Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Найхарактернішими типовими деталями для передавання оберталь­ного руху в промисловому обладнанні є вали, осі, підшипники, муфти тощо.




Урок №12. Деталі машин.

Галерея 24.10.2014 Написати коментар

Деталі машин. Деталі та збірні одиниці загального і спеціального призначення. Вимоги до них. Роз’ємні та нероз’ємні з’єднання деталей машин, їх види.

Деталі і складальні одиниці передач обертального руху. Осі і вали, їх відмінності за характером роботи. Основні види підшипників та їх застосування. Муфти, їх класифікація та застосування. Редуктори, коробки передач.

Деталі та збірні одиниці загального і спеціального призначення

Досить значна кількість деталей і складальних одиниць зустрічається майже в усіх машинах (болти, гайки, шайби, підшипники кочення ланцюги тощо), тому їх називають деталями і складальними одиницями загального призначення.

Деталями і складальними одиницями спеціального призначення називають такі, що зустрічаються тільки в одному чи декількох типах машин, наприклад шпинделі верстатів, колінчасті поршні, розподільчі вали.

Всі деталі і складальні одиниці загального призначення діляться на з’єдну­вальні (нарізні, шпонкові, заклепувальні тощо), для передачі обертального руху (зубчасті колеса, шківи, зірочки тощо) і обслуговуючі передачі (вали підшипники, муфти тощо).

Типові деталі для передавання обертального руху

Вали і осі

Найхарактернішими типовими деталями для передавання оберталь­ного руху в промисловому обладнанні є вали, осі, підшипники, муфти тощо.

Обертові частини приводів машин – зубчасті колеса, диски, муфти, шківи тощо – у більшості випадків установлюють на валах і осях, які можуть бути розташовані по-різному – горизонтально, вертикально, під кутом.

Вал – це деталь, що обертається в підшипниках і передає крутний мо­мент. За конструкцією вали поділяються на прямі, колінчасті, шліцьові, вали-шестірні тощо. Особливу групу складають гнучкі вали.

Вали можуть бути гладенькими або ступінчастими. Утворення ступенів пов’язано з умовами виготовлення і зручністю складання. Довгі вали можна виготовляти з окремих частин, з’єднаних муфтами. При експлуатації вали працюють на згин, закручування, а в окремих випадках додатково і на розтя­гування і стискання.

За типами перерізів вали і осі діляться на суцільні і порожнисті. Порож­нистий переріз застосовується для зменшення маси і розташування інших деталей в середині валів і осей.

Для передачі сил вали з’єднуються з зубчастими колесами і шківами за допомогою спеціальних деталей – шпонок. Одна частина шпонки встанов­люється на валу, інша – в приєднуваній деталі. Переріз шпонок і шпонкових пазів у з’єднуваних деталях вибирають в залежності від діаметра вала і харак­теру спряження.



Різниця між валом і віссю полягає в тому, що вал обертається і передає силу через закріплені на ньому деталі іншим деталям, які з ним спряжені, вісь же, обертаючись або залишаючись нерухомою, тільки утримує деталі, що на ній насаджені.

Для з’єднання валів з зубчастими колесами і шківами застосовують та­кож шліцьові з’єднання.

Цапфами називають ділянки валів і осей, які лежать в опорах кочення або ковзання. В залежності від положення на валу цапфи ділять на шипи, шийки і п’яти. Шип розташовується на кінці вала і сприймає радіальне наван­таження. Шийка знаходиться в середній частині вала. Вона також сприймає радіальне навантаження і одночасно дію крутного моменту. П’ята – торцева частина вала або осі, сприймає лише осьові навантаження.

Вали і осі – відповідальні деталі машини. Опорні частини валів дуже ретель­но обробляються для кращого їх з’єднання з деталями. Конструкція валів визна­чається способом закріплення на них деталей, типом і розмірами підшипників, що є опорами, а також технологічними умовами оброблення і складання.

У багатьох верстатах застосовуються шліцьові вали – з неглибокими по­здовжніми пазами на поверхні. Пази чергуються з виступами – шліцами прямокутного, трикутного чи фасонного профілю. Точно такі ж шліци роб­лять у маточині, що з’єднується з валом і пересувається по ньому.

Шліцьові з’єднання складніші за будовою і виготовленням, ніж шпонкові. Але вони забезпечують точніше розташування деталі на валу і дають змогу передавати дуже великі обертові моменти при меншому поперечному пере­різі вала. Крім того, вони довговічні і зносостійкі.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.004 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал