Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді

внутрішньої медицини №1

(назва кафедри)

Завідувач кафедри

професор Станіславчук М.А.

(ПІП, підпис)

«31» 08. 2009 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття

Вінниця – 2009

Актуальність теми

ГЕРХ – хронічне захворювання, частота і вираженість симптомів якого ведуть до виснаження пацієнта. «Страждаючи мовчки», більшість хворих ускладнюють діагноз та оптимізацію свого лікування. ГЕРХ на сьогоднішній день – «проблема ІІІ тисячоліття», що пов’язано з поширеністю, хронічним рецидивуючим перебігом захворювання, значним погіршенням якості життя пацієнта, складнощами в діагностиці та лікуванні, виникненні багато чисельних ускладнень.

Зустрічається у 20-40% населення (клінічно) та у 2-10% (за даними ендоскопії). В Україні немає чіткої статистики ГЕРХ. З 2005 р. існує клінічний протокол.

Конкретні цілі

Знати:

― вивчити етіологію ГЕРХ, основні та додаткові фактори агресії і захисту при ГЕРХ;

― вивчити і знати захворювання, що ведуть до ГЕРХ;

― класифікувати ГЕРХ (клінічно та ендоскопічно);

― вивчити і знати основні «стравохідні» та «позастравохідні» симптоми ГЕРХ;

― диференціювати ГЕРХ з іншими захворюваннями стравоходу;

― вивчити і знати основні ускладнення ГЕРХ;

― трактувати принципи диференційованої терапії ГЕРХ і основні питання профілактики;

Вміти:

― провести опитування і физикальне обстеження хворого, при цьому виявляти суб’єктивні, «стравохідні» і «позастравохідні» синдроми ГЕРХ;

― сформулювати попередній діагноз ГЕРХ на основі скарг, анамнезу захворювання і життя, результатів об’єктивного обстеження хворого та проведеного диференційного діагнозу;

― скласти план подальшого діагностичного пошуку для уточнення діагнозу;

― пояснювати та трактувати результати додаткових методів обстеження хворих ГЕРХ з метою формулювання клінічного діагнозу і відпрацювання тактики лікування;

― запропонувати адекватну терапію хворому ГЕРХ в залежності від ступеня пошкодження слизової оболонки стравоходу, наявності ускладнень, супутніх захворювань;

― призначати основні методи профілактики ГЕРХ і його ускладнень.