Класифікація холангітів

1. Гострий:

а) катаральний;

б) гнійний;

в) гнійно-септичний.

2. Хронічний:

а) рецидивний;

б) затяжний септичний;

в) латентний.

Клінічна картина холангіту близька до клініки холециститу, але через те, що у процес втягнута печінка, вона значно важча. Для гострого холангіту характерні висока температура, озноб, пітливість, біль у правому підребер'ї, що іррадіює у праве плече, лопатку, руку, важка інтоксикація, диспептичні прояви, жовтяниця, збільшення і болючість печінки, зміни крові (ШОЕ, лейкоцитоз, підвищення активності трансаміназ, лужної фосфатази).

Клінічна картина хронічного холангіту така ж, як і при хронічному холециститі. Крім того, холангіту властиві явища інтоксикації, гепатомегалія, лихоманка, озноб, субфебрилітет, більш виражені зміни крові, явища холестазу (жовтяниця).

Дискінезії жовчного міхура і жовчовивідних шляхів - це несвоєчасне, неповне або надмірне скорочення жовчного міхура та сфінктерів (Одді, Люткенса-Мартинова, Міріци).

Дискінезії поділяють на первинні й вторинні. Первинна дискінезія пов'язана з порушенням нейрогуморальної регуляції діяльності жовчного міхура і сфінктерів жовчовивідних шляхів. Розвивається внаслідок слабкості загальних адаптаційних механізмів із формуванням психовегетативної нестійкості, що трансформується в психовегетативний синдром. Виникнення вторинної дискінезії пов'язане з наявністю патологічних рефлексів і порушенням моторної та секреторної функцій інших органів травлення. З'являється на фоні хронічних гастритів, гастродуоденітів, виразкової хвороби, хронічних захворювань тонкої й товстої кишок, супроводжує органічні захворювання жовчного міхура (хронічний холецистит, вроджені вади розвитку жовчного міхура і жовчовивідних шляхів).

Залежно від характеру порушень моторної функції жовчного міхура та тонусу сфінктерів жовчовивідних шляхів, розрізняють наступні типи дискінезій жовчновивідних шляхів: гіпертонічно-гіперкінетичну, гіпотонічно-гіпокінетичну, змішану.

Гіпертонічно-гіперкінетична дискінезія частіше зустрічається в осіб із перевагою тонусу парасимпатичної нервової ситеми, гіпотонічно-гіпокінетична - з перевагою тонусу симпатичної нервової системи.

Основна клінічна симптоматика:

1. Вік пацієнта (здебільшого молоді жінки з психоемоційною лабільністю).

2. Астеновегетативний синдром.

3. Больовий синдром (характер болю в правому підребер'ї залежить від типу дискінезії: тупий, нестійкий - при гіпомоторній; періодичний, нападоподібний, який інколи досягає жовчної коліки, - при гіпертонічній дискінезії).

4. Наявність диспепсичного синдрому (нудота, інколи блювання, відчуття гіркоти в роті, метеоризм).

5. Атонічні закрепи (при гіпотонічній дискінезії).

6. Чергування закрепів та проносів (при гіпертонічній дискінезії).