Методичні рекомендації до вивчення теми

Розпочинаючи вивчення цієї теми слід, перш за все, звернути увагу на те, що національний обсяг виробництва і рівень цін визначається взаємодією сукупного попиту та сукупної пропозиції. При з‘ясуванні поняття сукупного попиту та його структури необхідно звернути увагу на те, що його визначення збігається з визначенням ВНП, обчисленого за допомогою підрахунку всіх витрат:

* споживчий попит;

* інвестиційний попит;

* попит держави на товари та послуги;

* попит закордону.

На наступному етапі слід розглянути коло факторів, що впливають на сукупний попит. Виділяють цінові фактори та нецінові фактори. Цінові фактори:

* зміни процентної ставки;

* ефект багатства, або касових залишків;

* обсяг та структура імпорту.

Визначаючи нецінові фактори, розглядаються зміни, що впливають на всі структурні елементи сукупного попиту. При розгляді графічного зображення кривої сукупного попиту слід проаналізувати, як відображаються зміни у цінових та нецінових факторах на кривій сукупного попиту.

Після цього слід розглянути сукупну пропозицію. Студентам при розгляди кривої сукупної пропозиції необхідно звернути увагу на відмінності графічного зображення кривої для короткострокового та довгострокового періоду, а також на різноманітність підходів до визначення конфігурації кривої сукупної пропозиції:

* горизонтальний (кейнсіанський) відрізок;

* проміжний (висхідний) відрізок;

* вертикальний (класичний) відрізок.

Серед нецінових факторів, що впливають на сукупну пропозицію визначають наступні групи факторів:

* зміни економічних правових норм;

* зміни в продуктивності праці;

* зміни цін на ресурси.

При розгляді взаємодії кривих сукупного попиту та пропозиції необхідно звернути увагу на три варіанти встановлення макрорівноваги:

* зростання сукупного попиту на проміжному відрізку, що призводить до зростання реального обсягу національного виробництва, рівня цін та зайнятості;

* зростання сукупного попиту у межах кейнсіанського відрізку, що призводить до зростання національного обсягу виробництва і зайнятості при сталих цінах;

* зростання сукупного попиту на класичному відрізку, що призводить до зростання цін та номінального ВНП при незмінному обсязі виробництва.

Приступаючи до вивчення макроекономічної рівноваги, необхідно перш за все з¢ ясувати поняття рівноваги та механізм її встановлення, формування рівноважного рівня цін та обсягу виробництва. Значну увагу слід приділити теоріям макроекономічної рівноваги, зокрема класичної та кейнсіанської школи.

Наступним блоком питань є питання пов‘язані з порушенням макроекономічної рівноваги. В цьому блоці слід розглянути кон‘юктурні циклічні коливання економічного розвитку, поняття інфляції та безробіття.

Розпочинаючи вивчення циклічних коливань спочатку потрібно з‘ясувати сутність економічних циклів, причини та механізм циклічних коливань. Для цього необхідно розглянути види економічних циклів:

* короткі (малі) цикли;

* середні (промислові) цикли;

* великі цикли.

Розглядаючи зазначені види циклів, слід звернути увагу на їх тривалість, матеріальну основу, фази і, виходячи з цього, охарактеризувати їх. Особливу увагу слід приділити розгляду антикризової політики, яка спрямована на регулювання коливань економічної активності в суспільстві в періоди передкризового стану і запобігання розвитку економічних криз. В цьому питанні слід розглянути найважливіші заходи антикризової політики.

Після цього студентам слід розглянути ще одне поняття, яке пов‘язане з макроекономічною нестабільністю, — інфляція. Студентам перш за все потрібно з‘ясувати, що інфляція представляє собою процес знецінення грошей, який проявляється через підвищення загального рівня цін в результаті перевантаження сфери обігу грошовою масою, яка не забезпечена товарами. В цьому питанні слід розглянути причини; види — помірна, галопуюча, гіперінфляція; типи — відкрита (попиту, пропозиції, структурна), подавлена. На завершення слід розглянути соціально-економічні наслідки інфляції та з‘ясувати основні механізми та напрямки проведення державної антиінфляційної політики.

Розгляд поняття безробіття необхідно почати з з‘ясування його як циклічного явища на ринку праці, яке виявляється у перевищені пропозиції робочої сили над попитом на неї. В цьому питанні слід розглянути основні види безробіття: фрикційне; структурне; циклічне; інституціональне.

Необхідно їх охарактеризувати, з‘ясувати їх причини та соціально-економічні наслідки. Ще одним етапом вивчення цього питання має бути з‘ясування принципів та методів державного регулювання ринку праці.