Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Визначення ціни з врахування конкуренції.




Хоч максимальну ціну визначає попит на товар, а мінімальну – витрати, однак орієнтиром для встановлення конкретного значення ціни товару в певний період є ціни конкурентів. Тому фірма повинна бути дуже обізнана з цінами і якістю товарів конкурентів. Для того можна вивчати їх каталоги і прайс-листи, опитувати покупців, виконувати порівняльні закупівлі, щоб зіставити ціни і самі товари між собою. Якщо товар фірми подібний до товару основного конкурента, вона буде змушена призначити ціну, близьку до ціни цього товару. Якщо якість її товару нижча, ніж у конкурента, то ціна має бути нижча і навпаки.

Фірма фактично користується ціною для позиціонування свого товару відносно товарів конкурента.

Врахування факторів, що впливають на процес ціноутворення, можна комплексно відобразити в понятті “можлива ціна”, зображеному графічно на рисунку:

 

нижня межа ціни верхня межа ціни

(собівартість) (попит)

отримання ціни товарів конкурентів

прибутку

неможливе Можлива відсутність попиту

ціна

 

 

5) Після закінчення аналізу факторів, що впливають на цінову політику переходять до вибору цінової стратегії і методу ціноутворення.

Є такі цінові стратегії:

· стратегія високих цін

· стратегія низьких цін

· стратегія “зняття вершків”

· стратегія “проникнення” або поступового підвищення цін

· стратегії щодо показника “ціна-якість”

· стратегія незаокруглених цін

· стратегія єдиних і перемінних (гнучких) цін

· стратегія цінового лідера

Методи ціноутворення:

1) Метод надбавок (затратний метод).

Існує два способи визначення цієї надбавки і внесення її у ціну товару.

- розрахунок здійснюють, виходячи із собівартості продукції :

 

Ц = S * (1 + (НS / 100)),

 

де S – собівартість товару;

НS – надбавка у відсотках до собівартості.

 

- розрахунок роблять, виходячи з бажаного доходу з обороту (ціни продажу) :

 

Ц = S / (1 – (НЦП / 100)),

 

де НЦП – надбавка у відсотках до ціни продажу.

Багато виробників використовує стандартний розмір надбавки, характерний для даної галузі.

 

2) Метод забезпечення цільового прибутку на інвестиційний капітал:

 

Ц = S + ((НПР * КІНВ) / (100 * NПР))

 

де S – собівартість одиниці продукції;

НПР– запланована норма прибутку на інвестований капітал у відсотках;

КІНВ– величина інвестованого капіталу;

NПР– запланований обсяг виробництва і збуту продукції.

 

3) Метод максимілізації поточного прибутку (використовується при високій еластичності попиту)

Оскільки згідно із законом попиту зниження ціни на товар збільшує попит на нього (обсяг його збуту) і навпаки, фірма хоче знайти таку точку ціни на кривій попиту, яка забезпечить максимальний прибуток у найближчій перспективі.



Даний метод доцільно використовувати для товарів із доволі еластичністю попиту по ціні. Математично модель цієї задачі має вигляд:

 

П = [ Ц*N – ( F + V*N )] max,

 

де П – прибуток фірми;

Ц – ціна товару;

N – обсяг його збуту;

F – постійні витрати фірми;

V – змінні витрати на одиницю продукції.

 

Найскладнішим при використання даного методу є встановлення залежності між ціною товару і попитом на нього (обсягом його збуту).

Для отримання необхідних даних може проводитися ринкове тестування товару, в ході якого ціну в декілька разів знижують і фіксують кількість товару, реалізованого при кожному значенні ціни. Результати дослідження обробляють із використанням прийомів кореляційно-регресійного аналізу й отримують рівняння регресії:

 

N = b0 + b1

 

Оскільки взаємозв’язок між ціною і попитом, як звичайно, обернено пропорційний, коефіцієнт регресії b1 має від’ємне значення.

Після визначення взаємозв’язку між Ц і N функцію прибутку максимізують із використанням першої похідної dП/dЦ.

У наслідку знаходять оптимальну ціну, використання якої забезпечує фірмі максимальний прибуток протягом певного періоду. Якщо надалі ситуація зміниться, ціну слід скоригувати.

 

5) Аукціон.

Цей своєрідний метод ринкового ціноутворення базується на попиті. Споживачі змагаються між собою за право купівлі якогось унікального товару (найчастіше це предмети антикваріату, твори мистецтва тощо). Ціну визначає попит на товар, сила бажання придбати його.



Аукціони можна проводити у двох формах:

§ звичайний аукціон, коли виграє той покупець, який у відкритому змаганні запропонував найвищу ціну;

§ так званий “Veiling” (зворотній аукціон), який проходить ніби згори вниз. Призначену максимальну ціну поступово знижують через рівні проміжки часу. Товар отримує той, хто озветься першим. Цей метод пов'язаний з великою невизначеністю і напруженням, оскільки жоден із покупців не знає, при якому рівні ціни зголоситься інший і придбає товар.

 

6) Метод “пішохідного переходу” або встановлення цін на основі поточних цін. Враховуються два фактора (витрати і попит). Дозволяє шукати і змінювати ціну таким чином, щоб, з одного боку, покривати витрати, а з іншого боку не втрачати попит.

Його широко застосовують на олігопольних ринках металу, паперу, мінеральних добрив тощо, де коливання цін на однорідні товари незначні. У такій ситуації фірми орієнтуються не тільки на власні витрати чи попит, а на ціни конкурентів.

Поведінка фірм адекватна їх становищу на ринку. Дрібні фірми “прямують за лідером”, змінюючи власні ціни лише в разі відповідних дій ринкового лідера. Іноді вони дозволяють собі маленькі знижки чи надбавки, як, приміром, власники невеликих автозаправних станцій.

Цей метод ціноутворення має популярність. У тих випадках, коли еластичність попиту складно виміряти, фірмам здається, що рівень поточних цін втілює колективну мудрість галузі, є запорукою справедливої норми прибутку і дає змогу зберігати ринкову рівновагу.

 

7) Метод визначення ціни за рівнем конкурентоспроможності товару

Якщо фірма розробила новий товар із певними технічними та економічними параметрами, кращими чи гіршими за аналогічні параметри товару свого основного ринкового конкурента, то вона може встановлювати ціну з врахуванням інтегрального показника конкурентоспроможності:

Ц = Цб * k,

 

де Цб - ціна базового виробу конкурента;

k – інтегральний показник конкурентоспроможності товару.

 

 

k = IТ.П./IЕ.П. ,

 

де IТ.П. – індекс технічних параметрів (індекс якості);

IЕ.П. – індекс економічних параметрів (індекс цін споживання).

 

Визначену за цим методом ціну доцільно проаналізувати з огляду витрат на виробництво і збут товару, а також ринковий попит.

 

8) Метод встановлення ціни на підставі товарів (тендерний метод ціноутворення).

Покупець (замовник) оголошує конкурс на виробництво складного товару із заздалегідь визначеними параметрами, масштабну науково-дослідну розробку, будівництво певного об’єкта тощо.

Одержавши і порівнявши пропозиції, замовник підписує контракт із виробником (продавцем), який пропонує найвигідніші умови.

Для організації торгів замовник створює тендерний комітет, який готує документацію, проводить торги, аналізує і оцінює пропозиції – оферти, надані учасниками торгів.

Торги можуть бути відкриті або відкриті. Відкриті торги проводять, як звичайно, для порівняно нескладних проектів, у здійснені яких захоче взяти участь багато фірм. Умови проведення конкурсів публікують у пресі.

До участі в закритих торгах залучають обмежену кількість фірм із високою репутацією. Оголошення про проведення таких торгів не публікують, запрошення надсилають індивідуально.

У ході торгів кожна фірма-конкурсант призначає свою ціну пропозиції. Чим вища ціна, тим менша ймовірність отримання замовлень і навпаки. Множачи прибуток, закладений у тому чи іншому варіанті ціни, на ймовірність отримання за такою ціною замовлення, можна отримати так звану оцінку очікуваного прибутку. Згідно з теорією рішень треба запропонувати ту ціну, яка веде до найбільшого очікуваного прибутку.

 

Після визначення вихідної ціни на товар на основі обраного методу ціноутворення фірмі доцільно провести аналіз беззбиткової роботипри даному рівні ціни.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал