Склад конкурентного законодавства

Формування ринку і ринкових відносин зумовило об´ єк­тивну необхідність у законодавстві, що забезпечує нормаль­ну поведінку суб´ єктів господарювання на нім.

Концептуально це знайшло своє відображення в ст. 42 Конституції України, яка визначила, що «держава забез­печує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросо­вісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом».

Нове законодавство, що регулює поведінку на ринку його учасників, почало створюватися з прийняттям у 1992 р. Закону України «Про обмеження монополізму і недопущен­ня недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяль­ності». У 1993 р. був прийнятий Закон України «Про Антимонопольний комітет України», яким визначено орган, що здійснює контроль за дотриманням суб´ єктами господарю­вання норм конкурентного законодавства, позначено його права і компетенція. З прийняттям у 1996 р. Закону Украї­ни «Про захист від недобросовісної конкуренції» визнача­ються правові норми захисту господарюючих суб´ єктів і споживачів від недобросовісної конкуренції, які за своїм характером не є антимонопольними.

У 2000 р. вводиться в дію Закон України «Про природні монополії», що регулює відносини у сферах діяльності, в яких конкуренція неефективна, і містить норми прямого втручання в діяльність суб´ єктів природної монополії.

Указані закони є спеціальними, оскільки повністю при­свячені конкуренції.

Серед інших законів України потрібно виділити ті, які включають окремі норми антимонопольного і конкурентно­го законодавства: «Про ціни і ціноутворення», «Про підприє­мства в Україні», «Про господарські товариства», «Про транспорт», «Про зв´ язок», «Про електроенергетику» таін.

Так, у ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворен­ня» була закладена норма, відповідно до якої в сферах дії вільних цін контролюється правомірність їх застосування і дотримання вимог антимонопольного законодавства.

Відповідно до Закону України «Про підприємництво», «держава законодавчо забезпечує свободу конкуренції між підприємцями, захищає споживачів від прояву недобросо­вісної конкуренції і монополізму в будь-яких сферах підприємницької діяльності».

Згідно з ст. З Закону України «Про підприємства в Ук­раїні» передбачено, що «рішення про створення об´ єднан­ня (установчий договір) і статут цього об´ єднання узгоджу­ються з Антимонопольним комітетом України в порядку, визначеному чинним законодавством», а в ст. 5 визначено, що «рішення про створення підприємства у випадках, пе­редбачених чинним законодавством, приймається за узго­дженням з Антимонопольним комітетом».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про зовнішньоеко­номічну діяльність» Антимонопольний комітет України здійснює контроль за дотриманням суб´ єктами зовнішньо­економічної діяльності антимонопольного законодавства. Статтею 20 цього ж закону передбачені антимонопольні за­ходи в галузі зовнішньоекономічної діяльності.

У статті 1 Закону України «Про господарські товари­ства» визначено, що «придбання господарським товари­ством часток (акцій), активів інших господарських това­риств повинно здійснюватися з дотриманням вимог анти­монопольного законодавства», а відповідно до ст. 4 «установчі документи товариств у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджують з Антимонопольним комітетом України».

Законом України «Про цінні папери і фондовий ринок» (ст. 38) передбачено, що Антимонопольний комітет Украї­ни здійснює контроль за дотриманням вимог антимонополь­ного законодавства при обігу цінних паперів.

Низкою галузевих законодавчих актів визначено анти­монопольні вимоги. Так, ст. 12 Закону України «Про зв´ я­зок» містить норми, відповідно до яких захист прав спожи­вачів на послуги поштового і електричного зв´ язку гаран­тованої якості, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються даним законом, законами України «Про захист прав споживачів» і «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприєм­ницькій діяльності». Крім того, ст. 15 цього ж закону визначено антимонопольні правила: забороняється надання виключних прав на ведення будь-якого виду діяльності в галузі зв´ язку для підприємств, об´ єднань, установ, органі­зацій усіх форм власності, крім діяльності, пов´ язаної із захистом інтересів держави, із забезпеченням національної безпеки і оборони.

Послуги електронного зв´ язку можуть надаватися підприємствами поштового зв´ язку всіх форм власності на договірній основі.

Законом України «Про транспорт» була введена норма, відповідно до якої ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту запроваджується з метою обмеження мо­нополізму і розвитку конкуренції, створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту.

Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. пе­редбачав захист від недобросовісної порівняльної реклами.

Нині антимонопольні і конкурентні норми наявні в 59 законах України і близько 600 нормативно-правових актах.

Сукупність згаданих законів і різного рівня норматив­них актів, що їх розвивають, складає конкурентне законо­давство України.