Правила нанесення на кресленнях написів, технічних вимог і таблиць

Окрім зображення виробу з розмірами і граничними відхиленнями, креслення може також мати (ГОСТ 2.316-68):

- текстову частину, що складається з технічних вимог і (або) технічних характеристик виробу;

- написи з позначенням зображень;

- таблиці.

Порядок виконання основного напису креслення приведений в стандарті на оформлення текстової частини.

Зміст тексту і написів на кресленнях повинен бути коротким і точним. В написах не повинне бути скорочень слів за винятком загальноприйнятих (таблиця 2.6).

Текст і написи на кресленнях, як правило, розташовують паралельно основному напису креслення.

Біля зображень на полицях ліній-винесень наносять тільки короткі написи (рисунок 2.13). Лінію-винесення, що перетинає контур зображення і яка не відводиться від якої-небудь лінії, закінчують крапкою (рисунок 2.13, а). Лінію-винесення, що відводиться від ліній видимого і невидимого контура, а також від ліній, що позначають поверхні, закінчують стрілкою (рисунок 2.13, б, в). На кінці лінії-винесення, що відводиться від всіх інших ліній, не повинно бути ані стрілки, ані крапки (рисунок 2.13, г).

Рисунок 2.13 - Приклади нанесення написів на кресленнях

Лінії-винесення повинні не перетинатися між собою, бути непаралельними лініям штрихування (якщо лінія-винесення проходить по заштрихованому полю) і не перетинати, по можливості, розмірні лінії і елементи зображення, до яких не відноситься поміщений на полиці напис.

Допускається виконувати лінії-винесення з одним зламом (рисунок 2.14, а), а також проводити від однієї полиці дві і більш лінії-винесення (рисунок 2.14, б).

а) б)

Рисунок 2.14 - Приклади нанесення ліній-винесень

Таблиця 2.6 - Перелік деяких допустимих скорочень слів, що вживаються в технічних вимогах, таблицях на кресленнях і специфікаціях (ГОСТ 2.316-68)

Текстову частину, поміщену на полі креслення, розташовують над основним написом. Між текстовою частиною і основним написом не допускається поміщати зображення, таблиці і т.п.

На листах формату більших за А4 допускається розміщення тексту в дві і більш колонки, причому ширина колонки повинна бути не більшою 185 мм

На кресленні виробу, для якого стандартом встановлена таблиця параметрів (наприклад, зубчастого колеса, черв'яка), її поміщають в правому верхньому кутку поля креслення впритул до внутрішньої рамки (рисунок 2.15). Всі інші таблиці поміщають на вільному місці поля креслення праворуч від зображення або нижче його.

Рисунок 2.15 - Приклад виконання таблиці параметрів на кресленні зубчастого колеса

Технічні вимоги викладають, групуючи однорідні і близькі по своєму характеру вимоги, в такій послідовності:

а) вимоги, що пред'являються до матеріалу, заготовки, термічної обробки і властивостей матеріалу готової деталі;

б) розміри, граничні відхилення розмірів, форми і взаємного розташування поверхонь, маси і т.д.;

в) вимоги до якості поверхонь, вказівки про їх обробку, покриттю;

г) зазори, розташування окремих елементів конструкції;

д) вимоги, що пред'являються до настройки і регулювання виробу;

є) інші вимоги до якості виробу;

ж) умови і методи випробувань;

з) вказівки про маркування і таврування;

і) правила транспортування і зберігання;

к) особливі умови експлуатації.

Пункти технічних вимог повинні мати крізну нумерацію, а кожний пункт технічних вимог записують з нового рядка.

Заголовок " Технічні вимоги" не пишуть.

У випадку, якщо на одному кресленні, окрім технічних вимог необхідно також вказати технічну характеристику виробу, її розміщують окремо від технічних вимог, з самостійною нумерацією пунктів, на вільному полі креслення під заголовком " Технічна характеристика". При цьому над технічними вимогами поміщають заголовок " Технічні вимоги". Обидва заголовки не підкреслюють.

При виконанні креслення на декількох листах текстову частину поміщають тільки на першому листі, незалежно від того, на яких листах знаходиться зображення, до яких відносяться вказівки, приведені в текстовій частині.

Написи на полицях ліній-винесень поміщають на тих листах креслення, на яких вони є найнеобхіднішими для читання креслення.

Для позначення на кресленні зображень (видів, розрізів, перетинів), поверхонь, розмірів і інших елементів виробів застосовують прописні букви українського алфавіту, за винятком букв Й, О, Х, І, Ї, Ь. Абеткові позначення привласнюють в алфавітному порядку без повторення, без пропусків, незалежно від листів креслення. У разі браку букв застосовують цифрову індексацію, наприклад: " А", " А₁", " А₂", " Б-Б", " Б₁-Б₁", " Б₂-Б₂".

Розмір шрифту буквених позначень повинен бути приблизно в два рази більше розміру цифр розмірних чисел.

Масштаб зображення на кресленні, відмінний від вказаного в основному написі, указують безпосередньо після напису, що відноситься до зображення, наприклад: А-А(1: 1); Б(5: 1); А(1: 4).

У разі виконання креслення на декількох листах, то для пошуку додаткових зображень (перетинів, розрізів, виносних елементів) поряд з позначенням додаткових зображень указують номери листів, на яких ці зображення поміщені (рисунок 2.16). В цих випадках над додатковими зображеннями біля їх позначень вказують номери листів, на яких додаткові зображення розташовані (рисунок 2.16).

Рисунок 2.16 - Приклади позначення додаткових зображень

Таблиці, поміщені на кресленні, нумерують в межах креслення за наявності посилань на них в технічних вимогах. При цьому над таблицею ставлять слово " Таблиця" з порядковим номером. Якщо на кресленні присутня тільки одна таблиця, то її не нумерують та слово " Таблиця" не пишуть.

Планування дільниці з розташуванням обладнання

Виконується на форматі А1 і приводиться на першому аркуші графічної частини (рисунок 2.17).

Рисунок 2.17 – Приклад планування дільниці

На цьому аркуші необхідно привести:

- розміри приміщення і його елементів (віконних і дверних прийомів, дільниць, розташованих не на осі колон), мм (за результатами пунктів 1.11, 1.12 курсового проекту);

- розміри прольотів та крок колон, товщина стін, мм, прольоти мають бути 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, 30 метрів, крок колон 3, 6, 12 м. Зовнішні стіни приймаються 380мм або 510мм, внутрішні перегородки 250мм;

- назва суміжних дільниць (7 шрифтом);

- розстановка обладнання. Розміри обладнання приведені в відомості (пункт 1.9 курсового проекту), конфігурація обладнання приведена в довідковій літературі. Розстановка виконується згідно технологічного процесу на дільниці (пункт 1.1 курсового проекту), наприклад: миття > розбирання > ремонт > складання. Слюсарні верстаки звичайно ставляться біля вікон. Допоміжне обладнання, що не потебує обслуговування (наприклад, стелажі) може встановлюватись впритул до стінки. В інших випадках необхідно користуватись вимогами стандартів для визначення відстані від стіни або між обладнанням.

- відстань від осьових ліній і колон, стін до обладнання, яке споживає електроенергію, пар, стиснуте повітря, воду;

- умовне позначення споживачів енергії;

- умовне позначення робочіх місць - кількість робочих місць повинна відповідати розрахунковій, діаметр кружка – 500мм в масштабі, відстань до обладнання 250мм, світла частина показує обличчя робітника;

- умовне позначення вантажно-підйомних і транспортних засобів з указанням їх потужності (над стрілкою) та вантажопідємності.

Позиції наносяться безпосередньо на обладнання або на виносних полках. Полиця виконується лінією товщиною 1, 5 ”в”.

Шрифт цифр номерів обладнання виконується на один номер більше ніж цифри розмірів (тобто 7 шрифт). Нумерація обладнання ведеться по годинниковій стрілці. Умовні позначення виконуються внизу з лівої сторони від основного надпису. Слова “Умовні позначення” підкреслюються двома лініями – одна товщиною “в”, а друга – “в”/2. Обладнання вказується над основним написом в специфікації обладнання, яка виконується згідно ГОСТ 2108-82.