Пробудження національного життя в Галичині і Буковині

Пробудження національного життя в Галичині і Буковині було викликане зростанням феодального і національного гніту в Австро-Угорщині, що виразилося у збільшенні феодальних повинностей селян, посиленні бюрократично-поліцейського режиму, забороні на викладання української мови в школах і культурно-суспільних установах, насадженні німецької мови, політиці асиміляції українського населення.

Одним із зачинателів національно-визвольного руху в Гали­чині був священик Іван Могильницький, який у 1816 р. за підтримки єпископа М. Левицького організував «Клерикальне товариство» з метою поширення в селянському середовищі релігійних текстів українською мовою, написав першу в Гали­чині «Граматику» української мови і наукову працю «Відомості про руську мову», у якій довів помилковість тверджень, що поширювалися про українську мову, як діалект російської або польської мов.

«Руська трійця»

Найбільш широко національні ідеї знайшли відображення в діяльності об'єднання «Руська трійця» (у 30-40-х рр.), за­сновниками якого були студенти Львівського університету Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький. У 1832 р. вони згуртували навколо себе однодумців, метою яких було відродження престижу рідної культури. Вони працювали над очищенням мови від надуманої «вишука­ності» і перетворенням її на зрозумілу мову, а також над пробудженням національної свідомості народу.

«Руська трійця» розгорнула велику фольклористично-зби­ральну роботу. У 1836 р. Вагилевич зробив перший переклад «Слова о полку Ігоревім» живою українською мовою. Шашке­вич створив «Читанку», готував граматику і словник україн­ської мови. У трьох церквах «трійчани» читали релігійно-моральні проповіді українською мовою. Діячі «Руської трійці» зображували козацтво як символ національно-визвольної

боротьби народу, робили упор на тому, що Богдан Хмельни­цький вважав Волинську, Галицьку, Львівську і Берестейську землі невід'ємною частиною всієї України.

Під впливом загальнослов'янського руху «Руська трійця» внесла в програмні документи ідею возз'єднання всіх україн­ських земель у складі майбутньої федерації.

На основі своїх фольклорних записів і публіцистичних тво­рів члени «Руської трійці», минаючи львівську цензуру, у 1827 р. видали в Будапешті альманах «Русалка Дніст­ровая». У ньому були поміщені народні пісні, думи, легенди, історичні документи, що розкривали героїчне минуле, заняття, побут і культуру українського народу. Ці матеріали і пуб­ліцистичні статті звеличували боротьбу українського народу за своє визволення, поетизували народних героїв і проголошували необхідність возз'єднання всіх українських земель. Вихід «Русалки Дністрової» був своєрідним викликом демократичної молоді державній і клерикальній реакції, протестом проти денаціоналізації і роз'єднання українських земель. Влада вороже зустріла альманах, конфіскувала і знищила майже весь тираж (за винятком 250 екземплярів), а його авторів притягла до судо­вої відповідальності і тривалий час переслідувала. Шашкевич помер у 1843 р., Вагилевич піддавався новим переслідуванням після революції 1848 р. і відійшов від активної суспільної діяль­ності. Головацький фактично до смерті (1899 р.) залишився відданим обраній у молодості справі.

Заслугою об'єднання стало також те, що воно змогло виробити соціально-економічну і політичну програму націо­нально-визвольного руху і прагнуло перенести її на всю Ук­раїну. «Руська трійця» зробила багато для розвитку культури, вивчення своєї історії, підготовки українських кадрів.