Полтавська битва

Полтавська битва 27.06.1709 р. між російськими і швед­ськими військами стала одним з вирішальних боїв Північної війни 1700-1721 рр. Сувора зима 1708-1709 рр., серія військо­вих невдач, відсутність обіцяної допомоги з Криму, Туреччини і Польщі значно погіршили становище шведської армії. За таких умов Карл XII вирішив захопити Полтаву, що прикривала Муравський шлях на Москву. Захищав місто російський гар­нізон з 4300 чол., а також 2600 жителів міста. На початку травня 1709 р. шведські війська після невдалого штурму перейшли до тривалої облоги міста, що надовго скувало головні сили шведів (протягом 87 днів шведи штурмували Полтаву ЗО разів).

Це дало можливість російському командуванню зосередити свої сили і ретельно приготуватися до генеральної битви. Був побудований укріплений табір, підступи до якого охороняли 6 поперечних і 4 подовжніх редути. Російська армія складала 42 тис. 500 чол. при 102 гарматах. Крім того, вірне царю українське козацьке військо під командуванням Івана Скоро­падського позбавило шведів можливості відходу за Дніпро. Шведська армія складалася з 31 тис. чол. і 6 гармат. Війська І. Мазепи безпосередньої участі в Полтавській битві не брали. Вони охороняли шведський обоз, частина козаків брала участь в облозі Полтави, що не дозволило російській армії оточити військо Карла XII.

Карл XII, довідавшись уночі 26 червня про можливості прибуття на допомогу Петрові І 40-тисячного татарського війська, вирішив випередити супротивника і першим розпо­чати битву. Вранці 27 червня шведські війська почали штурм російських редутів, несучи при цьому великі втрати від артиле­рійського і рушничного вогню. Потім обидві армії, перегрупу­вавши свої сили, вступили в рукопашний бій. Не витримавши натиску російських військ, шведи відступили, зазнавши пов­ної поразки. Залишки шведського війська відступили уздовж р. Ворскли до Дніпра. Біля Переволочної Карл XII, І. Мазепа, К. Гордієнко і ще близько 50 старшин разом з невеликими заго­нами шведів і козаків переправилися через Дніпро і відійшли ^в турецькі володіння. Залишок шведської армії був оточений під Переволочною і здався в полон. Відповідно до акту капі_Ту_ЛЯІщ_? українські козаки, що були в складі шведського війська, передавалися російському командуванню. Більшість з них були страчені на місці.

Історія України

Тема 11

146

6 ________

Перспектива перенесення основних операцій Північної війни в Україну виявилася несподіванкою для І. Мазепи. Він звер­нувся до Петра І з проханням надіслати 10-тисячний регуляр­ний російський корпус для допомоги козацькому війську, ослабленому безперервними далекими походами. Однак Петро І відмовив у наданні військової допомоги, порушивши один з основних пунктів угод між царським урядом і гетьманами, згідно з яким російський цар брав на себе зобов'язання захи­щати територію Гетьманщини від зовнішніх ворогів. До того ж І. Мазепа одержав звістку про плани Петра І ліквідувати Геть­манщину і використати територію України як плату за залу­чення можливих європейських союзників у війні проти Швеції. У жовтні 1708 р. гетьман, під сильним тиском з боку полковників Д. Горленка, Д. Апостола, Д. Зеленського при­ймає рішення змінити зовнішньополітичну орієнтацію, вступивши в переговори зі шведським королем про спільну війну проти Петра І. Крім підтримки Швеції І. Мазепа сподівався на допомогу Криму (кримський хан Девлет-Ґірей II обіцяв допомогу в боротьбі проти Росії шведам), Туреччини, а також на підтримку боярської опозиції Пет­рові І у самій Росії.

Наприкінці жовтня 1708 р. І. Мазепа прибув у штаб-квартиру Карла XII. З ним були близько 5 тис. козаків (через кілька днів більшість їх розійшлися), генеральна старшина і 7 з 12 полковників. Згодом до І. Мазепи приєдналися більше тисячі з молодих запорожців на чолі з кошовим Костем Гордієнком («старші» січовики на військовій раді виступили проти І. Мазепи). Основна частина козацтва не підтримала виступу І. Мазепи. До того ж напередодні свого переходу на бік Карла XII гетьман знову відправив кілька десятків тис. реєстрових коза­ків у Прибалтику в розпорядження російського командування. 1