Участь українського козацтва в Хотинській війні

Після поразки, яку турки завдали польській армії під Цецо-рою у 1620 р., Річ Посполита виявилася практично безза­хисною перед загрозою турецько-татарського вторгнення. Польський уряд звернувся по допомогу до українських козаків. На початку липня 1621 р. на спільній раді реєстрові і нереєстрові козаки вирішили виступити на боці поляків, оскільки вторгнення загрожувало також і українським землям. Козаки поставили перед польським урядом ряд вимог - розширення реєстру, визнання прав козацтва, рівно­правність православної церкви з католицькою, визнання від­новленої православної церковної ієрархії. На чолі посольства, відрядженого козаками з цими вимогами до короля, був постав­лений П. Сагайдачний.

Сорокатисячне козацьке військо під командуванням наказ­ного отамана Якова Бородавки в серпні 1621 р. підійшло до фортеці Хотин (на території сучасної Чернівецької обл.). Воєнні дії козаків очолив П. Сагайдачний, який на той час повернувся з Варшави. Під його керівництвом козаки відбили дев'ять турецько-татарських штурмів фортеці, здійснили ряд успішних нічних атак. На козаків припав основний тягар ведення війни, оскільки поляки обмежувалися обороною фортеці. Після п'ятитижневих боїв, у ході яких турецько-татарська армія зазнала поразки, наприкінці вересня між Річ­чю Посполитою і Туреччиною був укладений мир. У ході Хотин­ської війни був розвіяний міф про непереможність Турецької імперії, котра до того часу тримала в остраху всю Європу. Туреччина надовго відмовилася від планів завоювання євро­пейських країн.

Тема 7

Тема 7. Козацько-селянський рух в Україні наприкінці XVI—в 20—30-х рр. XVII ст.