Соціальні показники

Світова практика господарюван­ня оцінює результати функціонування економіки країн дво­ма способами: економічним зростанням та ефективністю су­спільного виробництва.

Економічне зростання – це розвиток національної еконо­міки протягом певного періоду, що вимірюється абсолютним при­ростом обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП), валового національного продукту (ВНП) та національного доходу (НД).

Ефективність виробництва — категорія, яка характери­зує віддачу, результативність виробництва. Вона свідчить не лише про приріст обсягів виробництва, а й про те, якою ціною, якими витратами ресурсів досягається цей приріст, тобто свідчить про якість економічного зростання.

Ефективність виробництва є однією з головних ха­рактеристик господарської діяльності людини.

Існує економічна та соціальна ефективність виробництва (рис. 2.7).

Рис.2.7. Види ефективності виробництва

Рівень економічної ефективності виробництва визначається за допомогою системи показників. У найзагальнішій формі економічна ефек­тивність ()визначається як співвідно­шення результати — витрати:

(2.6)

Однак цей показник дуже узагальнений, оскільки характе­ризує ефективність усіх сукупних витрат. Для визначення ефективного використання кожного фактора виробництва застосо­вується система показників (рис. 2.8):

Рис. 2.8. Показники економічної ефективності

Продуктивність праці на мікрорівні:

(2.7)

Продуктивність праці на макрорівні:

(2.8)

Трудомісткість – це показник, зворотний продуктивності праці:

(2.9)

Фондовіддача – це показник, який характеризує ефектив­ність використання засобів праці:

(2.10)

Фондомісткість — це зворотний показник фондовіддачі, який показує вартість витрат виробничих фондів на одиницю виробленої продукції:

(2.11)

Матеріаловіддача – ефективність використа­них предметів праці:

(2.12)

Матеріаломісткість - зворотній показником матеріаловіддачі, який характеризує вартість витрат матеріальних ре­сурсів на одиницю виробленої продукції:

(2.13)

Капіталомісткість – це відношення обсягу капітальних вкладень до зумовленого ним приросту об­сягу виробленої продукції:

, (2.14)

де К – капіталомісткість продукції;

К – обсяг капіталовкладень;

∆ Q – приріст обсягу виробленої продукції.

Екологоефективність. Поряд з показниками економічної ефективності слід визначати й ефективність природокористування:

, (2.15)

де Е₀ – загальноекономічний ефект суб'єкта господарювання;

А – вартість природоохоронних заходів;

В – втрати від пошко­дження природного середовища;

С – вартість природних ресурсів.

Рентабельним може вважатися лише таке виробництво, у якого еколого-економічний ефект є додатною величиною.

Показники соціальної ефективності виробництва. Соціальна ефективністьпоказує, наскільки розвиток виробництва відповідає вирішенню головної мети — служити споживачу, задовольняти особисті по­треби кожної людини (рис. 2.9):

Рис. 2.9. Показники соціальної ефективності виробництва

Рівень життя— це фактичний рівень забезпеченості людей матеріальними і духовними благами певної країни. Відповідність прожитковому мінімуму.

Прожитковий мінімум — це вартісна величина набору про­дуктів харчування достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров'я, а також мінімального набору непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум відображає так звану межу бідності населення, за якою настає деградація особистості.