Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






В Карпатському регіоні






Маршрут веде через смерекові праліси й альпійські луки на найвищу гору України – Говерлу, протяжністю 14 км. в один бік і перепадом висот 1320 м. Найкращий час відвідування - з червня по вересень. Маршрут розпочинається із села Луги, яким ми йдемо вздовж річки Говерли і через 4 км. підходимо до контрольно-пропускного пункту Карпатського біосферного заповідника (фото 2.1.).

Тут розташовані щити з інформацією про біосферний заповідник, особливості маршруту і правила поведінки для відвідувачів. Зліва за вхідною аркою ставок, де навесні нерестяться карпатські і альпійські тритони.

Через кількасот метрів справа можна побачити рештки дерев’яної водопідйомної греблі (фото 2.2.). Ця шлюзова споруда, що мала висоту понад 10 м. із об’ємом резервуару 94000 м3, була споруджена у 1892-94 роках і слугувала для регулювання рівня води при сплаві деревини. Нижче місця впадання потоку Бребенескул в річку Говерлу можна оглянути штучне водосховище, яке в народі називають " гать". У даний час, як видно, гребля і водоспуск водосховища зруйновані, а його басейн в значній мірі замулений і продовжує інтенсивно заростати вербою, вільхою та болотною рослинністю. В минулому площа водного дзеркала водосховища при повному його заповненні досягала 5 га. Тут були прекрасні умови для багатьох біляводних птахів, а також видри і європейської норки. Є ідея відновити греблю і водойму у її первинному стані, але, як завжди, у нас, до реалізації цієї ідеї дуже далеко. У лісах в районі водосховища домінують штучні середньовікові насадження смереки (фото 2.3.), які з’явилися на місці мішаних природних лісів з бука, ялиці і смереки. Від водосховища стежка веде по правому березі річки Говерла вглиб заповідного масиву. На річці видніються як природні, так і штучні перепади - ідеальні умови для життя струмкової форелі. Місцями пінисті води прориваються вниз серед величезних кам’яних брил і валунів. В багатьох місцях над річкою височать обривисті скелі, на яких зростають цікаві види лишайників, мохів, трав і чагарників. Особливо гарні скелі влітку, коли вони прикрашені звисаючими гірляндами квітучої атрагени альпійської і різними видами папоротеподібними. Вздовж річки можна спостерігати цікавого птаха оляпку, яка акробатично пірнає у воду за їжею, і може знаходитись під водою тривалий час.

Ми підійшли до обладнаного місця відпочинку (фото 2.4.). У гарному будиночку є стіл, що запрошує до перепочинку. На іншому березі знаходиться фенологічний пункт, де ведуться спостереження за сезонними явищами в житті рослин: поява на смереці молодої хвої, цвітіння різних видів рослин і останнє пожовтіння листя бука. Міст, що знаходиться неподалік місця відпочинку, веде на інший бік річки Говерли. На її зволожених берегах навесні масово цвіте кремена біла і гібридна, а також калюжниця болотна, яка утворює суцільні золотисто-жовті острівці. Влітку прирічкові тераси вкриті буйно квітучими рослинами, серед яких виділяються гадючник оголений, мох буфтальмум і сідач конопляний. на лівому березі річки поширені 90-100-річні чисті смерекові деревостани, посаджені ще за часів Австро-Угорщини. Вони дуже добре ростуть, і на окремих ділянках запас деревини становить понад 1200 м³ /га. У цих лісах, що зараз вільно розвиваються, перебуваючи під охороною заповідника, місцями можна спостерігати підріст бука і ялиці та розвиток у напрямку до відновлення корінних мішаних деревостанів. За мостом стежка веде круто вгору через унікальні праліси. На висоті 1000-1050 м. в кінці квітня - на початку травня можна милуватися цвітінням підсніжника, чемерника червонуватого, медунки темної, вовчого лика та інших чудових рослин. Далі, відразу за мостом, знаходиться розвилка. Стежка ліворуч вузенька і відразу веде різко вгору до моніторингової дослідної ділянки, на якій цілорічно проводяться комплексні екологічні дослідження. Ця стежка недовга, але підйом нею дуже крутий, вона перетинається із дорогою, яка пішла вправо на згаданій розвилці. А в кінці крута стежка зливається із тією ж дорогою. На перехресті вправо повертає добре виражена лісова дорога, із грубими слідами від колісних тракторів і вантажних машин. Вона повертає в різні боки, одночасно стаючи довгою і маючи не великий кут підйому. Дорогою можна спостерігати за красою тутешнього пралісу - це справжнє царство недоторканої природи. Вражають велетенські ялиці, смереки, буки і явори. На окремих стовбурах видніються дупла - сліди наполегливої праці дятлів. До висоти 1200-1300 метрів спостерігається значна строкатість і мозаїчність складу та структури пралісових деревостанів. Своєрідною особливістю чорногірських лісів є те, що на висоті 1300-1350 м. н. р. м.серед них пролягає по горизонталі невеличка смуга мішаних деревостанів, в яких переважає явір.

З полонини Брескул відкривається чудова панорама з видом на гору Петрос. Ця полонина утворилася внаслідок вирубування лісів. До організації заповідника тут випасалась свійська худоба, про що свідчить тутешня рослинність. Ранньою весною на фоні залишків старого снігу чудово виділяються великі площі квітучих заростей шафрану весняного, цибулинами якого полюбляють ласувати дикі свині. Стежка перетинає потік Говерли, який із гуркотом падає в долину через каскад природних перепадів. Долина потоку устелена заростями сосни гірської і вільхи зеленої. Влітку береги потоку покриті яскраво-бузковими і голубувато-бузковими квітами герані альпійської і ціцербіти альпійської. Біля урочища Перемичка ми виходимо на високогірну дорогу, яка веде вліво до гори Петрос, а вправо до гори Говерла. В цьому місці відкривається рівна площадка, де можна помітити будівництво будинку Карпатського біосферного заповідника, який буде використовуватися як наукова, природоохоронна і екологоосвітня база. На даний момент там можна побачити лише фундамент і стіни, але будівництво не продовжується. До речі, це не погане місце для відпочинку. Колись у 2001 році тут був контрольний пункт заповідника, і постійно чергували два лісники. Якщо бути кмітливим, то можна знайти джерело - вирита ямка, де знаходиться чиста гірська вода. Як знайти? Це просто. Стаєте на стежці, по якій Ви вийшли на дане місце, обличчям до будівлі, позаду буде джерело, трохи нижче дороги за чагарником. Якщо не знайшли, тоді шукайте біля стежки два-три метри вниз. А ночівлю, краще всього, можна проводити на схилі, який видно відразу, коли заходиш на дану галявину. Там рідко ростуть хвойні дерева, серед яких можна розмістити намети. Ще на даній розвилці можна побачити рятувальний підрозділ, а влітку - й інших людей. Отже не забудьте повернути вправо, якщо ви хочете піднятися на гору Говерлу, переведіть подих і вперед - до останнього кроку. Далі по стежці ви минаєте межу лісу, і перед Вами відкриється прекрасна картина найвищої гори України (фото 2.5.). Залишилась тільки дрібничка - її підкорити! А на ній відкривається панорама Карпатського високогір’я. На західному обрії видніються Мармароські гори, або Гуцульські Альпи, на північному заході виступає гряда Свидовецьких гір, а на північному сході - пасмо Горган. З Говерли видно всі 6 вершин-двотисячників Українських Карпат.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.