Розділ 1.

ВПЛИВ ТРИВОЖНОСТІ НА УСПІШНІСТЬ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ПІДІТКОВОГО ВІКУ

Курсова робота

Студентки 4 курсу

Групи С-9-12 Б1МПс (4, 0 д)

Помазанова Ю.О.

Науковий керівник:

доцент кафедри

загальної психології

кандидат психологічних наук

Шопша О.Л.

Київ 2015

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ ТРИВОЖНОСТІ НА УСПІШНІСТЬ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ………………………………………....

1.1.Поняття тривожності у вітчизняній та зарубіжній психології ……….……6

1.2.Чинники що впливають на виникнення тривожності………………….….13

1.3.Особливості прояву тривожності у дітей підліткового віку………………

1.4.Тривожність як негативний фактор успішності навчання молодшого школяра…………………………………………………………………………………………………………………

Висновки до розділу 1……………………………………………………………...

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІЖЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ У ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ…………………………………………..

Виявлення взаємозв'язку рівня тривожності і успішності навчання підлітків…………………………………………………………………..

2.2.Організація і методи дослідження тривожності у дітей підліткового віку…………………………………………………………………….

2.3.Аналіз результатів дослідження особливостей тривожності у дітей підліткового віку……………………………………………………...

2.4.Психологічні рекомендації дітям щодо подолання тривожності……..…

Висновки до розділу 2…………………………………………………………...

ВИСНОВКИ …………………………………………………………….……….

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………………….

ДОДАТКИ ……………………………………...……………………………….

ВСТУП

Актуальність дослідження. Проблема тривожності є однією з найгостріших проблем сьогодення. Серед негативних переживань людини тривожність займає особливе місце, часто вона приводить до зниження працездатності, продуктивності діяльності, до труднощів в спілкуванні. Людина з підвищеною тривожністю згодом може зіткнутися з різними соматичними захворюваннями.

Рівень тривожності в сучасних стресових та екологічно несприятливих зовнішніх умовах стає одним з визначальних чинників у становленні особистості дитини. У нашому житті тривожність присутня майже завжди. Вона виникає з різних причин, серед яких частіше зустрічаються такі, як невміння поводитися у великих скупченнях людей, під час виступу перед публікою чи аудиторією.

У наш час збільшилася кількість тривожних дітей, які відрізняються підвищеною неспокійністю, невпевненістю, емоційною нестійкістю. Результати досліджень свідчать, що порівняно з минулим десятиліттям не тільки збільшилася кількість тривожної молоді, а й змінилися форми їх тривожності. Тривожність «подорослішала», стала глибиннішою, особистіснішою, тому ця проблема і є актуальною в наш час.

Дослідженням проблеми тривожності у різних аспектах займалися такі вчені, як І.Кон, Ф. Райс, Д. Фельдштейн, М.Прихожан, К. Азарт, Л. Лєпіхова, В.Шапалов, М.Амонашвілі, Є.Ільїн.Існують теоретичні концепції зарубіжних дослідників Ст. Холла, Е. Шпрангера, Ш. Бюллер, Е. Штерна, Е. Еріксона, Ж. Піаже та вітчизняних Л.С. Виготського, Д.Б. Ельконіна, Л.І. Божович, І.В. Добровіної, а також положення З. Фрейда та К. Хорні про тривожність, теоретичні дослідження цього питання Ю. Ханіна, Г. Айзенка, Ч. Спілбергера, Е. Ейдеміллєра.

Саме тривожність, як відзначають багато дослідників і практичні психологи, лежить в основі цілого ряду психологічних труднощів, в тому числі багатьох порушень розвитку, службовців приводом для звернення до психологічну службу. Тривожність розглядається як показник «преневротіческого стану», її роль надзвичайно висока і в порушеннях поведінки, таких, наприклад, як деликвентность і адиктивна поведінка. Значення корекції тривожності, її подолання важливо при підготовці студентів до важких ситуацій (іспити, змагання та ін), в опануванні нової діяльністю.

Проте, не зважаючи на великий інтерес різних вчених до зазначеної проблеми, особливості тривожності у школярів.

Об’єктом нашого дослідження тривожність у дітей молодшого шкільного віку.

Предметом дослідження ми визначаємо тривожність як один з факторів, що впливають на успішність навчання дітей молодшого шкільного віку.

Мета нашого дослідження – виявлення яким же чином, тривожність робить негативний вплив на успішність навчання, і визначення можливості її корекції у дітей молодшого шкільного віку.

Відповідно до встановленої мети дослідження були визначені такі завдання:

1. На основі теоретичного аналізу визначити причини виникнення тривожності у школярів.

2. Емпіричним шляхом виявити рівні тривожності у дітей молодшого шкільного віку.

3. Надати психологічні рекомендації школярам щодо подолання тривожності.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань, та реалізації мети дослідження нами використовувався комплекс теоретичних: аналіз, вивчення літературних джерел та психологічної літератури з проблеми дослідження, та емпіричних методів дослідження: " Діагностики самооцінки тривожності" Ч.Д.Спілбергера, Ю.Л.Ханіна, Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса, методика «Особистісна шкала прояву тривоги» Д.Тейлора.

Структура курсової роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг роботи складає … сторінок, робота містить … таблиць.

РОЗДІЛ 1.