Тема. Облік довгострокових і короткострокових зобов’язань

Мета:

· засвоїти порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку довгострокових та поточних зобов’язань;

· уяснити поняття «зобов’язання», розуміти різницю між довгостроковими та поточними зобов’язаннями;

· вміти складати бухгалтерську інтерпретацію та записи з обліку випуску облігацій, амортизації дисконту (премії) за ефективною ставкою відсотку, порядку конвертації облігацій в акції

· виховувати посидючість та точність у розрахунках

Мотивація:

«Навіть маленька практика варта великої теорії» (з законів Мерфі)

Вид заняття: практичне.

Місце проведення: аудиторія.

Матеріально-технічне забезпечення:

Підручник (основний), методична розробка практичної роботи, методична розробка додатків до практичних робіт.

Хід роботи:

І. Провести економічну характеристику бухгалтерського рахунку обліку зобов’язань за варіантами:

І варіант – рахунок 50;

ІІ варіант – рахунок 51;

ІІІ варіант – рахунок 52;

ІV варіант – рахунок 53;

V варіант – рахунок 54;

VІ варіант – рахунок 55;

VІІ варіант – рахунок 60;

VІІІ варіант – рахунок 61;

ІХ варіант – рахунок 62;

ХІ варіант – рахунок 63;

ХІІ варіант – рахунок 64;

ХІІІ варіант – рахунок 65;

ХІV варіант – рахунок 66;

ХV варіант – рахунок 67;

ХVІ варіант – рахунок 68;

Порядок опису (характеристики) бухгалтерського рахунка див. в практичній роботі №1.

ІІ. Опрацювати методичні вказівки та послідовність виконання задач

Пояснення:

Важливим джерелом фінансування діяльності підприємства можуть бути довгострокові позики у формі облігації. Облігації вважаються довгостроковими, якщо вони розраховані на термін більше 1 року від дня їх реєстрації.

Облігації - цінні папери(боргові), що засвідчують внесення їх власником грошових коштів і підтверджують зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цих цінних паперів.

Емітент - той, хто випускає облігації - позичальник.

Власник - той хто придбав облігації - кредитор, позикодавець.

Облік облігацій на підприємствах емітентах ведеться на рахунку

521. " Довгострокові зобов’язання за облігаціями".

Якщо частина довгострокового зобов'язання полягає погашенню протягом поточного року і виплачується з поточних активів, то ця частина довгострокового зобов'язання класифікується як короткострокова заборгованість.

Для обліку частини довгострокового зобов’язання, яка підлягає погашенню у поточному році використовують рахунок 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями».

За умови непогашення кредиту вчасно, кредит переноситься на рахунок 503" Відстрочені довгострокові кредити банку".

На практиці при випуску облігацій номінальна процентна ставка може відрізнятися від ринкової, що склалася на інвестиційному ринку.

Якщо ринкова процентна, ставка більше номінальної, то вартість випуску облігації буде нижче номінальної. Тому облігації випускаються із знижкою. Якщо ринкова процентна ставка менша номінальної, то вартість

випуску буде більша за номінальну, тоді облігації випускаються з премією.

Для обліку знижки по облігаціям використовується рахунок 523 «Дисконт за випущеними облігаціями», премії – рахунок 522 «Премія за випущеними облігаціями».

Так як витрати по виплаті % по облігаціях відображаються кожен рік, то облігаційна знижка (премія) розподіляється між роками всього періоду на який випущено облігації.

Процес списання облігаційної знижки (премії) є амортизацією.

Існують 2 методи амортизації облігаційної знижки (премії):

— прямолінійний (найбільш поширений в Україні)

При його використанні знижка (премія) ділиться на однакові частини і рівномірно погашається.

— процентний.(ефективної ставки відсотку)