Задача №2. Засуджений Колін, відбув в колонії три роки (строк засудження – п’ять років позбавлення волі), при цьому позитивно зарекомендував себе

Засуджений Колін, відбув в колонії три роки (строк засудження – п’ять років позбавлення волі), при цьому позитивно зарекомендував себе. Колін подав до місцевого суду клопотання про його дострокове звільнення, однак адміністрація не дозволила йому направити клопотання, пояснивши, що він не має право ініціювати це питання. Оцініть дії адміністрації виправної колонії?

ЛІТЕРАТУРА

1. Бринцев Д.А. Виконання вироку, ухвали і постанови суду // Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України. - Х., 2002. - С. 131-135.

2. Добровольская Т.Н. Деятельность суда, связанная с исполнением приговоров. – М., 1979. – 94 с.

3. Дрьомін В. Соціальні та правові підстави застосування в Україні покарань, альтернативних позбавленню волі //Право України. – 2000. - № 6. – С. 27 – 31.

4. Дьяченко Р. А. Условно-досрочное освобождение и замена неотбытой части наказания более мягким видом наказания: Автореф. дисс… канд. юрид. наук. – Краснодар, 1999. – 23 с.

5. Заворотько П.П., Пастухов В.П. Виконання судових рішень в Українській РСР (історико-правовий нарис). - К., 1973. – 216 с.

6. Закон України від 24 березня 1998 р. „Про державну виконавчу службу” // Офіційний вісник України. – 1998. – № 15. – Ст. 566.

7. Закон України від 21 квітня 1999 р. „Про виконавче провадження” // Офіційний вісник України. – 1999. – № 19. – Ст. 813.

8. Литвинов Р.В. Рассмотрение судом вопросов, возникающих в процессе исполнения приговора. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1964. – 119 с.

9. Лужбин А. В. Содержание наказания в виде лишения права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью /Уголовно-правовые и криминологические меры предупреждения преступлений: Межвузовский сб. науч. трудов. – Омск: Изд-во Омской ВШМ МВД СССР, 1986. – С. 144 – 149.

10. Зельдов С. И. Правовые последствия освобождения от отбывания наказания. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1981. – 112 с.

11. Степанюк А. Х., Батиргареєва В. С. Проблема теорії і практики виконання покарань //Питання боротьби зі злочинністю. – 1998. - № 2. – С. 62 – 74.

12. Черненок М.П. Проблеми теорії і практики виконання майнових покарань: Автореф. дис.. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2003. – 20 с.

13. Чернушенко А.В. Судебный контроль за деятельностью районных (городских) судов Украины (организационно-правовые аспекты): Дис… канд. юрид. наук. 12.00.07. – Одесса, 1995. – 196 с.

14. Чечина Н.А. Норма права и судебное решение. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1961. – 78 с.

15. Штефан М.Й., Омельченко, М.П., Штефан С.М. Виконання судових рішень: Навч. посібник. – К., 2001. – 318 с.

5. САМОСТІЙНА РОБОТА

Методичні рекомендації по виконанню завдань для самостійної роботи.

Відповідно до законодавства України про вищу освіту самостійна робота студентів є одним з основних засобів вивчення навчального матеріалу у вільний від навчання час. Самостійна робота студентів з навчальної дисципліни «Кримінальний процес» розглядається як пріоритетна форма засвоєння навчального матеріалу, що сприятиме виробленню необхідних для роботи в практичних органах навичок та вмінь. Самостійна робота знаходиться у тісному зв’язку з аудиторними заняттями і повинна розвивати творчий, критичний підхід студентів до навчального матеріалу. Значна кількість письмових джерел, поява новітніх наукових досліджень з кримінального процесу, велика кількість змін та доповнень, які вносяться у чинне кримінально-процесуальне законодавство, викликають у студентів певні труднощі.

Зміст самостійної роботи студентів з Кримінального процесу визначається навчальною програмою, робочим навчальним планом, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача, який здійснює керівництво самостійною роботою.

Самостійна робота поділяється на два види:

1. Самостійна робота з підготовки до практичних занять, яка включає підготовку відповідей на теоретичні (контрольні) питання, які передбачені планом практичного заняття, розв’язання задач, а також підготовку до рольової гри.

Ця самостійна робота містить аналіз та вивчення навчальної, методичної, наукової літератури, нормативно-правових актів, офіційних статистичних даних з метою підготовки відповідей на теоретичні питання та розв’язання задач за темами. Самостійна робота з розв’язання задач до практичних занять повинна містити аргументований письмовий аналіз умов задачі та відповідь на поставлені запитання з посиланням не тільки на норми чинного Кримінального процесуального кодексу України, а й на інші Закони, які містять кримінально-процесуальні норми та на Постанови Пленуму Верховного суду України. Самостійна підготовка до рольової гри починається з розподілення викладачем ролей між студентами навчальної групи. Отримавши конкретну роль, студент повинен, перш за все, вивчити права і обов’язки цього учасника процесу; по-друге, порядок здійснення той чи іншої процесуальної дії, по-третє, фабулу, за якою буде проведено рольову гру.

Глибину та міцність отриманих знань студентів за темами курсу може бути перевірено викладачем шляхом тестування. Самостійна робота з підготовки до виконання тестових завдань за темами навчальної дисципліни передбачає попереднє вивчення чинного кримінального процесуального законодавства за темою та основних положень теорії кримінального процесу, після чого студент під час заняття повинен самостійно вибрати правильну відповідь з наведених 5 відповідей до запитання.

Цей вид самостійної підготовки оцінюється викладачем під час проведення навчального заняття.

Критеріями оцінки є:

- самостійність виступу та викладу думок;

- послідовність викладу матеріалу;

- достатність інформації, впевненість в її наданні;

- доказовість інформації;

- узагальнення змісту, висновок;

- грамотність і виразність мовлення;

- логічність;

- уміння оцінити виступи товаришів, зробити висновки в кінці проведеного заняття.

Оцінювання знань студентів у 5 семестрі здійснюється за чотирьохбальною системою таким чином:

«3» (відмінно) - повне системне викладення отриманих знань в усній або письмовій формі у відповідності з вимогами навчальної програми «Кримінальний процес». При цьому припускаються одиничні несуттєві помилки, які самостійно виправляються студентом.

Вміння самостійно використовувати у практичній діяльності отримані теоретичні знання та виконувати на високому якісному рівні завдання як відтворюваного, так і творчого характеру. Виділення істотних ознак навчальної дисципліни, що вивчається за допомогою аналізу і синтезу, виявлення причинних зв’язків, формулювання висновків і узагальнень, вільне оперування відомими фактами і відомостями з інших навчальних предметів.

Виявлення пізнавальної активності, пізнавально-творчого інтересу до навчальної дисципліни, що вивчається, нової техніки, постійне бажання виконувати більш складні завдання.

«2» (добре) - повне системне викладення отриманих знань в усній або письмовій формі у відповідності з вимогами навчальної програми «Кримінальний процес». При цьому припускаються одиничні несуттєві помилки, які виправляються студентом при вказівці викладача на помилку.

Вміння самостійно використовувати у практичній діяльності отримані теоретичні знання та виконувати на високому якісному рівні завдання як відтворюваного, так і творчого характеру з незначною допомогою викладача. Виділення істотних ознак навчальної дисципліни, що вивчається, за допомогою аналізу і синтезу, виявлення причинних зв’язків, формулювання висновків і узагальнень, у яких можуть бути окремі несуттєві помилки. Підтвердження вивченого відомими фактами і відомостями.

Виявлення пізнавальної активності, пізнавально-творчого інтересу до навчальної дисципліни, що вивчається, епізодичне бажання виконати більш складні завдання.

«1» (задовільно) - Неповне викладення одержаних знань, що не перешкоджає засвоєнню наступного програмного матеріалу. Припускаються окремі суттєві помилки, які виправляються за допомогою викладача. Утруднення при виділенні суттєвих ознак навчальної дисципліни, що вивчається, а також при виявленні причинних зв’язків і формулюванні висновків.

«0» (незадовільно) - Неповне, нелогічне, безсистемне викладення навчального матеріалу, що суттєво перешкоджає засвоєнню наступної навчальної інформації. Суттєві помилки, які не виправляються навіть за допомогою викладача.

Повне незнання або нерозуміння навчального матеріалу (студент не може відповісти на жодне поставлене запитання).

Недостатня самостійність - студент потребує додаткових запитань від викладача при відповіді на поставлене питання.

Невміння використовувати знання та відсутність спроб їх застосування у практичній діяльності (відмова відповісти або виконати дію). Безсистемне виділення випадкових ознак навчального предмету, що вивчається, невміння проводити простіші операції з аналізу і синтезу, робити узагальнення та висновки.

Пасивність та відсутність пізнавального інтересу до навчального предмету, що вивчається, відсутність бажання виконати складні завдання.

Відсутність уваги на заняттях та інтересу до обраної професії.

Оцінювання знань студентів у 6 семестрі здійснюється за чотирьохбальною системою таким чином:

«5» (відмінно) - повне системне викладення отриманих знань в усній або письмовій формі у відповідності з вимогами навчальної програми «Кримінальний процес». При цьому припускаються одиничні несуттєві помилки, які самостійно виправляються студентом.

Вміння самостійно використовувати у практичній діяльності отримані теоретичні знання та виконувати на високому якісному рівні завдання як відтворюваного, так і творчого характеру. Виділення істотних ознак навчальної дисципліни, що вивчається за допомогою аналізу і синтезу, виявлення причинних зв’язків, формулювання висновків і узагальнень, вільне оперування відомими фактами і відомостями з інших навчальних предметів.

Виявлення пізнавальної активності, пізнавально-творчого інтересу до навчальної дисципліни, що вивчається, нової техніки, постійне бажання виконувати більш складні завдання.

«4» (добре) - повне системне викладення отриманих знань в усній або письмовій формі у відповідності з вимогами навчальної програми «Кримінальний процес». При цьому припускаються одиничні несуттєві помилки, які виправляються студентом при вказівці викладача на помилку.

Вміння самостійно використовувати у практичній діяльності отримані теоретичні знання та виконувати на високому якісному рівні завдання як відтворюваного, так і творчого характеру з незначною допомогою викладача. Виділення істотних ознак навчальної дисципліни, що вивчається, за допомогою аналізу і синтезу, виявлення причинних зв’язків, формулювання висновків і узагальнень, у яких можуть бути окремі несуттєві помилки. Підтвердження вивченого відомими фактами і відомостями.

Виявлення пізнавальної активності, пізнавально-творчого інтересу до навчальної дисципліни, що вивчається, епізодичне бажання виконати більш складні завдання.

«3» (задовільно) - Неповне викладення одержаних знань, що не перешкоджає засвоєнню наступного програмного матеріалу. Припускаються окремі суттєві помилки, які виправляються за допомогою викладача. Утруднення при виділенні суттєвих ознак навчальної дисципліни, що вивчається, а також при виявленні причинних зв’язків і формулюванні висновків.

«0» (незадовільно) - Неповне, нелогічне, безсистемне викладення навчального матеріалу, що суттєво перешкоджає засвоєнню наступної навчальної інформації. Суттєві помилки, які не виправляються навіть за допомогою викладача.

Повне незнання або нерозуміння навчального матеріалу (студент не може відповісти на жодне поставлене запитання).

Недостатня самостійність - студент потребує додаткових запитань від викладача при відповіді на поставлене питання.

Невміння використовувати знання та відсутність спроб їх застосування у практичній діяльності (відмова відповісти або виконати дію). Безсистемне виділення випадкових ознак навчального предмету, що вивчається, невміння проводити простіші операції з аналізу і синтезу, робити узагальнення та висновки.

Пасивність та відсутність пізнавального інтересу до навчального предмету, що вивчається, відсутність бажання виконати складні завдання.

Відсутність уваги на заняттях та інтересу до обраної професії.

2. Самостійна робота (індивідуальна), яка складається з:

а) конспектування зазначених викладачем нормативно-правових актів, Постанов Пленуму Верховного Суду України, відомчих наказів міністерств і відомств тощо у зошитах для самостійної підготовки; окремих проблемно-пошукових питань, які не розглядаються у рамках лекційного матеріалу, і зазначені у планах до семінарських занять;

б) підготовки та захисту рефератів за темами зазначеними у кожному семінарському занятті;

в) підготовки наочних матеріалів;

г) підготовки курсової роботи (за вибором студента).

а) Конспектування зазначених викладачем нормативно-правових актів, Постанов Пленуму Верховного Суду України, відомчих наказів міністерств і відомств тощо у зошитах для самостійної підготовки; окремих проблемно-пошукових питань, які не розглядаються у рамках лекційного матеріалу, і зазначені у планах до семінарських занять оцінюється викладачем шляхом перевірки зошитів із самостійної роботи та наявності в них зазначених положень.

Самостійна робота з вивчення окремих проблемно-пошукових питань, які не розглядаються у рамках лекційного матеріалу складається з пошуку відповідей на ці питання та написання короткого конспекту з кожного питання.

Оцінювання конспектування у 5 семестрі здійснюється за наступними критеріями за чотирьохбальною системою:

- мета конспектування;

- виявлення та розкриття головної думки (акцентуація уваги);

- послідовність конспектування матеріалу;

- логічний зв’язок між частинами;

- глибина розуміння прочитаного;

- підведення підсумків.

5 балів виставляється, якщо конспект оформлено своєчасно, акуратно, відповідно усім вимогам щодо оформлення, змісту, висновків, джерел.

4 бали – якщо конспект оформлено своєчасно, акуратно, але є незначні порушення щодо оформлення або незначні зауваження відносно змісту;

3 бали – якщо є суттєві зауваження щодо розкриття питань або формування висновків; порушення строків; робота виконана неакуратно; зауваження щодо оформлення;

0 балів – якщо конспект було не надано або зміст конспекту не відповідає питанням, на які вказано в планах проведення занять.

б) Підготовка та захист рефератів за темами зазначеними у кожному практичному занятті за темами означеними у кожному семінарському занятті повинна здійснюватись наступним чином: а) студент повинен вивчити навчальну, монографічну, періодичну літературу за обраною ним темою реферативного повідомлення; б) проаналізувати нормативні положення, які містяться у законах та підзаконних актах; в) навести існуючи наукові точки зору на предмет реферативного повідомлення з наведенням аргументів на користь своєї точки зору; г) оформити реферативне повідомлення акуратно в письмовому вигляді з наведенням посилань на літературні джерела, які були ним використані під час підготовки рефератів; д) захистити основні положення свого реферату.

Цей вид самостійної роботи оцінюється викладачем за наступними критеріями:

- відтворення логіки композиційної побудови;

- розкриття актуальності, значення й доцільності обраної теми;

- послідовність в розкритті передбачених планом питань, основних положень реферату, або проблеми що розглядаються,

- використання конкретних прикладів та фактів власного досвіду;

- грамотність, точність, лаконічність;

- вміння завершити виклад проблеми, зробити висновки;

- схема обговорення усного виступу;

- відповідність виступу темі, глибина засвоєння матеріалу, уміння мовця відокремити найбільш важливі відомості;

- логічність виступу: наявність плану, дотримання його під час виступу, уміння довести свою точку зору;

- досягнення й недоліки композиції;

- дотримання умов культури мовлення;

- використання мовних виразних засобів;

- уміння триматися гідно під час виступу;

- зовнішній вигляд мовця;

- контакт із аудиторією.

Оцінювання рефератів у 5 семестрі здійснюється таким чином:

5 балів (відмінно) виставляються тоді, коли розкритий повністю зміст питання, дотримані усі вимоги щодо оформлення рефератів, використовувались сучасні літературні джерела, наведені існуючи наукові та теоретичні думки щодо розглядаємого питання і зроблені власні висновки.

4 бали (добре) виставляється тоді, коли розкритий повністю зміст питання, використовувались сучасні літературні джерела, наведені існуючи наукові та теоретичні думки щодо розглядаємого питання, але є незначні порушення щодо оформлення реферату та наявні труднощі із висловом власної думки.

3 бали (задовільно) виставляється тоді, коли зміст питання розкритий не повністю, наявні позиції вчених та теоретиків, але є незначні порушення вимог щодо оформлення рефератів, відсутні власні думки щодо розглядаємого питання.

0 балів (незадовільно) виставляється тоді, коли тему реферату не розкрито, у тексті зроблені посилання на нечинне законодавство, студент не взмозі доповісти основні положення реферату під час захисту.

Примітка: реферативних повідомлень під час вивчення дисципліни не повинно бути більш одного в семестр.

в) Підготовка наочних матеріалів (плакатів, схем, діаграм, слайдів, презентацій, відеосюжетів з письмовими анотаціями) є альтернативою підготовки реферату.

Результати цього виду самостійної роботи повинні відповідати наступним вимогам: тематиці курсу «Кримінальний процес», чинному кримінально-процесуальному законодавству, офіційної статистики.

З метою забезпечення наочності та використання в навчальному процесі плакати, схеми, діаграми повинні бути виконанні на аркушах ватману розміром не менш 1 х 0, 5 м з дотриманням вимог схематичності, логічності у побудові матеріалів, грамотності та акуратності виконання.

Слайди або презентації повинні бути виконанні в електронному вигляді за допомогою таких програм: Microsoft Word 2000, Microsoft Excel 2000, Microsoft Power Point 2000, Corel Draw 7.0 і відповідати вимогам грамотності, логічності.

Відеосюжети з письмовими анотаціями повинні містити в собі: самостійне створення нового відеосюжету за конкретною фабулою злочину, або використання вже існуючих відеосюжетів документальних, хронікально-документальних, художніх фільмів, науково-популярних фільмів, відеозаписів судових засідань, які демонструються по телебаченню, але з обов’язковою письмовою анотацією цього відеосюжету. Студент, який надає на кафедру відеосюжет повинен зробити його аналіз, вказавши на його актуальність, позитивні та негативні моменти процесуальної діяльності, порушення законодавства.

Анотація повинна містити: назву відеосюжету, сюжетну лінію, тобто сценарій, які позитивні та негативні моменти відображені у відеосюжеті, які порушення чинного законодавства виявлені під час аналізу відеосюжету або які основні умови дотримані під час проведення процесуальних дій.

Відеосюжет повинен бути виконаним на електронному носії (CD, DVD, флеш-накопичувач). Анотація до відеосюжету повинна бути виконана в печатному вигляді на аркуші формату А4.

З метою якісної підготовки матеріалів студенту необхідно отримати консультацію викладача.

Оцінювання цього виду самостійної роботи передбачає врахування творчого підходу до вивчення навчальної дисципліни. Студент повинен проявити здібності щодо створення схематичних матеріалів на базі отриманих знань, щодо систематизації цих знань та їх узагальнення, а також монтажу відеосюжетів щодо проведення слідчих та інших процесуальних дій, судових розглядів кримінальних справ з урахуванням вимог чинного кримінально-процесуального законодавства.

За виконання цього виду роботи з урахуванням всіх висунутих вище вимог у разі можливості використання її результатів в навчальному процесі передбачено отримання студентом 5 балів (інша кількість балів не передбачена). Цей вид роботи виключає підготовку студентом реферату.

Критерії оцінювання курсової роботи

Оцінка „відмінно” виставляється лише в тому випадку, якщо курсова робота є самостійним дослідженням студента; оцінка „добре” – якщо курсова робота містить елементи самостійного дослідження студента.

Курсова робота виконується за рахунок часу самостійної роботи студента, що виділяється за відповідною дисципліною в 6 семестрі, в якому підводиться підсумок вивчення даної дисципліни.

Бали в діапазоні (90-100) означають, що під час написання курсової роботи студент виявив всебічні, систематичні та глибокі знання навчального матеріалу з дисципліни, передбаченого програмою; засвоїв основну та додаткову літературу, яка рекомендована програмою; проявив видатні творчі здібності в розумінні, в логічному, чіткому, стислому та ясному трактуванні та викладенні у роботі навчально-програмного матеріалу; засвоїв взаємозв’язок основних понять дисципліни, їх значення для подальшої професійної діяльності, повністю розкрив тему своєї курсової роботи, висвітлив проблемні питання кожного пункту плану. Цей діапазон відповідає оцінці А за шкалою ECTS.

Рейтингова оцінка з дисципліни в обох діапазонах (90-100) відповідає національній оцінці " відмінно".

Бали в діапазоні (80-89) означають, що студент виявив загалом добрі знання навчального матеріалу при виконанні передбачених програмою завдань стосовно курсової роботи, але припустив ряд помітних помилок; засвоїв основну літературу, рекомендовану програмою; показав систематичний характер знань з дисципліни; здатний до їх самостійного використання та поповнення в процесі подальшої навчальної роботи і професійної діяльності; але є незначні порушення щодо оформлення та незначні зауваження відносно змісту; незначне порушення строку календарного плану. Цей діапазон відповідає оцінці " добре" за національною шкалою та оцінці В за шкалою ECTS.

Бали в діапазоні (70-79) означають, що студент виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання та майбутньої професійної діяльності; впорався з виконанням завдань, передбачених програмою стосовно написання курсової роботи; ознайомився з основною літературою, рекомендованою програмою; припустив значну кількість помилок або недоліків у роботі, принципові з яких може усунути самостійно. Цей діапазон відповідає оцінці " добре" та С за шкалою ECTS.

Бали в діапазоні (60-69) означають, що студент виявив знання основного навчального матеріалу в мінімальному обсязі, необхідному для подальшого навчання та майбутньої професійної діяльності; в основному виконував завдання, передбачені програмою; ознайомився з основною літературою, рекомендованою програмою для написання курсової роботи; припустив помилки у тексті роботи, які він може усунути лише під керівництвом та за допомогою викладача. Цей діапазон відповідає оцінці " задовільно" та Д за шкалою ECTS.

Бали в діапазоні (50-59) означають, що студент мав значні прогалини в знаннях основного навчального матеріалу; допускав принципові помилки при виконанні курсової роботи, але спроможний самостійно доопрацювати програмний матеріал. За шкалою ECTS виставляється оцінка Е (" задовільно").

Бали в діапазоні (30-49) означають, що студент не мав знань зі значної частини навчального матеріалу; допускав принципові помилки при виконанні курсової роботи; якщо є суттєві зауваження щодо розкриття теми і формування висновків; порушення строків; робота виконана неакуратно; зауваження щодо оформлення. За шкалою ECTS виставляється оцінка FХ (" незадовільно із можливістю повторного складання").

Бали в діапазоні (1-29) означають, що студент не мав знань з навчального матеріалу; допускав принципові помилки при виконанні курсової роботи; якщо є суттєві зауваження щодо розкриття теми і формування висновків; порушення строків; робота виконана неакуратно; зауваження щодо оформлення. За шкалою ECTS виставляється оцінка F (" незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни").

6. СИСТЕМА ОЦІНКИ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВОГО ФАКУЛЬТЕТУ

6.1. Система оцінки знань у 5 семестрі

Розподіл балів з навчальної дисципліни «Кримінальний процес»

Обрахування успішності (кількості балів) студента на практичних заняттях

Під час практичних занять у змістовному подулі № 1 студенти оцінюються за чотирьохбальною системою і можуть максимально набрати 25 балів (тобто максимально 3 бали за заняття). Таким чином оцінюється робота студента на заняттях й під час змістовного модулю № 2.Максимальна кількість балів під час змістовних модулів №1, №2 – 50 балів, мінімальна – 25 балів.

Оцінювання самостійної роботи студента у 5 семестрі

Переведення результатів модульного контролю з бальної системи оцінювання у національну

Студент має обов’язок відпрацювати «0» та «Н», а також право на відпрацювання інших пропусків занять.

6.2. Система оцінки знань у 6 семестрі

Обрахування успішності (кількості балів) студента на практичних заняттях

Під час практичних занять у змістовному подулі № 3 студенти оцінюються за чотирьохбальною системою і можуть максимально набрати 15 балів (тобто максимально 5 балів за заняття). Таким чином оцінюється робота студента на заняттях й під час змістовного модулю № 4. Максимальна кількість балів під час змістовного модуля №1 – 15 балів, мінімальна – 8 балів відповідно. Максимальна кількість балів під час змістовного модуля №4 – 35 балів, мінімальна – 12 балів відповідно.

Студент має обов’язок відпрацювати «0» та «Н», а також право на відпрацювання інших пропусків занять.

Оцінювання самостійної роботи студента у 6 семестрі

ПРОЦЕС ТА ПРАВИЛА РОЛЬОВОЇ ГРИ " СУДОВИЙ РОЗГЛЯД":

Навчальне-ігрове заняття – це змодельована імітація судового процесу, пов’язаного з вирішенням окремого кримінального провадження на підставі кримінального та кримінального процесуального законів з використанням студентами – учасниками такого процесу знань з цих галузей права при суворому додержанні визначеного в законі регламенту (процедури) ведення судового процесу за законами логіки, культури і людяності, віддаючи належне внутрішньому переконанню і справедливості.

Учасники гри: суд, державний обвинувач, захисники, обвинувачені, потерпілі, свідки, експерт, секретар судового засідання, судовий розпорядник, представники потерпілих, законні представники тощо.

Навчальна група займає аудиторію, що переобладнана під зал судового засідання.

З числа студентів обираються учасники судового розгляду справи. Після цього має бути запропоновано модель ігрового заняття, а саме: визначено роль (права та обов’язки) кожного учасника судового процесу; обсяг того, що має кожний з них говорити (стверджувати); на чому має наполягати; які аргументи він має використовувати зі своєї ролі у кримінальному провадженні; послідовність викладення або аналізу обставин справи щодо доказів про вчинення злочину обвинуваченим та його вини в цьому злочині. Має бути виписано характерні особливості обвинуваченого, поведінка його на роботі (у навчанні), в побуті, сімейне становище, звички, риси характеру тощо. Має бути викладений аналіз обставин справи, виписано положення щодо виду та розміру покарання, яке має призначити суд за вчинений злочин, а також погоджені питання щодо полеміки (змагальності) сторін під час процесу. Іншими словами, змодельований судовий процес має містити приписи щодо ролі кожного учасника процесу та способи і прийоми виконання такої ролі відповідно до норм кримінального процесуального закону, в тому числі й те, хто і що має говорити, стверджувати або спростовувати, одним словом, переконувати. Про те, як кожний учасник навчального процесу говоритиме, які докази використає „за”, а які – „проти”, як застосовуватиме закони логіки і людської мудрості, щоб переконати суд у наявності тієї істини.

Студент, призначений головуючим, має очолювати ведення судового процесу. Для цього він має виписати до найменшої подробиці процедуру такого дійства, а також скласти проект вироку суду щодо справи, яка розглядатиметься. Студент, призначений бути обвинувачем або захисником у суді, вивчивши всі обставини справи, має написати проект своєї промови в суді й запам’ятати її з тим, щоб виголосити свою промову в суді (не заглядаючи в текст написаного). Промова має відповідати вимогам кримінального процесуального закону, ораторської майстерності.

Перед початком гри викладач - керівник гри - повинен роз’яснити аудиторії правила, згідно яким під час її проведення будуть оцінюватись наступні елементи:

- знання норм кримінального процесуального законодавства;

- правильне застосування цих норм під час проведення процесуальних дій у судовому засіданні;

- вміння орієнтуватись у складеній ситуації з урахуванням вхідних завдань викладача;

- повнота аргументації висунутої тези, побудова своїх промов, їх логічність, стиль та мова.

За порушення правил викладач встановлює учасникам гри штрафні бали.

Керівник заняття не повинен втручатися у ведення судового процесу. Якщо під час ведення судового засідання у головуючого виникне складна ситуація, щось несподіване або труднощі у вирішенні певного питання, він має оголосити перерву і отримати пораду керівника заняття, після чого продовжити судове засідання.

Після оголошення вироку у справі і закриття судового засідання має відбутися обговорення проведеного заняття, в якому беруть участь як слухачі процесу, так і безпосередні його учасники.

Викладач – керівник гри - по її закінченні підсумовує результати обговорення заняття і оцінює дії кожного учасника навчального судового процесу, підраховує та повідомляє остаточну суму балів, одержаних кожним учасником гри, і оголошує їх протягом трьох днів.

Переведення результатів рольової гри з бальної системи оцінювання у національну

Оцінювання курсової роботи здійснюється за 100-бальною системою. Оцінка виставляється в відомість захисту курсових робіт.

Оцінювання знань студента під час екзамену за навчальною дисципліною

Результатом вивчення дисципліни «Кримінальний процес» є екзамен проводиться за розкладом, що доводиться до студентів за місяць до початку екзаменаційної сесії. Екзамени проводяться лектором потоку.

Екзамен проводяться за єдиними білетами, які складаються кафедрою. Кожен білет має практичне завдання.

Екзаменаційні завдання повинні виконуватися студентами виключно самостійно. Тому у разі використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з екзамену й одержує нульову оцінку.

7. ФОРМИ ТА МЕТОДИ РОБОТИ НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ.