Параметри розмежування сучасних економічних систем на основі економічних, соціально-культурних, політико-правових та екологічних показників

Критерії типологізації ЕК сист 1. панівні форми власн.на осн.зас.вир-ва; 2. ступінь втручання держави в екон-ку та методи регулюв.соц.-ек. відносин; 3. ступінь відкритості, економіки та екон. свободи; 4. ступінь екологічної безпеки; 5. ступінь соціалізації; 6. ознаки теорет.парадигми соц.-ек. прогресу: а) ступінь сусп-ї відпов.; б) ступінь інте-лектуалізації.

Економічні: 1. к-ть населення і його структура; 2. величина інтелектуального капіталу; 3. природні ресурси; 4. географічне, геополітичне положення; 5. обсяг ВВП; 6. результативність ек. систе-ми сусп-ва; 7. співвіднош. Капіталу й в-ної продукції (капіталомісткість); 8. участь держави в економіці; 9. співвіднош. між сумою держ.видатків та ВВП; 10. інвестиційний клімат; 11. ступінь економічної свободи; 12. структура економіки; 13. ступінь участі в міжнародн. та рег. поділі праці; 14. показн. МТ та ін. видів міжн. екон. операц.; 15. рівень і динаміка інноваційної активності.

Соціально-культурні: 1. сусп. цінності та ментальність 2. ставлення сусп-ва до жінок, дітей, осіб похи-лого віку; 3. величина середнього класу сусп-ва; 4. рівень безробіття; 5. шанс на отримання роботи; 6. показники здоров’я і тривалості життя; 7. показн. харчування і величина споживчого кошика; 8. показн. забезпечення житлом; 9. показн. середньої, спеціальної та вищої освіти; 10. показн. заг. Культурного рівня населення; 11. показн. дозвілля та відпочинку; 12. показн. соц. забезпеч. Й ступінь соц. захищеності громади.

Політико-правові: 1. сутність повноти свобо-ди людини; 2. загальний рівень політ. культури; 3. забезпеч.соц. справедливості, законнності й правосуддя; 4. ефективність виборчої системи, її від-повідність волевиявленню народу; 5. розмежування і взаємод. з-нодав-чої, виконавчої та судової гілок влади; 6. відповідність правового поля потребам екон. розвитку; 7. відпов. правових законів держави міжнарод. нормам права; 8. імідж країни; 9. участь країни в розв’язанні глоб. проблем; 10. вартість правління; 11. стратегічна спрямованість внутр. та зовнішн. політики.

Екологічні: 1. рівень екологічної безпеки; 2. частка природоох.витрат у ВВП; 3. чистота повітряного та водного басейнів; 4. величина радіоактивного забруднення; 5. к-ть речовин хім.походж., внесених на 1 га культивованих земель; 6. ступінь екологічності продуктів харчування; 7. відсоток лісонасаджень до загальної площі; 8. частка електроенергії, яка вир-ся за допомогою екологічно чистих технологій; 9. відсоток відходів осн. вир-ва, що йде на повторну переробку; 10. ступінь утилізації екологічно шкідливих відходів.

10. Національні моделі економічних систем (американська, німецька, шведська, французька, англійська, японська, південнокорейська, китайська)

В кожній ек системі існують свої національні моделі організації господарства, так як країни відрізняються між собою історією, ЕК розвитком, соціальними та іншими національними умовами.

Американська (ліберальна) Модель ек сист у своєму ідеальному варіанті відповідає системі чистого капіталізму, який мав місце в США до 20-30х рр. ХХ ст.. Характерними рисам америк моделі можна вважати такі: 1. Регулювання ек за т зв залишковим принципом, тобто втручання держави у ті сфери де не спрацьовує або є недостатньо ефективним ринковий механізм координації. 2. Антициклічне та антиінфляційне втручання держави в ЕК.

Німецька (неоліберальна) модель ринку є оновленим варіантом ліберальної моделі ЕК сист і базується на принципі «ринок для всіх». Особлива увага конкурентному порядку. Рег ЕК в більшості через грош-кредит політику. Важлива роль відводиться зайнятості і доходам населення.

Французька модель – комбінування амер і нім моделі з акцентом на державне планування та програмування ЕК. Для фран моделі характерні водночас значні масштаби прямої підприємницької діяльності держави і широке її втручання і широке її втручання в процес накопичення капіталу.

Англійська (єврокейнсіанська) – характеризується значною за масштабом часткою держ власності, здійсн держ закупок в вел розмірах і значними держ інвест для підтрим зайнятості виріш соц завдань.

Шведська – характерною є сильна соц політика, яка сприяє забезпеченню найменш диферент доходів населення вис рівню зайнятості. Шляхом здійсн значн за обсягом держ витрат на перекваліф роб і підтримку чисельності роб місць.

Японська – в основі – корпорація, для якої характерні особливі методи закріплення робочої сили. Зважаючи, що в осн перелив капіталу здійснюється через рух банк банк кап, то значн акцент в держ ЕК політиці робиться на грош-кредит регулюв і меншою мірою на бюдж-податковій

Пд-корейська модель. За кілька десятиліть були проведені радикальні й структурні реформи, які мали місце в пд. Кореї. Вони дозволили розбудувати високоефективний госп механізм, розвинути соц інфраструктуру і значно підвищ міжнар конкурентоспроможність держави. Характ особливості:

- Планування ЕК розвитку

- тривала монополя держави в грош-кредит сфері

- рег зовн-ек сфери, головним чином спрямив на стимул експорту і обмеж імпорту

Китайська модель. Поч. з трансф у с\г – перехід до сімейного підряду. З 1984 реформи у містах був наміч перехід до соц план товарної ЕК, сутність якої полягає в тому, що вирво почало набувати товарних ознак, а взаємодія між товаровиробниками стала базуватись на тов.-грош відносинах. Базовими принципами ЕК реформ стали:

- роздержавлення господарської діяльності

- сприяння розвитку прямих госп зв’язків між п-ми

- розбудова цілісної ринкової інфраструктури