Населення Китаю

Лекція 1. Відпочинок в Китаї. Клімат, населення, господарство, Транспорт.

Клімат Китаю

Територія країни знаходиться в межах помірного, субтропічного і тропічного поясів.
Східні райони країни знаходяться під впливом мусонної циркуляції атмосфери. Взимку потоки холодного повітря з внутрішніх районів Азії (зимовий мусон) приносять на схід суху, ясну погоду. Влітку Східний Китай знаходиться під впливом океанічних повітряних потоків (літній мусон). Мусонна циркуляція відображається на режимі тепла і атмосферної вологості. Для клімату Східного Китаю характерні порівняно невисокі температури повітря і їх високі сезонні коливання. Середня температура січня в Харбіні -20° С, в Пекіні -4°С. Середня температура липня в Харбіні +23° С, в Пекіні +26° С. Річна кількість опадів в Східному Китаї коливається від 500 до 2000 мм, зменшуючись на північ і північний захід. Більша їх частина випадає влітку.

З віддаленням на захід і північний захід континентальність клімату збільшується. Жарке літо (в Турфанській западині середня температура липня +34° С) змінюється холодною зимою. Середня температура січня на півночі країни, в Хайларі, складає -28° С, на заході, в Урумчі, -15° С. Опадів випадає мало - на рівнинах менше 250 мм, а на Кашкарській рівнині - близько 50 мм. Випадають вони нерівномірно, головним чином влітку.
На нагір'ї Тибет клімат суворий з низькими зимовими і літніми температурами. В Гартоку (верхів'я р. Інд) середня температура січня -12°С, липня +12° С. Зазвичай спостерігаються сильні вітри. В східній частині нагір'я річна кількість опадів коливається від 250 до 750 мм, західна частина більш суха.

Населення Китаю

Китай - найбільш заселена країна світу. У ній проживає 1, 3 млрд. осіб (22 % населення світу).

На початку нашої ери населення Китаю становило всього 60 млн. осіб і до 17 ст. його чисельність практично не змінювалась. Різкий ріст населення тут почався у 18-19 ст. У 1868 р. у країні вже проживало 300 млн. осіб, а в 1949 р. – 542 млн. Причому цей ріст міг бути ще більшим: до 1949 р. кожна п'ята дитина в республіці помирала, не доживши до одного року, а середня тривалість життя становила всього 35-40 р.

У статевій структурі населення переважають чоловіки. Це пов'язано з більш високим соціальним статусом чоловіків, тяжкими умовами праці жінок і частими дітонародженнями. У країні здійснюється демографічна політика стосовно скорочення чисельності народжених - сім'я, які має одну дитину отримує пільги, грошові премії. Як тільки народжується друга дитина, сім'я позбавлялася пільг і мусить повернути державі всі грошові премії.

Щільність населення країни складає 132-133 особи/км². Населення розселене дуже нерівномірно. Понад 80 % його проживає на 0, 1 % території країни. Найбільш заселеними районами є території середньої і нижньої течії річок Хуанхе, гирла Янцзи, райони Північно-Східного Китаю. Тут щільність населення становить 400-600 осіб/км², в т. ч. в районі Шанхаю - близько 2 тис. осіб/км², Пекіна - понад 580 осіб/км². Рідко заселена північно-західна частина країни: у Тибеті щільність населення становить всього 2 особи/км².

Частка міського населення незначна - 33 %. У 34 містах-мільйонерах зосереджено близько 40% міського населення країни. Найбільшими містами є Шанхай (9 млн. осіб), Тяньцзінь (6, 2 млн. осіб), Сянган (5, 5 млн. осіб), Шеньян (5 млн. осіб), Ухань (4 млн. осіб), Гуанчжоу (4 млн. осіб), Харбін, Чунцин.

Китай має найбільш багаточисленні трудові ресурси. В господарському комплексі зайнято більше половини всього населення. На початок XXI ст. в країні налічувалося лише близько 3 % безробітних. Середня тривалість життя - 69, 5 років.

КНР – багатонаціональна країна, в якій нараховується 56 народностей. Понад 93% населення – китайці (ханьці).

За прогнозами китайських вчених (2007 р.), населення країни до 2033 року збільшиться до 1, 5 млрд. осіб, оскільки очкується, що народжуваність різко зросте в наступні 5 років.