Формування ціннісної свідомості в юнацькому віці

Молодь як особлива соціальна група постійно знаходиться у фокусі уваги досліджень психологів, соціологів, оскільки саме вона є чутливим індикатором змін, що відбуваються у світі та в цілому є потенціалом розвитку суспільства. Від того, який ціннісний фундамент буде сформований у молодого покоління, багато в чому залежить майбутній стан суспільства. Багато дослідників відмічають, що генерація нинішніх студентів відрізняються специфічними цінностями, характерними для епохи постмодерна.

У віковій психології юнацький вік характеризують як період, в якому формується стійка система цінностей, відбувається становлення самосвідомості та формується соціальний статус особи. Юнацький вік характеризується взаємопроникненням мислення й мови. Юнаки та дівчата прагнуть мислити логічно, займатися теоретичними міркуваннями та самоаналізом, відносно вільно розмірковують на моральні, релігійні, політичні та інші теми. Бурхливий розвиток і становлення абстрактно-логічного мислення призводить до того, що в юнацькому віці починає домінувати потреба оперувати абстрактними категоріями, які в цьому віці легко засвоюються. Одночасно спостерігається інтелектуалізація всіх інших пізнавальних процесів

І.Кон [16] підкреслює, що в ході самовизначення, спроб розібратися в навколишньому світі і в самому собі, особами юнацького віку здійснюється пошук сенсу життя взагалі і свого життя зокрема. В результаті у них формуються не тільки переконання і погляди, але й світогляд - погляд на світ в цілому, система переконань, що виражають відношення людини до світу і його головні ціннісні орієнтації. У юнацькому віці дозрівають когнітивні і особистісні передумови світогляду. І від того як цей процес буде відбуватися, залежить те, наскільки світогляд буде правильно і глибоко відображати об'єктивний світ, буде істинним або хибним, науковим чи релігійним, матеріалістичним чи ідеалістичним, прогресивним або реакційним, оптимістичним чи песимістичним, наскільки особистість зможе визначити свою соціальну орієнтацію. Таким чином, свідомість студентів характеризується особливою чутливістю, здатністю переробляти і засвоювати величезний потік інформації.

М.С. Яницький [36] зазначає, що новоутворення юнацького віку тісно пов’язані з протікаючи ми у цей період соціальними перетвореннями, які визначають всю динаміку процесу соціалізації. За думкою ряду зарубіжних та вітчизняних дослідників [8, 15, 35, 36], ситуація соціальних перетворень потребує одночасного прояву двох протилежних за своєю функцією індивідуально-психологічних особливостей – соціальної лабільності, гнучкості, що забезпечує постійну адаптацію людини до змін у соціальному світі, і розвинутої соціальної ідентичності, яка створює той внутрішній «стрижень», який служить відправною точкою процесу самовизначення, як особистісного, так і соціального. Динамічність процесу соціального конструювання реальності потребує від людини постійного вибору соціальної позиції, способу дії, засобу досягнення своїх цілей, самих цілей серед багатьох існуючих [4].

Слободчіков [30], посилаючись на роботи різних вітчизняних дослідників, відмічає, що юнацький вік сенситивний, сприятливий для формування ціннісних орієнтацій як стійкої властивості особистості, що сприяє становленню світогляду. Відмінною особливістю віку стає різке посилення саморефлексії, тобто прагненню до самопізнання власної особистості, до оцінки її можливостей і здібностей, вибору свого шляху в житті.

На думку В. Франкла, питання про сенс життя найчастіші та особливо важливі в юності. Вміння визначити цілі, знайти своє місце – важливий показник особистісної зрілості в юнацькому віці. Відсутність осмисленої цілі в житті творець логотерапії вважає однією з причин так званого ноогенного неврозу, що проявляється перш за все в нудзі та апатії, у внутрішній порожнечі. В. Франкл відмічає, що феномен екзистенційного вакууму, відсутність змісту в житті в останній час одночасно посилюється і розповсюджується. Проблема пошуку сенсу свого існування, визначення життєвих цілей важлива для збереження психічного і психологічного здоров’я будь-якої людини і в будь-якому віці. Але є період життя кожного, коли вона стає дійсно ключовою, визначальною, - це період юності [34].

С.Л. Рубінштейн стверджував, що в юності виробляються ціннісні орієнтації, в яких виявляється сама сутність людини, складається світогляд як система узагальнених уявлень про світ в цілому, навколишню дійсність, інших людей, самого себе і готовність керуватися ним в діяльності; формується усвідомлене, узагальнене, підсумкове ставлення до життя, яке дозволяє вийти на проблему сенсу життя людини [28].

У роботах Ш.А. Амонашвілі, Д.І. Фельдштейна вказується на необхідність цілеспрямованого формування ціннісних орієнтацій у юнацькому віці, створення умов для розвитку культурних і моральних цінностей у молодіжному середовищі.