Господарська оцінка природних умов та ресурсів.

Клімат

Китай знаходиться в межах помірного, субтропічного і тропічного поясів. Клімат Китаю загалом мусонний, характеризується чіткими сезонними змінами атмосферного тиску і пануючих вітрів. Великі різниці в широті, довготі і висоті розташування регіонів країни обумовлюють різноманітність температурних і метеорологічних режимів.

Більша частина країни все ж знаходиться в межах помірного клімату. Східні райони країни знаходяться під впливом мусонної циркуляції атмосфери. Взимку потоки холодного повітря з внутрішніх районів Азії (зимовий мусон) приносять на схід суху, ясну погоду.

Влітку Східний Китай знаходиться під впливом океанічних повітряних потоків (літній мусон). Мусонна циркуляція відображається на режимі тепла і атмосферної вологості. Для клімату Східного Китаю характерні порівняно невисокі температури повітря і їх високі сезонні коливання.

Середня температура січня -в Харбіні -20° С, в Пекіні -4°С. Середня температура липня в Харбіні +23° С, в Пекіні +26° С. Річна кількість опадів в Східному Китаї коливається від 500 до 2000 мм, зменшуючись на північ і північний захід. Більша їх частина випадає влітку.

З віддаленням на захід і північний захід континентальність клімату збільшується. Жарке літо (в Турфанській западині середня температура липня +34° С) змінюється холодною зимою. Середня температура січня на півночі країни, в Хайларі, складає -28° С, на заході, в Урумчі, -15° С. Опадів випадає мало - на рівнинах менше 250 мм, а на Кашкарській рівнині - близько 50 мм. Випадають вони нерівномірно, головним чином влітку.

На нагір'ї Тибет клімат суворий з низькими зимовими і літніми температурами. В Гартоку середня температура січня -12°С, липня +12° С. Зазвичай спостерігаються сильні вітри. В східній частині нагір'я річна кількість опадів коливається від 250 до 750 мм, західна частина більш суха.

Річна кількість опадів змінюється від 2000-2500 мм. на півдні і сході, до 50-100 мм. у північних та західних районах. Взимку і восени часті потужні тайфуни на півдні і сухі вітри в північній і західній частині країни.

Води

У Китаї безліч річок, загальна довжина яких становить 220 000 км. Понад 5000 з них несуть води, зібрані з площі понад 100 кв. км кожна. Річки Китаю утворюють внутрішні і зовнішні системи. Зовнішні річки - це Янцзи, Хуанхе, Хейлунцзян, Чжуцзян, Ланьцанцзян, Нуцзян і Ялуцангпо, що мають вихід до моря (до Тихого, Індійського і Північного Льодовитого океанів), їх загальна водозбірна площа охоплює близько 64% ​ ​ території країни. Внутрішні річки,

кількість яких невелика, значно віддалені один від одного і на більшості дільниць обміліли. Вони впадають в озера внутрішніх районів або губляться в пустелях; їх водозбірна площа охоплює близько 36% території країни.

Найбільші річки — Хуанхе (Жовта річка), Янцзи (Чан), Сі (Західна річка).

У Китаї багато озер, загальна площа, яку вони займають, становить приблизно 80 000 кв. км. Є також тисячі штучних озер - водосховищ. Озера в Китаї теж можна розділити на зовнішні і внутрішні. До зовнішніх відносяться головним чином багаті продуктами прісноводні озера, такі, як Поянху, Дунтинху і Тайху. До внутрішніх відносяться солоні озера, найбільше з яких - озеро Цинхай.

Цинхай - найбільше солоне озеро Китаю. Його часто називають морем, але не тільки через значних розмірів водойми. Води Цинхая мають неповторний синій колір, такий, як якби ви опинилися біля берегів Середземномор'я. Серед озер внутрішніх районів багато висохлих, наприклад Лобнор і Цзюйянь.

Найбільш значні озера — Кукунор, Дунтінху(провінція Хунань), Паянху(знаходиться в провінції Цзянси).