Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Гайд по художникам
|
|
Виконав:
Погрібняк Максим
Рафаель Санті (березень (квітень) 1483, Урбіно — 6 квітня 1520, Рим) — італійський живописець, графік, скульптор і архітектор епохи Відродження. Втілив у своїх творах гуманістичні ідеали високого Відродження.
Був сином Джованні Санті — придворного художника урбінського герцога. Батько помер, коли сину виповнилося одинадцять років. Відтепер на виховання підлітка і зростання його майстерності матимуть вплив сторонні митці.
У 1504 році художник приїхав до Флоренції — центру тогочасного Відродження у мистецтві Італії. До цього періоду належать три маленькі шедеври молодого художника:
- «Мадонна Конестабіле»
- «Сон лицаря» (Лицар на перетині шляхів)
- «Заручини Діви Марії».
Твори Рафаеля зображають переважно Мадонн, яких художник малював поетично і водночас просто за своєю композицією. Ні до ні після Рафаеля жоден художник не спромігся створити стільки довершених і при цьому різноманітних картин із зображенням Мадонни з немовлям.
По смерті Рафаеля залишилось доволі малюнків, як доби учнівства, так і повного розквіту його здібностей. Це і автопортрети, і анатомічні та мистецькі штудії, наполегливі пошуки композицій, окремих груп майбутніх картин чи фресок, фігури в ракурсі тощо. Лінії цих малюнків — навіть несміливих — досить легкі, досить точні, виразні, заокруглені. Кінчик пера стрімко рухався по поверхні паперу, залишаючи тонкі силуети фігур, вуаль штрихувань, обличчя персонажів в різному психологічному стані. Частина малюнків — перші шкіци, начерки, частина — доволі пророблені і майстерні композиції, здатні бути самостійними творами мистецтва (картон до «Афінської школи», Амброзіана, Мілан.)
Рафаель прожив коротке життя, але залишив величезну кількість шедеврів. Він помер 6 квітня 1520 року у Римі (несподівано захворів і кілька останніх тижнів життя промучився від гарячки) та похований у римському Пантеоні. Могилу Рафаеля прикрашає статуя Мадонни, виготовлена із мармуру, яку виконав учень митця — скульптор Лоренцо Лоренцетто.
Епітафія на надгробку написана латиною. Її можна перекласти так: «Тут покоїться той Рафаель, при житті якого велика природа боялась залишитись переможеною, а після його смерті вона боялася вмерти».
Найвідоміші картини:
«Сікстинська Мадонна» «Мадонна з щигликом»
«Флорентійська пані з однорогом» «Мадонна з немовлям» (1498)
Картон до «Афінської школи» Ранній автопортрет
Леонардо да Вінчі (15 квітня 1452 в Анкіано — 2 травня 1519, Амбуаз) — видатний італійський вчений, дослідник, винахідник і художник, архітектор, анатоміст і інженер, одна з найвизначніших постатей італійського Відродження.
Перші роки життя Леонардо провів разом з матір'ю. Його батько незабаром одружився з багатою і знатною дівчиною, але цей шлюб виявився бездітним, і П'єро забрав свого трирічного сина на виховання. Розлучений з матір'ю Леонардо все життя намагався відтворити її образ у своїх шедеврах. Коли Леонардо було 13 років, його мачуха померла при пологах. Батько одружувався вдруге і незабаром залишився вдівцем.
Першим вчителем Леонардо, (коли він мав приблизно 15 років), вважають Андреа Вероккіо, італійського скульптора та художника епохи Відродження. В майстерні Верроккіо— місті Флоренції, Леонардо вивчав також гуманітарні науки, тут він набув деяких технічних знань. У 1473 році, у віці 20 років, Леонардо да Вінчі отримав кваліфікацію майстра в Гільдії Святого Луки.
Нині Леонардо найперше відомий як художник. Крім того, цілком можливо, що да Вінчі міг бути скульптором.
Завдяки його роботам мистецтво живопису перейшло на якісно новий етап свого розвитку. Художники Ренесансу рішуче відмовлялися від багатьох умовностей середньовічного мистецтва. Це було спрямування у бік реалізму і багато було досягнуто у вивченні перспективи, анатомії, більшої свободи в композиційних рішеннях. Але в плані живописності, роботи з фарбою, художники були доволі умовні і скуті. Лінія на картині чітко окреслювала предмет, і зображення мало вигляд розфарбованого малюнка. Найбільш умовним був пейзаж, який грав другорядну роль. Леонардо усвідомив і втілив нову живописну техніку. У результаті реалізм у живописі перейшов на якісно новий рівень.
2 травня помер в оточенні учнів і своїх шедеврів в Кло-Люсе. За словами Вазарі, да Вінчі помер на руках короля Франциска I, свого близького друга. Леонардо да Вінчі був похований у замку Амбуаз. На могильній плиті вибито напис: «У стінах цього монастиря покоїться прах Леонардо да Вінчі, найбільшого художника, інженера і архітектора Французького королівства».
Його основним спадкоємцем був Франческо Мельці: окрім грошей, він отримав картини, інструменти, бібліотеку та інше майно. Салаї і його слузі дісталося по половині виноградників Леонардо.
Шедеври Леонардо да Вінчі:
«Таємна вечеря»
«Мона Ліза (Джоконда)» «Мадонна Літта»
«Пані з горностаєм» «Жіночий портрет у профіль»
Пітер Пауль Рубенс — фламандський живописець.
Один з найвизначніших представників епохи бароко народився 28 червня 1577 у місті Зіген, помер 30 травня 1640 в Антверпені.
Дитинство Пітер Рубенс провів спочатку в Зігені, а потім в Кельні, і лише 1587 року, після смерті батька, його сім'я отримала можливість повернутися на Батьківщину, в Антверпен.
Загальну освіту Рубенс здобув в єзуїтській колегії, після чого служив пажем у графині Лаленг. Займатися живописом Рубенс почав дуже рано. Його вчителями були Тобіас Вергагт, Адам ван Ноорт та Отто ван Вен.
1598 року Рубенса прийняли вільним майстром в Антверпенську гільдію св. Луки. 1600 року він відправився закінчувати свою художню освіту до Італії. У 1601 році він служив при дворі мантуанського герцога Вінченцо Гонзагі, де залишався на службі протягом всього свого перебування в Італії.
Незважаючи на настільки бурхливу діяльність, Рубенс знаходив час займатися й іншими справами; так, наприклад, він листувався з інфантою Ізабеллою та Амвросієм Спінолою, захоплювався колекціонуванням різб'яних каменів, цікавився книгодрукуванням та виготовив для друкарні Плантена велику кількість титульних аркушів, обрамлень, девізів, заставок та віньєток. Смерть прийшла до великого майстра ще в повній силі його таланту.
Найвідоміші картини:
«Венера перед дзеркалом» «Автопортрет з Ізабеллою Брант»
Н
«Шубка»
Якоб Ван Рейсдал – голландський живописець і графік.
Народився 1628 у місті Гарлем, помер 1682 в Амстердамі.
У 1648 році Рейсдала прийнято до гарлемської гільдії художників. Якоб анн Рейсдал увійшов до історії світового образотворчого мистецтва як видатний майстер реалістичного пейзажного живопису. У найкращих його творах знайшли глибоке відображення різноманітні почуття й думки людини. Його образи природи, сповнені роздумів, часом романтично схвильовані, завжди урочисті й величні. У своїй творчості художник віддавав перевагу незвичним для голландського живопису зображенням лісу, бурхливих річок або струмків, старих, занедбаних цвинтарів.
Полотна Рейсдала зберігаються в багатьох музеях світу, зокрема зібраннях Голандії, Амстердаму, Великої Британії, США, Німеччини, Росії. Київський Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків має в своїй збірці картину митця «Лісова річка».
Найвідоміші картини:
«Млин у Вейку поблизу Дорстеде» «Єврейське кладовище»
Штормове море біля молу Лісова річка
«Штормове море біля молу» «Лісова річка»
Паулюс Поттер — нідерландський художник.
Народився 20 листопада 1625, у місті Енкхейзен, похований 17 січня 1654 в Амстердамі). Один з найвизначніших представників нідерландського живопису Золотого віку. Відомий насамперед зображеннями тварин.
Паулюс навчався в майстерні свого батька, художника Пітера Сімонса. В 1646 році вступив до Делфтської гільдії Святого Луки. Близько 1649 року він мешкав у Гаазі, де також став членом гільдії художників. В 1652 році, одружившись з Адріані бакенами Ейнде, Паулюс Поттер повернувся в Амстердам, де його наставником став доктор медицини Ніколас Тульп. Художник помер у віці 29 років від туберкульозу.
Перші роботи художника датовані 1641 роком. Його творчість охоплює 130 картин, переважно пейзажі з детальним зображенням домашніх тварин на луках, жанрові картини і сцени полювання. Всесвітню славу Паулюсу Поттеру принесли його зображення тварин. Найвідомішою є велика картина «Молодий бик», що зараз знаходиться в музеї Мауріцхейс в Гаазі.
Відомі картини:
«Стадо на відпочинку» «Коні на лузі»
Пітер Клас - голландський художник.
Майстер натюрморту народився 1597 у місті Берхем, помер 1 січня 1661 в Харлемі.
Про ранні роки Класа майже нічого невідомо. У 1617 він одружився в Харлемі, а в 1620 у нього народився син Ніколас, майбутній відомий художник-пейзажист.
Разом з Хедой Клас вважається засновником харлемской школи натюрморту.
Його натюрморти діляться на дві групи. До першої відносяться " сніданки" і " банкети". На них зазвичай зображені глечики, келихи, фарфор, хліб, сир, вино, устриці, риба, птиця, шинка, маслини і горіхи. Дуже часто він використовував лимон.
До другої належать твори популярної в той час в Голландії різновиди натюрморту " ванітас", в яких за допомогою символів: свічки, черепа, годин, музичних інструментів, старовинних книг і т.п., висловлюється біблійна концепція суєтності життя.
Найвідоміші картини:
«Натюрморт с крабом» «Натюрморт с фруктами»
«Натюрморт зі свічкою»
Рембрандт Гарменсон ван Рейн - нідерландський художник, офортист.
Народився в багатодітній родині заможного власника млина Гармена Геррітсзона ван Рейна 15 липня 1606 у Лейдені — помер 4 жовтня 1669 у Амстердамі.
У Лейдені Рембрандт відвідував латинську школу при університеті, але найбільший інтерес проявляв до живопису. У 13 років його віддали вчитися образотворчому мистецтву до лейденського історичного живописця Якоба ван Сваненбюрха. В 1623 році Рембрандт продовжив художнє навчання в Амстердамі у Пітера Ластмана. В 1627 році Рембрандт покинув Ластмана і повернувся у Лейден, де разом з товаришем Яном Лівенсом відкрив власну майстерню і почав набирати учнів. За декілька років він здобув значну популярність.
Рембрандт береться за розробку біблійних сюжетів, пише перші портрети, є навіть один морський пейзаж. Рембрандта помічають багаті меценати.
У 1631 році Рембрандт покинув майстерню у Лейдені і виїхав до Амстердаму. В Амстердамі Рембрандт створив багато портретів, не забуває й про релігійні сюжети.
У 1640 році померла мати Рембрандта Корнелія. В дитячому віці померло троє дітей подружжя. У 1641 році народився син Тітус. А через рік померла дружина Саскія.
Власний дім в Амстердамі Рембрандт купує з правом сплати грошей за шість років. Після восьмирічного терміну художник багато заборгував та не зміг сплатити гроші. Майно художника описують судові пристави і продають на публічному аукціоні. Майно, нажите за кілька років, продали за 6 тисяч флоринів. Після цього Рембрандт переїхав до бідної оселі на околиці. Аби менше платити за місце на цвинтарі, переніс ближче до дому й могилу покійної Саскії. Лише на твори мистецтва та на їжу він не жалкує грошей. 1668 року помер син Тітус. Останньою втіхою старого стала 14-літня дочка від Хендрік'є, Корнелія. Поховали митця на цвинтарі для бідних. Могила не збережена. Лише на стовпі є табличка, що саме тут знайшов свій останній спокій один з найдорожчих художників світу.
З 1629 до 1669 майстер написав близько 60 автопортретів. Спадок майстра близько 600 картин, 300 офортів, 2000 малюнків.
Провідні музеї світу пишаються картинами Рембрандта в своїх збірках-Лувр, Метрополітен в Нью-Йорку, Кассель, Мадрид, Берлін, Національна галерея в Лондоні, Амстердам, Петербург, Стокгольм, Дрезден.
Впливу Рембрандта зазнало й українське мистецтво починаючи з кінця 17 сторіччя.
Найвідоміші картини:
«Урок анатомії доктора Тюльпа» «Покладання Христа в труну»
«Нічна варта» «Єврейська наречена»
«Двоє молодих африканців» «Жінка купається»
Габріель Метсю — голландський художник.
Майстер картин побутового жанру народився 1629 у місті Лейден, помер 1667 в Амстердамі.
Його батько, Жак Метсю, був художником, але помер, коли дружина ще була вагітною сином. Габріель теж обрав художню кар'єру. По смерті матері 1655 року перебрався місто Утрехт, відомий католицький центр в протестантській країні і значний художній центр в Голландії. З 1655 року перебрався в місто Амстердам. 1658 року художник пошлюбився з Ізабеллою Вольф. 1659 року отримав громадянство в Амстердамі і працював по замовам. Серед подукції митця - побутові картини і портрети.
Вибрані твори:
«Хвора дитина» «Стара торговка рибою»
«Голгофа»
«Паннонька купує півня»
|
|