Основні вимоги до сучасного уроку

Сучасний урок повинен:
1. Мати, насамперед, виховний характер
2. Формувати в учнів позитивне ставлення до навчання та потребу в отриманні знань
3. Розвивати конкретні здібності кожної дитини
4. Проводитися з використанням сучасних технічних засобів (найкраще для цього підходить комп'ютер)
5. Озброїти учнів міцними й глибокими знаннями
6. Формувати в учнів самостійність, активність, творчу ініціативу
7. Формувати в учнів вміння самостійно навчатися, здобувати й поглиблювати свої знання та творчо застосовувати їх на практиці.

Дидактичні вимоги до сучасного уроку:

• чітке формулювання освітніх завдань в цілому і їх складових елементів, їх зв'язок з розвиваючими і виховними завданнями. Визначення місця в загальній системі уроків;
• визначення оптимального змісту уроку відповідно до вимоги учбової програми і цілей уроку, обліку рівня підготовки і підготовленості учнів;
• прогнозування рівня засвоєння учнями наукових знань, сформованості умінь і навиків як на уроці, так і на окремих його етапах;
• вибір найбільш раціональних методів, прийомів і засобів навчання, стимулювання і контролю, оптимальної їх дії на кожному етапі уроку, вибір, що забезпечує пізнавальну активність, поєднання різних форм колективної і індивідуальної роботи на уроці і максимальну самостійність в навчанні учнів;
• реалізація на уроці всіх дидактичних принципів;
• створення умов успішного навчання учнів.

Психологічні вимоги до уроку:

Психологічна мета уроку:
1. Проектування розвитку учнів в межах вивчення конкретного учбового предмету і конкретного уроку;
2. Облік в цільовій установці уроку психологічного завдання вивчення теми і результатів, досягнутих в попередній роботі;
3. Передбачення окремих засобів психолого-педагогічної дії методичних прийомів, що забезпечують розвиток учнів.
Стиль уроку:
1. Визначення змісту і структури уроку відповідно до принципів розвиваючого навчання: • співвідношення в навантаженні на пам'ять учнів і їх мислення;
• визначення об'єму відтворюючої і творчої діяльності учнів;
• планування засвоєння знань в готовому вигляді (із слів вчителя, з підручника, допомога і тому подібне) і в процесі самостійного пошуку;
виконання вчителем і учнями проблемно-евристичного навчання (хто ставить проблему, формулює її, хто вирішує);
• облік контролю, аналізу і оцінки діяльності учнів, здійснювані вчителем, і взаємної критичної оцінки, самоконтролю і самоаналізу учнів;
• співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, що викликають позитивні відчуття у зв'язку з виконаною роботою, установки, стимулюючий інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів і так далі) і примушення (нагадування про відмітку, різкі зауваження, нотації і тому подібне).
2. Особливості самоорганізації вчителя:
• підготовленість до уроку і головне - усвідомлення психологічної мети, внутрішня готовність до її здійснення;
• робоче самопочуття на початку уроку і в процесі (зібраність, енергійність, наполегливість в здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до того, що відбувається на уроці, педагогічна винахідливість і ін.);
• педагогічний такт (випадки прояву);
• психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого спілкування, діловий контакт і ін.).
Організація пізнавальної діяльності учнів:
1. Визначення міри для забезпечення умов продуктивної роботи мислення і уяви учнів:
• планування шляхів сприйняття учнями об'єктів і явищ, їх осмислення;
• використання установок у формі переконання, навіювання;
• планування умов стійкої уваги і зосередженості учнів;
• використання різних форм роботи для актуалізації в пам'яті засвоєних знань і умінь, необхідних для сприйняття нових (бесіда, індивідуальний опит, вправи на повторення);
2. Організація діяльності мислення і уяви нових знань, учнів в процесі формування, і умінь;
• визначення рівня сформованості знань і умінь учнів (на рівні уявлень, понять, узагальнювальних образів, " відкриттів", формулювання виводів);
• опора на психологічні закономірності формування уявлень, понять, рівнів розуміння, створення нових образів в організації розумової діяльності в уяві учнів;
• планування прийомів і форм роботи, забезпечуючу активність і самостійність мислення учнів (система питань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного вирішення завдань, використання завдань з бракуючими і зайвими даними, організація пошукової і дослідницької роботи учнів на уроці, створення переборних інтелектуальних утруднень в ході самостійних робіт, ускладнення завдань з метою розвитку пізнавальної самостійності учнів);
• керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного, пояснювального до узагальнювального, оцінного, проблемного) і формуванням умінь міркувати і робити висновок;
• використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи, умов її виконання, навчання відбору і систематизації матеріалу, а також обробці результатів і оформленню роботи);
3. Закріплення результатів роботи:
• формування навиків шляхом вправ;
• навчання перенесенню раніше засвоєних умінь і навиків на нові умови роботи, попередження механічного перенесення.
Організованість учнів:
1. відношення учнів до навчання, їх самоорганізації і рівень розумового розвитку;
2. можливі групи учнів по рівню навчання, облік цих обставин при визначенні поєднання індивідуальної, групової і фронтальної форм роботи учнів на уроці.
Облік вікових особливостей учнів:
1. планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів;
2. проведення уроку з урахуванням сильних і слабких учнів;
3. диференційований підхід до сильних і слабких учнів.
Гігієнічні вимоги до уроку:
1. температурний режим;
2. фізико-хімічні властивості повітря (необхідність провітрювання);
3. освітлення;
4. попередження стомлення і перевтоми;
5. чергування видів діяльності (зміна слухання виконанням обчислювальних, графічних і практичних робіт);
6. своєчасне і якісне проведення физкультминуток;
7. дотримання правильної робочої пози учня;
8. відповідність класним меблям до віку школяра.
Вимоги до техніки проведення уроку:
1. урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до учення і виховувати потребу в знаннях;
2. темп і ритм уроку повинні бути оптимальними, дії вчителя і учнів завершеними;
3. необхідний повний контакт у взаємодії вчителя і учнів на уроці повинні дотримуватися педагогічний такт і педагогічний оптимізм;
4. домінувати повинна атмосфера доброзичливості і активної творчої праці;
5. по можливості слід міняти види діяльності учнів, оптимально поєднувати різні методи і прийоми навчання;
6. забезпечити дотримання єдиного орфографічного режиму школи.