Лакторея.

Лакторея, як ознака атрофії, слабкості чи паралічу сфінктера

дійки, що виявляється в мимовільному виділенні молока у разі невчасного доїння, при поверненні з пасовища. Необхідно підвищити

тонус сфінктера дійки. Для цього після кожного доїння масажують

по 10 – 15 хв пучками пальців верхівки дійок, змащують їх після доїння 1 – 2 %-ою йодною маззю. Можна вставити «заволоку»: ввівши у просвіт дійки молочний катетер, беруть тонку шовкову нитку, зволожують її 5 %-м розчином йоду і, наклавши навколо дійкового каналу кисетний шов, зав’язують лігатуру, трохи стягнувши дійку. Лігатуру знімають через 9 – 10 діб.

Виворіт піхви.

Випинання стінки піхви за межі статевої щілини буває частковим (неповним) і повним. Надаючи допомогу хворій тварині з частковим випаданням піхви, обмивають спочатку вульву, промежину та корінь хвоста теплою водою з милом і зрошують слизову оболонку піхви 2 %-м розчином галуну, 1 %-м розчином таніну, калію перманганату, фурациліну. Обробляють рани, тріщини та ерозії 5 %-м розчином йодгліцерину. За допомогою дерев’яного щита з підкладкою змінюють нахил підлоги у стійлі й забезпечують тварині таке положення, за якого задня частина тулуба буде вище за передню, зменшують у раціоні частку грубих кормів. При повному випаданні піхви треба вправити її й зафіксувати. Обмивши піхву та обробивши її асептичним розчином, змащують слизову оболонку синтоміциновою емульсією, фурациліновою маззю після низької сакральної анестезії

вправляють піхву. Усю вивернуту частину піхви для цього обгортають серветкою або рушником, який зволожують холодним антисептичним розчином. Щоб запобігти повторним випаданням піхви, фіксують її накладанням на вульву шкіряний, мотузяний або металевий бандаж. Обробивши шкіру вульви 5 %-м розчином йоду, накладають на неї 5 – 7 швів з валиками. Щоб запобігти проривам тканин піхви шовком, надівають на неї після кожного введення голки відрізок гумової трубки.

33.Методи лікування маститів.

До фізичних методів лікування корів при маститі належать: використання холоду (обливання холодною водою, аплікації холодної глини, холодні компреси), тепла (теплі укутування, втирання камфорного спирту або олії, мазей і лініментів з подразнюючою дією, парафінотерапія, озокеритотерапія), квантова терапія (ультрафіолетове, теплове, лазерне опромінення, іонофорез, лікування ультразвуком, електромагнітним полем /УВЧ/) та масаж вим’я. Патогенетична терапія ґрунтується на використанні лікарських засобів, що впливають на регуляторно-трофічну функції нервової системи. Вона включає новокаїнову, тканинну терапію, деякі види фізіотерапії. При лікуванні корів, хворих на мастит, досить часто застосовують такі методи новокаїнової терапії: коротка новокаїнова блокада нервів вим’я за Логвиновим; блокада зовнішнього соромітного нерва за Башкіровим; провідникова анестезія молочної залози за Магдою; надплевральна новокаїнова блокада черевних нервів і пограничних симпатичних стовбурів за Мосіним; внутрішньоаортальне введення новокаїну за Логвиновим.

Розрив вульви та піхви. Часто спостерігаються травматичні розриви, які виникають при грубому і невмілому витяганні крупного або емфізематозного плода або не обережному застосуванні акушерських інструментів, особливо коли родові шляхи вузькі, сухі і набряклі. Ознаки. Розриви реєструють за кровотечею, болючістю, наявності ушкоджень і припухлості тканин ушкоджених органів. Лікування. При наявності сильного піхвової кровотечі застосовують кровозупинюючі засоби загальної дії. Можна ввести у піхву марлевий або бинтовий тампон, просочений 3%-вим розчином квасців. Якщо в матці є плід (плоди) необхідно його швидко витягнути. При значних розривах тканин статевих органів, а також при наявності у матці декількох плодів рекомендують закінчити роди кесеревим розтином. Ушкоджену поверхню тканин піхви, вульви і промежини дезинфікують розчином марганцевокислого калію, 0, 01%-вим розчинном фурацилін, маззю Вишневького. Глибокі розриви вульви і промежини у свіжих випадках треба зашити.

Субінволюція матки.

Сповільнений її зворотний розвиток після родів, гіпо- та атонія, затримання в матці лохій довше 14 – 15 днів після родів внаслідок сильного пере розтягу під час вагітності, зниження нервово-м’язового тонусу при важких родах, затримання посліду, загальна слабість організму. Основними діагностичними симптомами є зниження скоротливості матки (гіпотонія) або повна її відсутність (атонія) та виділення з родових шляхів лохій довше 14 – 15 днів після родів. Оглядаючи тварину та її стійло, можна помітити на підстилці біля задньої частини її тулуба невелику калюжку, а на корені хвоста — кірочки гною. Ректальним дослідженням тварини виявляють збільшену матку з гладенькою, дряблою стінкою, що наповнена флуктуючою рідиною. В одному з яєчників є жовте тіло. Лікування. Необхідно організувати тварині 2 – 3 рази на день активний моціон, проаналізувати раціон її годівлі і привести його у відповідність з потребами, робити щодня ректальний масаж матки або вводити 1 – 2 рази на день підшкірно 30 – 40 ОД окситоцину чи

пітуїтрину. Добре діє електростимуляція матки низькочастотними модульованими імпульсами.

1. Серозний мастит.

Рододопомога при крупноплідності та двійнях.

Типи плацент за розміщенням ворсинок на хоріоні.

2. Перебіг родів у корів

Виворіт матки.

Складові частини розріджувачів. Їх характеристика.

3. Техніка взяття сперми від плідників на штучну вагіну.

Взаємовідношення плода і родових шляхів.

Будова і функція молочної залози.

4. Кількість еякуляту у самців різних видів. Фактори що впливають на кільк. і якість сперми.

Затримка меконію у новонароджених.

Звуження та зарощення дійкового каналу.

5. Техніка осіменіння свиноматок.

Набряки вагітних тварин.

Особливості кровообігу плода. Будова пупкового канатику.

6. Техніка штучного осіменіння корів ректо-цервікальнім способом.

Поняття про трансплантацію ембріонів.

Аборти: класифікація, наслідки.

7. Техніка штучного осіменніяння корів ректо-цервікальним способом.

Типи плацент за з`єднанням ворсинок хоріону із слизистою оболонкою матки.

Коротка історія розвитку предемета, його зміст і завдання.

8. Техніка шт. осіменіння корів візо-цервікальним способом.

Перебіг родів у кобил.

Техніка внутріцервікального введення лік. речовин. ----

9. Техніка проведення діагностики вагітності ректально.

Профілактика неплідності та яловості.

10.Затримка посліду у корів.

Будова сім`яного мішка та сім’яників.

11. Катаральний мастит

Персистентне жовте тіло.

12. Техніка проведення діагностики вагітності зовнішніми методами.

Асфіксія новонароджених.

13. Статева і фізіологічна зрілість. Їх значення.

Техніка проведення діагностики субклінічних маститів за допомогою димастинової проби.

14. Акушерські інструменті та їх використання.

Сальпініт.

Сухі роди.

15. Роди.

Будова яєчника і яйцеклітини у корів.

Техніка визначення пат. форм сперміїв в еякуляті.

16. Імпотенція. Види імпотенції.

Статевий цикл. Його види у самок с/г тварин.

Придаткові статеві залози у самців. Їх роль.

17. Мастити: етіологія, класифікація, економічні збитки.

Набряки вагітних тварин.

Макроскпічна оцінка визначення якості сперми бугая.

18. Неплідність та яловість.

Техніка штучного осіменіння кобил.

Муміфікація плоду.

19. Техніка нагнітання повітря у вим’я.

Техніка визначення невагітного стану корів ректальним способом.

Техніка оцінки якості сперми по активності.

20. Профілактика хвороб новонароджених. Поводження з плідниками при взятті сперми.

Техніка проведення діагностики субклінічних маститів за допомогою мастидинової проби.

21. Роди.

Будова яєчника і яйцеклітини у корів.

Техніка визначення пат. форм сперміїв в еякуляті.

22. Техніка осіменіння свиноматок.

Набряки вагітних тварин.

Особливості кровообігу плода. Будова пупкового канатику.

23. Бурхливі перейми та потуги

Будова шт. вагіни

Післяродовий ендометрит

24. Профілактика маститів

Будова статевої системи самців.

Передчасні перейми і потуги

25. Бурхливі перейми та потуги

Будова шт. вагіни

Післяродовий ендометрит

26. Післяродовий парез

Перебіг родів у корів

Оптимальний час осіменіння корів.

27. Техніка проведення субклінічних маститів за допомогою проби відстоювання