Як вона поводиться з маленькими людьми

Мета: показати значущість толерантної поведінки під час взаємодії з іншими.

Час: 2 год. 40 хв.

6.1.Вправа «Утворити коло»

Мета: підвищення рівня інтеграції, закріплення довірливих стосунків у групі.

Час -5 хв.

Хід вправи

Учасники ходять по аудиторії з закритими очима, тримаючи перед собою руки долонями догори. Розмовляти і підглядати заборонено. Через 15 секунд учасники повинні з закритими очима утворити коло, взявшись за руки. Потрібно тримати правильне коло і в такій позиції з закритими очима сісти, не відпускаючи рук. Передати струм, виявляючи цим готовність до роботи. Відкрити очі.

6.2. Вправа «Сніжинка»

Мета: дати можливість побачити причини виникнення конфлікту, оскільки одна і та ж інформація сприймається різними людьми по різному.

Час – 5 хв.

Хід вправи.

Інструкція: Візьміть серветку, складіть її навпіл. Відірвіть правий верхній кутик. Складіть ще раз навпіл. Ще раз відірвіть правий верхній кутик. Ще раз складіть. І ще раз відірвіть. Тепер можна розгорнути і показати свою сніжинку учасникам групи.

Запитання для обговорення

- Чому, виконуючи одну і ту ж інструкцію, всі отримали різні сніжинки?

- Як ви думаєте, який висновок можна зробити після виконання вправи?

6.3.Вправа «Ярлики»

Мета: дати можливість учасникам відчути переживання., які виникають під час спілкування, коли їх змушують діяти відповідно до стереотипів.

Час - 15 хв.

Оснащення: набори розрізаних картинок за кількістю груп, набори «корон».

На кожній «короні» написаний один з поданих виразів:

- «Усміхайся мені»

- «Будь похмурим»

- «Корчи мені гримаси»

- «Ігноруй мене»

- «Розмовляй зі мною так, ніби мені 5 років»

- «Підбадьорюй мене»

- «Кажи, що я нічого не вмію»

- «Жалій мене».

Хід вправи

Тренер об'єднує учасників у групи по 5-7 осіб. Кожному він надіває на голову «корону» таким чином, щоб той не бачив, що на ній написано («корони» виготовляють з двох смужок білого паперу, склеєних по боках). Після цього кожній групі дається завдання протягом 10 хв. скласти цілу картинку з розрізаних шматочків (типу «пазл»), але звертатися під час роботи до учасника своєї групи потрібно так, як написано на його «короні».

Через 10 хв. усі учасники по черзі (не знімаючи «корон») відповідають на запитання тренера: «Чи сподобалось вам, коли з вами спілкувалися таким чином?»

Після того, як усі висловляться, тренер пропонує учасникам зняти «корони» і вийти із своїх ролей

З апитання для обговорення

• Чим у реальному житті можуть бути «корони»?

• Як впливає наявність подібних ярликів на спілкування?

• Як часто ми стикаємось із ситуаціями навідуваним ярликів?

• Як ви почувалися у реальному житті, коли хтось навішував на вас ярлик?

• Як можна змінити чиєсь уявлення про вас?

• Звідки ми беремо наші уявлення про інших?

• Чи легко позбутися ярлика, коли його вже навішено? Як це зробити?

6.4. Інформаційне повідомлення «Толерантна людина»

Поняття толерантності вперше почали вживати у XVIII столітті. У своєму «Трактаті про віротерпимість» видатний французький письменник і філософ Вольтер писав: «Безумством є переконання, що всі люди мають однаково думати про певні предмети».

Розуміння толерантності не однакове в різних культурах, тому що залежить від історичного досвіду народів. У англійців толерантність розуміють як готовність і здатність без протесту сприймати іншу особистість, у французів - як свободу іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. У китайців бути толерантним означає великодушно й щиросерде ставитись до інших. В арабському світі толерантність - це вміння вибачати, терпимість, співчутливість, а в персидському - ще й здатність до примирення.

У наш час толерантність розуміють як повагу і визнання рівності, відмову від домінування та примусу, визнання права інших на власні думки та погляди. Отже, толерантність перш за все має на меті прийняття інших такими, якими вони є, і взаємодію з ними на основі згоди.

Мета: закріпити знання учасників про основні характеристики толерантності.

Час -15 хв.

Хід вправи

Учасники об’єднубться у малі групи по 6 осіб. Кожна група отримує аркуші А3, набір фломастерів, старі журнали, кольоровий папір і має протягом 10 хвилин створити «Плакат толерантності». Після закінчення групи презентують і коментують свої плакати.

6.6. Вправа «Я-повідомлення»

Мета: навчити підлітків висловлювати свої почуття без
оцінок, невдоволення, образ.

Час - 15 хв.

Хід вправи

Тренер надає підліткам інформацію про спілкування використанням «Я-повідомлень».

Інформаційне повідомлення «Я –повідомлення»

Важливо вміти проявляти толерантність під час спілкування. Це передбачає не тільки прийняття іншого, а уміння підтримати і допомогти йому. В конфліктній ситуації, коли людина переживає сильні негативні емоції, з’являються проблеми з їх вираженням. Одним з ефективних способів вирішення цієї проблеми є усвідомлення цих почуттів і здатність сказати про них партнеру. Саме цей спосіб самовираження і називається «Я-повідомленням»

«Я-повідомлення» - це усвідомлення та проголошення власного стану, викликаного ситуацією, що склалася і використування під час спілкування «Я-повідомлень», які допомагають висловити свої почуття, не принижуючи іншу людину: (порівняйте: «Я дуже хвилююся, коли тебе немає вдома об 11-й вечора» та «Ти знову прийшов додому об 11-й вечора?!»).

«Я-висловлювання» - це проголошення почуттів, які ви переживаєте у неприємній для вас ситуації, визнання та формулювання власної проблеми з цього приводу («Вибач, але я відчуваю роздратування, коли ти говориш це...», «Коли чую твої слова, я навіть не знаю, що і сказати, настільки я розгублена»). Формулюючи таким чином питання, ви усвідомлюєте власну проблему: це - моя проблема, що я роздратована, це - мої відчуття, і ніхто, крім мене, не може зрозуміти, чому саме ці відчуття виникли у мене в цій ситуації. Важливо розуміти, що «Я-висловлювання» конструктивно змінює не тільки ваше особисте ставлення до конфліктної ситуації, а й ставлення вашого партнера до неї. Людина завжди відчуває, коли її звинувачують чи хочуть перекласти на неї відповідальність. Ваше щире висловлювання своїх почуттів з позиції усвідомлення власної відповідальності за те, що з вами відбувається, не може нікого образити чи викликати агресію, а навпаки, спонукає вашого партнера замислитися над правильністю і його власного вчинку.

«Я-повідомлення» включає в себе не тільки «проговорювання» свого емоційного стану, а й визначення умов та причин, що викликали цю ситуацію.

Орієнтовна схема «Я-висловлювання»:

1) опис ситуації, яка викликала напруженість («Коли я бачу, що ти...», «Коли це відбувається...», «Коли я стикаюся з такою ситуацією...»);

2) точне визначення власного почуття у певній ситуації
(«Я відчуваю...», «Я не знаю, що і сказати...», «У мене виникла проблема...»);

3) побажання щодо зміни ситуації («Я просив би тебе...», «Я буду вдячний тобі, якщо...»).

Після обговорення інформаційного повідомлення тренер об'єднує учасників у 4 підгрупи і пропонує (використовуючи «Я-повідомлення») обговорити або розіграти наступні ситуації.

• Твій друг (подруга) попросив (попросила) у тебе одяг і порвав (порвала) його.

• Ви з «сердечним» другом (подругою) домовились про
похід у кіно. Ти чекав (чекала), але так і не дочекався (не дочекалась).

• Батьки сварять за пізній прихід додому.

• Ваш товариш обіцяв принести музику для вечірки, але не зробив цього.

На виконання завдання відводиться 5-7 хвилин. Далі кожна група представляє свої варіанти вирішення зазначених ситуацій. При цьому бажано акцентувати увагу на використанні «Я –повідомлень».

Запитання для обговорення

Мета: дати можливість членам групи відпочити від інтелектуальної роботи.

Час – 5 хв.

Хід вправи

Тренер розділяє учасників на трійки так, щоб пара ставала обличчям один до одного і з’єднуючи руки над головою, утворювала «дах» будинку. Третій учасник стає всередині будинку під «дахом», цей учасник буде фермером. Учасники уважно слухають і виконують команди тренера: за командою «будинок» двійки, які утворюють «будинки», мають знайти собі інших «фермерів», які в цей час нерухомо залишаються на своїх місцях; за командою «фермер» на місці залишаються «будинки», а всі «фермери» мають знайти собі нові будинки; за командою «землетрус» кожний член трійки повинен знайти собі нових партнерів. Вправа повторюється кілька разів, команди лунають у довільному порядку.

6.8. Вправа «Коло знань»

Мета: навчити підлітків швидко й ефективно засвоювати та достовірно передавати інформацію, познайомити прийомами відповідальної поведінки..

Час: 20-хв.

Хід вправи

Тренер готує 4 стосики маленьких аркушів паперу різного кольору. У кожному з них позначає мітками Х і О по два аркуші.

Учасники об’єднуються у чотири групи. Кожна група протягом 5 хв. вивчає інформацію зі своєї картки. Після цього по одному учаснику з кожної групи (той у кого аркуш з позначкою Х) йдуть (за годинниковою стрілкою) до іншої групи, де протягом 5 хв. передають свою інформацію з опрацьованої картки та вислуховують інформацію команди. Далі по одному учаснику з кожної групи (в яких картки з позначкою О) переходять до іншої групи (проти годинникової стрілки) і обмінюються інформацією. Потім процедура повторюється ще 2 рази. Після цього тренер обговорює з учасниками отримані знання.

Картка 1 «Як поводитися гідно»

Гідна поведінка виражається в тому, що людина відверто висловлює свої думки, почуття і переконання, не принижуючи почуттів і поглядів своїх співрозмовників. Така поведінка базується на тому положенні, що кожна людина має певні фундаментальні права.

У конфліктній ситуації гідна поведінка дає змогу досягти компромісу без зречення власної гідності і вартостей. Люди, що поводяться гідно, в змозі сказати «Ні!» без докорів сумління, злості чи страху. Це є ключовим умінням в ситуаціях протистояння натискові, пресингу, маніпуляціям.

Гідна поведінка тримається на двох стовпах:

- почуття власної гідності і повага до самого себе;

- готовність виголосити і захистити власні права з одночасним прийняттям того, що інші теж мають на це право.

Почуття власної гідності і повагу до самого себе варто будувати на пізнанні своїх слабких і сильних сторін та на щирих контактах з доброзичливими до нас людьми.

Кожна людина має право:

1. Робити те, що вважає слушним, коли це не травмує когось іншого.

2. Захищати свою гідність за допомогою гідної поведінки, навіть якщо це ранить іншого, але без агресивних намірів.

3. Висловити іншому свої прохання і потреби, але за умови, що приймає право іншого відмовити.

4. Обговорити з іншою особою і з'ясувати права обох сторін у випадках, коли ці права не очевидні.

5. Скористатися своїм правом.

Картка 2 «Головні прийоми гідної поведінки»

1. Гідна відмова

Гідна відмова - це відверта відмова, без обговорення; можливим є лише пояснення причин такого рішення.

Гідна відмова складається з трьох кроків.

Крок перший - сказати слово НІ!

Крок другий - сказати, ЩО ВИ НЕ ЗРОБИТЕ.

Крок третій - пояснити причини такого рішення виходячи з власних планів, бажання, потреб і прав. Не потрібно обговорювати своє рішення і вживати формулювання типу «мушу» і «не можу». Приклад: «Ні, я не піду з тобою на вечірку сьогодні. Я обіцяв сестрі піти з нею в кіно».

2. Заміна оцінювання на думку

Багато людей бояться оцінок, які їм дають інші люди, або надають цим оцінкам великого значення. Ми болісно переносимо, коли нас оцінюють, і зазвичай намагаємось довести свою правоту або розриваємо стосунки.

Оцінка є лише думкою про нас іншої особи, а кожен має право висловлювати свою думку на будь-яку тему. Найчастіше це не треба обговорювати, як ми не обговорюємо смаки.

Відповідаючи на чиюсь оцінку, варто зробити це у такі три етапи:

- етап перший - говоримо, що ми відчуваємо у зв'язку з почутим про себе. Це може бути твердження «Я вражений» або «Мені прикро»;

- етап другий - підтверджуємо розуміння того, що саме такою є думка про нас іншої особи. Наприклад: «Я розумію, що ваша думка про мене є такою»;

- етап третій - самі оцінюємо себе в обговорюваній сфері. Наприклад: «Я вважаю, що я відповідальна людина». І на цьому кінець. Не сперечатися, не переконувати і т. ін.