Тема: Особливості психічного розвитку та формування особистості в підлітковому віці

1. Місце та значення підліткового періоду в процесі розвитку дитини.

2. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її психологічні наслідки.

3. Характеристика основних теорій психічного розвитку, формування особистості у підлітковому віці.

4. Провідна діяльність підлітковому періоді.

5. Особливості взаємовідносин підлітків і дорослих. Причини можливих конфліктів між ними, засоби їх попередження і подолання.

6. Учбова діяльність підлітків.

7. Розвиток пізнавальних процесів у підлітковому віці.

8. Формування особистості підлітків.

9. Психологічні аспекти навчально-виховної роботи з важковиховуваними підлітками.

10. Значення трудової діяльності для формування особистості підлітків.

1.Місце та значення підліткового періоду в процесі розвитку дитини

Підлітковий вік охоплює період від 11 до 15 років. Цей вік називається ще перехідним, важким, кризовим, оскільки такі назви вказують на важливість і складність тих змін, які знаменують собою перехід від однієї епохи життя до іншої.

Перехід від дитинства до дорослості являє собою основний зміст і специфічні відмінності всіх сторін розвитку у даний віковий період (фізичного, розумового, морального, соціального розвитку). В цьому віці за всіма напрямками відбувається становлення якісно нових утворень, проте процес становлення нового розтягнутий у часі, обумовлений багатьма факторами, що породжує його нерівномірність. Наслідком такої нерівномірності розвитку є:

– співіснування в особистості підлітка рис дитячості і дорослості;

– наявність у підлітків одного того ж паспортного віку, різних рівнів розвитку дорослості.

Причинами такого явища є певні обставини життя підлітків, які мають подвійну природу:

1. Фактори, які гальмують розвиток дорослості в підлітків:

– підлітки займаються лише учінням і не мають, як правило, інших постійних і важливих обов’язків;

– прагнення батьків захистити дітей від турбот і труднощів життя, прагнення постійно опікати дітей у всьому;

2. Фактори, які сприяють розвитку дорослості:

– величезний потік інформації;

– акселерація фізичного розвитку і статевого дозрівання;

– велика зайнятість батьків і як можливий наслідок – рання самостійність дітей.

Основне значення підліткового віку полягає в тому, що в цей період закладаються основи і намічаються напрями формування соціальних і моральних установок особистості. Підлітковий період вважається важким, кризовим, перехідним, оскільки:

– в цьому віці відбуваються якісні зрушення в усіх сферах особистості та психіки, ці зрушення носять характер докорінного зламу попередніх особливостей, інтересів та стосунків підлітків. Ці зміни відбуваються у стислі строки, часто несподівано для оточуючих і надають розвиткові бурхливого стрибкоподібного характеру;

– ці якісні зміни супроводжуються як суб’єктивними труднощами й конфліктами для самого підлітка, так і породжують значні труднощі у навчанні та вихованні підлітків, у взаєминах з дорослими (різні прояви неслухняності, опору і протесту).

2.Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її психологічні наслідки

В підлітковому віці відбувається анатомо-фізіологічна перебудова організму, початок цієї перебудови пов'язаний з активізацією діяльності гіпофізу та інших залоз внутрішньої секреції. Діяльність цих залоз сприяє інтенсивному росту тканин та органів та початку статевого дозрівання. Інтенсивний ріст тала і кінцівок у довжину отримав назву «стрибка у рості».

Темпи росту кінцівок у довжину є більш швидкими, ніж темпи збільшення об’єму грудної клітки. Це породжує певну незграбність зовнішнього вигляду підлітків. У цьому віці відбувається окостеніння кістяку, проте до 14 років в хребті підлітків ще багато хрящової тканини, а це породжує можливість викривлення хребта при неправильній поставі, фізичних навантаженнях. Проте в цьому віці такі порушення і легше долаються.

У дівчаток окостеніння кісток тазу відбувається до 20-21 року, тому стрибки ці значної висоти можуть приводити до суміщеня цих кісток, а використання взуття на високих підборах може призводити до викривлення цих кісток, що в майбутньому може негативно вплинути на родову функцію.

У цьому віці відбувається нарощування м’язів та м’язевої сили, причому в хлопчиків розвиток мускулатури йде за чоловічим типом, а в дівчат – за жіночим, що надає підліткам вторинних статевих ознак. Проте завершення цього процесу лежить за межами підліткового віку. Нарощування м’язевої сили є досить важливим для хлопців, проте м’язи підлітків не такі витривалі як м’язи дорослих людей.

У цьому віці відбувається перебудова моторного апарату, що приводить до втрати підлітками гармонії у руках, їхньої вайлуватості. Однак, підлітковий період в той же час є етапом розвитку багатьох рухових навичок.

Інтенсивно розвивається серцево-судинна система, проте серце росте швидше, ніж кровоносні судини. Така невідповідність може виступати причиною тимчасових розладів серцево-судинної системи (запаморочення, серцебиття, підвищення кров’яного тиску, швидка стомлюваність).

Функціонування залоз внутрішньої секреції приводить до зміни внутрішнього середовища організму, а оскільки нервова система пов’язана з ендокринною, то відбувається перебудова і особливостей нервової системи. Перебудова нейро-гуморальних співвідношень має 2 наслідки:

– підлітковий вік – це вік бурхливої енергії та активності;

– в цьому віці спостерігається підвищена чутливість та сприятливість до патогенних впливів.

Це означає, що фізична або розумова перевтома, тривале нервове напруження, стреси приводять до як до ендокринних розладів, так і до тимчасових розладів нервової системи підлітків у вигляді підвищеної дратівливості, неврівноваженості, вибуховості. Розлади сну та апетиту, швидка стомлюваність та апатія.

Виділяють такі психологічні наслідки анатомо-фізіологічної перебудови організму підлітків:

– суттєві зміни в фізичному розвитку і початок статевого дозрівання витупають основою для виникнення в підлітків почуття дорослості;

– статеве дозрівання приводить до виникнення в підлітків інтересу до протилежної статі, виникненню нових почуттів і переживань. Нормою для підліткового віку є виникнення перших романтичних почуттів.

3.Характеристика основних теорій психічного розвитку, формування особистості у підлітковому віці

Анатомо-фізіологічна перебудова в підлітковому віці дала підстави певним чином вважати специфічні особливості підліткового віку та наявність криз в ньому універсальними і обов’язковими для всіх підлітків, оскільки такі особливості і кризові явища, на думку даних вчених, обумовлюються біологічним фактором. Таку позицію обгрунтували представники біогенетичного універсалізму Фройд і Холл.

Представники іншого напряму доводили, що протікання підліткового віку, психічний розвиток і формування особистості підлітків обумовлюються соціальними обставинами їхнього життя. До цього напрямку належать такі теорії: теорія Виготського «Про неспівпадання трьох точок дозрівання (статевого, загальноорганічного та соціального), як основну суперечливість підліткового віку.

Погляди американських етнографів, які вивчали примітивні цивілізації – Мід, Бенедикт.

Мід, вивчаючи протікання підліткового віку в дівчат остова Самоа довела, що підлітковий вік в примітивних суспільствах протікає безкризово, є найбільш сприятливим періодом життя дівчат у порівнянні з дитинством і дорослістю.

Інші вчені довели, що тривалість підліткового віку в цих суспільствах суттєво відрізняється, проходить безкризово і передбачає перехід від дитинства до дорослості.

Бенедикт виділила два типи переходу від дитинства до дорослості:

1. неперервний тип, який характерний для примітивних суспільств, де суттєві вимоги і норми життя дітей і дорослих не дуже відрізняються, тому підліток без конфліктів і значних труднощів переходить від дитинства до дорослості;

2. з наявністю перерви, розриву між тими вимогами, яким слідує дитина і тими вимогами і нормами, які необхідні для виконання ролі дорослого. Цей тип переходу характерний для високоцивілізованих суспільств, де вимоги до дітей суттєво відрізняються від вимог до дорослих. Другий тип переходу супроводжується кризами і конфліктами і має своєрідний результат – реальну готовність до виконання ролі дорослого при досягненні фізичної зрілості. Отже, дослідженнями американських антропологів було доведено, що соціальними обставинами життя визначаються:

– тривалість підліткового віку;

– наявність і відсутність кризових явищ і труднощів у цьому віці;

– характер переходу від дитинства до дорослості.

Американський вчений К. Левін займався вивченням другого типу переходу від дитинства до дорослості. Він вважав, що цивілізованих суспільствах спостерігається роздільність групи дітей і групи дорослих і підліток прагне змінити належність до групи. Він хоче відійти від групи дітей і включитись в групу дорослих. Проте дорослі поки що його не приймають і підліток виявляється в положенні між групами. Наявність кризових явищ і труднощів у цьому віці, ступінь їх складності залежать від тривалості перебування підлітка у положення між групами.

Виготський запропонував якісно новий підхід до вивчення кризових вікових періодів. Він вважав, що у підлітковому віці потрібно виділити центральне новоутворення в свідомості підлітка і вивчити соціальну ситуацію його розвитку.

Таким чином, соціальними обставинами життя визначаються тривалість та характер протікання підліткового віку.

4.Провідна діяльність підлітковому періоді. Психічні новоутворення віку.

Провідною діяльністю в підлітковому віці є спілкування з ровесниками у системі суспільно-корисної діяльності (учбової, трудової, спортивної, громадської). Ця провідна діяльність створює найбільш сприятливі умови для виникнення новоутворень віку, для розвитку всіх сфер особистості підлітка. Спілкування з ровесниками має першочергове значення для підлітків і відтісняє на задній план спілкування з дорослими. Під впливом спілкування з ровесниками підлітки набувають досвід соціальних взаємин, у них формується здатність до співробітництва, до паритетних відносин.

Виділяють такі новоутворення підліткового віку:

1. Почуття дорослості як центральне новоутворення віку. Почуття дорослості – це переживання підлітком ставлення до себе як до дорослого і його готовність виконувати в світі дорослих рівноправну роль. Виділяють такі основні прояви почуття дорослості:

– наслідування підлітками зовнішніх проявів дорослості (способів проведення відпочинку та дозвілля, використання дорослої моди, способів взаємин між статями, тих прав і привілеїв, яких немає у дітей);

– формування у підлітків-хлопців орієнтації на ідеал справжнього чоловіка. Важливо щоб цей ідеал включав позитивні моральні та вольові якості. Вольові якості починають виступати для хлопців-підлітків одним з вважливих критеріїв оцінювання себе, ровесників та дорослих чоловіків;

– третім напрямом у розвитку почуття дорослості є формування дорослості в трудовій діяльності, коли дорослий для підлітка виступає як зразок цієї дорослості, а підліток виконує роль помічника. Це позитивний шлях у розвитку дорослості, оскільки сприяє засвоєнню підлітками важливих трудових вмінь та навичок. Ще одним проявом цього напрямку у розвитку дорослості є виконання підлітком обов’язків дорослого (при хворобі дорослих членів сімї підліток піклується про своїх молодших братиків і сестричок).

– розвиток дорослості в учбово-пізнавальній діяльності, коли підліток починає займатися самоосвітою і в нього формуються глибокі змістовні наукові інтереси.

2. Формування самосвідомості.

У підлітковому віці виникає загострений інтерес до власної особистості, прагнення до самопізнання. У підлітковому віці спостерігається прагнення школяра, порівнюючи себе з іншими людьми, оцінити власну особистість. У даний віковий період підліток орієнтується на думку про себе з боку інших людей, а тому його самооцінка більш об’єктивна. Спочатку підлітки привчаються усвідомлювати певні свої вчинки, потім намагаються усвідомлювати відповідні риси власної особистості. Спочатку підлітки починають усвідомлювати ті риси характеру, які свідчать про їх ставлення до учіння (ретельність, добросовісність, акуратність). Після цього починають усвідомлювати риси, які відображають ставлення підлітка до інших людей (тактовність, доброта, ввічливість).

Ще пізніше підлітки вже здатні усвідомлювати риси, які характеризують ставлення до себе (скромність, самокритичність, вимогливість до себе). Найпізніше підлітками починає усвідомлювати ті риси, які мають синтетичний інтегрований характер, є найбільш складними (почуття честі, власної гідності).

3. Усвідомлена потреба у самовихованні. Лише в підлітковому віці вперше виникає потреба вдосконаленні власної особистості. Дорослі повинні допомогти підліткові у здійсненні процесу самовиховання:

– допомогти у виділенні цілей самовиховання;

– допомогти в розробці програми самовиховання;

– надати допомогу у виборі раціональних прийомів і засобів самовиховання.

4. Критичне ставлення до дорослих. Виявляється в тому, що підлітки на відміну від молодших школярів перестають приймати на віру все, що говорить дорослі, вимагають від дорослих обгрунтовувати свою думку. Підлітки вважають, що якщо вони вміють помічати недоліки дорослих, то вони і самі є дорослі.

5. Потреба у самоствердженні в колективі ровесників. Думка колективу і ровесників для підлітка набагато важливіша, ніж думки вчителів. У зв’язку з цим доцільно використовувати прийом непрямого виховного впливу через колектив.

6.Учбова діяльність підлітків

У підлітковому віці школярі починають глибоко вивчати основи наук, що пред’являє більш високі вимоги до учбової діяльності. У цьому віці при здійсненні учбової діяльності підліток вже повинен вже бути здатним демонструвати певні навички із самостійної роботи. У певної групи підлітків такі навички взагалі відсутні, в іншої групи ці навички – домашньої роботи лише у незначній кількості підлітків вже сформовані навички самостійного оволодіння новим матеріалом, навіть новими галузями знань, яких немає в шкільній програмі. В підлітковому віці змінюється ставлення до навчання. Починає формуватися свідоме ставлення до отримання знань, проте в певної частини підлітків прагнення оволодівати певними знаннями поєднується з байдужим чи негативним ставленням до шкільного учіння.

У підлітковому віці навчальна мотивація включає в себе складно організовану ієрархічну систему мотивів, де спостерігається і особистісно-прагматичні, і соціальні, і власне пізнавальні мотиви. Для розвитку пізнавальних і соціальних мотивів учіння вчитель повинен використовувати такі засоби:

1. Наукова змістовність навчального матеріалу.
2. Показ його практичної значущості.
3. Організація пошукової пізнавальної діяльності школярів.
4. Проблемний та емоційний характер викладу матеріалу.
5. Використання елементів діалогового навчання.
6. Використання різних форм позакласної та позашкільної роботи (екскурсій, вікторин, конкурсів, тематичних вечорів).

7.Розвиток пізнавальних процесів у підлітковому віці

Сприймання

У підлітковому віці ускладнюється аналітико-синтетичний характер сприймання, збільшується його обсяг, сприймання стає глибоким, всебічним, планомірним, проте сприймання підлітків відрізняється вибірковістю. Це виявляється в тому, що на цікавих уроках сприймання матеріалу є глибоким, а на цікавих уроках воно відрізняється поверховістю.

Увага

У підлітковому віці інтенсивно розвивається довільність уваги, здатність управляти увагою, розвиваються властивості уваги:

1. Обсяг уваги збільшується.

2. Увага стає більш стійкою.

3. Розвивається здатність до переключення уваги. Вже не потрібна психологічна підготовка для переходу до іншої діяльності.

4. Розвивається здатність до розподілу уваги.

Віковою особливістю уваги є її вибірковість.

Пам'ять

У підлітковому віці розвивається довільна, словесно-логічна, смислова пам'ять, посилюється здатність управляти процесами пам’яті. У порівнянні з молодшими школярами в підлітків набагато краще розвинена здатність опрацьовувати матеріал для його запам’ятання, здатність використовувати спеціальні прийоми смислового запам’ятання. Збільшується обсяг запам’ятовуваного матеріалу, а також міцність його збереження. У підлітків спостерігається небажання запам’ятовувати дослівно навіть точні визначення і формули, вони прагнуть передавати зміст такого матеріалу своїми словами, але при цьому викривлюється значення, смисл цих формул і правил. Підлітки відмовляються від дитячого способу засвоєння матеріалу (чергування запам’ятання з його наступним відтворенням). В зв’язку з цим перед підлітком стоять такі завдання:

1. Давати підліткам необхідність запам’ятання визначень, правил, формул напам’ять.

2. Вчити підлітків точно передавати зміст матеріалу своїми словами.

3. Пояснити підліткам, що прийом чергування запам’ятання з відтворенням є дуже ефективним і використовується дорослими.

Уява

В підлітків інтенсивно розвивається здатність управляти своєю уявою, посилюється реалізм образів уяви. У цьому віці продовжує розвиватись як репродуктивна, так і творча уява.

Мислення

Підлітковий вік є сенситивним періодом для розвитку активного самостійного творчого мислення. У цьому віці підлітки, освоюючи основи наук, засвоюють систему наукових понять. У них набагато вище, ніж у молодших школярів розвивається здатність здійснювати розумові операції. Для розвитку таких розумових операцій як абстрагування та узагальнення важливе значення має вивчення алгебри, яка забезпечує подвійну абстракцію (арифметика – це абстракція числа від конкретних предметів, алгебра – це абстракція від конкретних чисел).

В цьому віці розвивається критичність мислення, проте критичність мислення як позитивну якість треба відрізняти від критиканства (критика заради критики, а не заради отримання позитивного розв’язку задач).

Мовлення

У підлітковому віці інтенсивно розвивається так і писемне мовлення, в усному мовленні значно активніше розвивається монологічне мовлення.

Підлітки продовжують оволодівати граматичною стороною рідної мови, в них значно збагачується активний словниковий запас, удосконалюється володіння фонетичною стороною мови.

8.Формування особистості підлітків

В підлітковому віці закладаються основи моральної свідомості, починає інтенсивно формуватись світогляд і переконання. Якщо молодший школяр діяв або за вказівкою дорослих, або під впливом своїх безпосередніх спонукань, то підліток прагне у відповідності з власним поглядами і принципами.

У цьому віці підлітки продовжують засвоювати моральні норми і в зв’язку з цим дуже важливим є досвід позитивної моральної поведінки школярів. У підлітковому віці формуються ідеали вдвох основних напрямках:

1. як ідеал виступає конкретна людина – носій позитивних якостей, які найбільш цінуються підлітком;
2. як ідеал виступає узагальнений образ найбільш важливих і цінних для підлітка якостей.

Найпоширенішою в цьому віці є перша форма існування ідеалів

Потребово-мотиваційна сфера

У підлітків під впливом більш високого рівня учбової діяльності інтенсивно розвиваються пізнавальні потреби та інтереси.

Вікові особливості інтересів підлітків:

1. У порівнянні з молодшим шкільним віком інтереси підлітків стають більш широкими, тобто охоплюють значно більшу кількість галузей знань і видів діяльності.
2. Інтереси підлітків стають більш глибокими і змістовними.
3. Інтереси підлітків у порівнянні з молодшими школярами стають більш стійкими, проте часто підлітки шукають свій основний інтерес, а тому вони характеризуються розкиданістю інтересів.
4. У підлітків інтерес до чогось може набувати характер пристрасті.

Емоційно-вольова сфера

У підлітків у порівнянні з молодшими школярами набагато краще розвинена здатність управляти своїми емоціями та почуттями, проте через притаманну вікову запальність, вибуховість, нестриманість спостерігається суперечливе явище, коли підлітки не можуть стримати свої емоційні прояви і демонструють схильність до афектів.

У підлітковому у віці школярі значно краще, ніж молодші школярі можуть зрозуміти свої емоції та почуття інших, проте в цьому віці ще спостерігаються значні труднощі в адекватному розумінні як своєї власної емоційної сфери, так і емоцій і почуттів інших людей. Під впливом різних видів діяльності в підлітків розвиваються вольові якості, насамперед самостійність, наполегливість, організованість. Проте при неправильних умовах виховання підлітки демонструють замість наполегливості впертість і розвивають в процесі самовиховання негативні якості, які вважають позитивними.

Характер

У підлітковому віці продовжується формування характеру, в порівнянні з молодшим шкільним віком риси характеру набувають більшої стійкості і перетворюються в певну систему. У зв’язку з перебудовою нейро-гуморальних співвідношень в цьому віці спостерігається дратівливість, неврівноваженість підлітків, неадекватна реакція на слабкі стимули. Ці вікові особливості підлітків, які при переході до старшого шкільного віку поступово щезають.

9.Психологічні аспекти навчально-виховної роботи з важковиховуваними підлітками

До важковиховуваних підлітків у психології відносять школярів з серйозними порушеннями мм моральної та емоційно-вольової сфер особистості, які демонструють соціально дезадаптовані форми поведінки.

При роботі з важковиховуваними підлітками потрібно педагогу працювати в тісній єдності з практичним психологом. За допомогою такого співробітництва здійснюється вивчення індивідуальних особливостей кожного важкого підлітка, вивчають умови його сімейного виховання, особливості його взаємин з ровесниками, вчителями, на цій основі розробляються напрями психокореційної роботи з кожним конкретним важким підлітком.

При роботі з важковиховуваним підлітком вчитель може використовувати такі напрями:

1. Якщо важковиховуваний підліток не є негативним лідером класу, потрібно вивчити інтереси цього підлітка і, враховуючи їх, намагатися включити цього підлітка в спільні діяльність всього класу, використовуючи при цьому прийом гарантованого успіху (який означає, що підлітку створюють умови для прояву його можливостей спочатку в трудовій, спортивній або громадській діяльності, потім переходять до учбової діяльності. Цей прийом дозволяє змінити негативне ставлення підлітка до школи, до учіння, сприяти перетворенню його заниженої самооцінки поступово в більш адекватну.
2. Якщо підліток є негативним лідером класу і здійснює негативний вплив на клас в цілому, то вчитель повинен так організовувати спільну діяльність учнівського колективу, щоб заблокувати негативні впливи даного підлітка і розкрити його шкідливі для класу дії.

10.Значення трудової діяльності для формування особистості підлітків

У підлітковому віці спостерігаються більш розвинені форми трудової діяльності. Трудова діяльність відповідає віковим особливостям підліткового періоду.

1. Праця носить колективний характер, а це відповідає потребі підлітка жити в колективі ровесників.
2. Трудова діяльність підлітків дозволяє реалізувати притаманне підліткам почуття дорослості оволодіти важливими трудовими вміннями та навичками.

Вимоги до організації трудової діяльності підлітків:

1. Праця повинна мати суспільно-корисний характер.
2. Праця повинна бути цікавою, посильною для підлітка.
3. Праця повинна мати колективний характер і повинна сприяти розвитку ініціативи, самостійності та творчості підлітків.