Файлова система

При роботі з ОС Windows використовують ряд нових понять і термінів: об’єкт, ярлик, значки, панель задач, головне та контекстне меню та інше. Основними інформаційними об’єктами є файли. Файлом називається область на диску або іншому машинному носії, що зберігає інформацію, впорядковану за деякими ознаками. Оскільки Windows орієнтовано на роботу з документами, то файли називаються документами а програми, що створюють та обробляють їх – прикладними програмами. Для ідентифікації кожному файлу надається ім’я, що складається з 2 частин – назви та розширення. Назва може складатися з букв, цифр та різних спецсимволів, довжиною до 255 символів (використовуються великі та малі літери латинського алфавіту та Кирилиці). Розширення має від 1 до 4 символів і можуть бути довільними, але є стандартні, загальноприйняті. Приклади імен файлів: text1.txt, my.dat, self.exe, command.com, zed.html.

Розширення імені файла є необов’язковим. Воно, як правило, описує зміст файла. Велика кількість програм встановлюють розширення імені файла, за ним можна визначити, яка програма його створила. Приклади розширень:

Ø. com,. exe – готові до виконання програми;

Ø. txt – текстові файли;

Ø. doc,.docx – файли, створені текстовим процесором Microsoft Word;

Ø. xls,.xlsx – файли, створені електронними таблицями Microsoft Excel;

Ø .mdb – файли, створені системою управління базами даних Microsoft Access;

Ø. bmp,.jpg – графічні файли;

Ø .htm,.html – Web -сторінка.

Складовими елементами ПК як сховища інформації є диски (жорсткі, флеш-диски, оптичні диски). Кожний з них зберігає файли, які можна впорядкувати за певною тематикою в папки.

Папка – це місце на диску, в якому зберігається інформація про файли: їх адреса, розмір, час останньої модифікації та інше. Папка теж має ім’я. Розширення для папок не використовується. На кожному диску може бути кілька папок, що у свою чергу, мають інші папки. Кожна папка може містити ще й файли. Так утворюється ієрархічна деревоподібна структура папок. Об’єднувати файли в групи, швидко знаходити їх дозволяє спосіб організації зберігання файлів на диску – файлова система ОС.

Спосіб збереження файлів на дисках комп’ютера називається файловою системою. Ієрархічна структура, у вигляді якої операційна система відображає файли і папки диска, називається файловою структурою.

До основних операцій з файловою структурою належать:

Ø навігація по файловій структурі;

Ø запуск програм і відкриття документів;

Ø створення каталогів;

Ø копіювання файлів і каталогів;

Ø переміщення файлів і каталогів;

Ø видалення файлів і каталогів;

Ø перейменування файлів і каталогів.

На кожному диску міститься багато різних файлів. Будь-який файл може розташовуватися як прямо на диску, так і в довільному каталозі, який, у свою чергу, також може розташовуватися в іншому каталозі (рис. 1).

На кожному диску є один головний (або кореневий) каталог, наприклад: A:, C:, D: (рис. 1). У ньому реєструються файли та підкаталоги 1-го рівня, в них можуть бути підкаталоги 2-го рівня і т. д. Наприклад, для кореневого каталогу диска С: підкаталогами 1-го рівня є: ARC, PROGRAM FILES, WINDOWS, STUDENTS, TEMP, а файлами 1-го рівня – config.sys, command.com, autoexec.bat (рис. 1). Каталоги P14-1, P14-2, P14-3 є підкаталогами каталогу STUDENTS, тобто стосовно до кореневого каталогу – це каталоги 2-го рівня (рис. 1). Як видно з рис. 1, диск А: не має жодного каталогу 1-го рівня, на ньому лише один файл 1-го рівня my.doc; диск D: зовсім порожній.

Для опису розташування файла на диску використовується шлях доступу до файла – послідовність каталогів, відокремлених символом “\”(зворотній слеш). Наприклад, шлях доступу до файла my.doc має такий вигляд A: \my.doc; до файла mytext.txt – C: \STUDENTS\P14-1\IVANENKO\LAB1\mytext.txt; до файла arj.exe – C: \ARC\arj.exe (рис. 1). Отже повне ім’я файлу складається з імені диску, шляху та імені файлу. Наприклад D: \STUDENTS\TEST\lab.doc.

Каталог, з яким у даний момент працює користувач, називається поточним. Наприклад, якщо працюєте з каталогом LAB1 (рис. 1), тоді він вважається поточним.

A: my.doc

С: ARC arj.exe

rar.exe

PROGRAM FILES

WINDOWS

STUDENTS P14-1 IVANENKO LAB1 mytext.txt

PETRENKO

SIDORENKO

P14-2

P14-3

TEMP

config.sys

command.com

autoexec.bat

D:

Рис. 1. Приклад структури збереження інформації на дисках

Під час проведення основних операцій з файлами одного каталогу інколи потрібно використання групового імені файлів або шаблону, який записується на основі виділення деяких ознак, за якими необхідні файли можна об’єднати у групу. У груповому імені (шаблоні) можна використовувати всі допустимі символи алфавіту для позначення імені файла, а також символ? та символ *. Символ? означає будь-який один допустимий символ алфавіту, а символ * позначає декілька будь-яких допустимих символів. Наприклад, шаблони для таких груп файлів:

Ø file1.txt, file2.txt, file3.txt шаблон має вигляд file?.txt;

Ø file1.txt, mytext.txt шаблон має вигляд *.txt;

Ø autoexec.bat, autoexec.bak шаблон має вигляд autoexec.*;

Ø vc.com, vc.mnu, vcw.txt шаблон має вигляд vc*.*;

Ø file1.txt, autoexec.bat шаблон має вигляд *.* (тобто всі файли).