Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Лікарський






ВИГОДА

ви́ года 1 іменник жіночого роду користь виго́ да 2 іменник жіночого роду зручність

 

ЗАПАЛ

За́ пал

іменник чоловічого роду

велике внутрішнє збудження, порив або піднесення; найвище напруження, найповніший прояв чого-небудь

Запа́ л 1

іменник чоловічого роду

запальник

Запа́ л 2

іменник чоловічого роду

пошкодження зерна

Запа́ л 3

іменник чоловічого роду

хвороба тварин

 

КОЛОС

Ко́ лос 1

іменник чоловічого роду

колосок

Ко́ лос 2

іменник чоловічого роду

колосся

Коло́ с

іменник чоловічого роду, істота

велетень

 

I т`ерен

-рну, ч., бот.

1) Колючий кущ родини розових, що дає темно-сині їстівні плоди з терпким кисло-солодким присмаком.

2) збірн. Плоди цієї рослини.

3) Окрема колючка, шпичка такої або іншої колючої рослини.

II тер`ен

-у, ч.

1) Місцевість, територія.

2) перен., заст. Ґрунт, основа розвитку чого-небудь.

 

 

ЛУПА

Лу́ па 1

іменник жіночого роду скло

Лупа́ 2

іменник жіночого роду лусочки

 

БРОНЯ

бро́ ні́, ж.

1) заст. Металевий одяг для воїна. || Зброя.

2) Захисне облицювання із сталевих плит на військових кораблях, поїздах, автомобілях і т. ін. || Броньовані бойові машини.

3) тільки броня́. Закріплення когось або чогось за ким-, чим-небудь; документ на це закріплення.

 

ІРИС

I `ірис

-а, ч.

1) бот. Те саме, що півники.

2) анат. Райдужна оболонка ока.

II ір`ис

-у, ч., збірн.

Ґатунок цукерок у вигляді кубиків шоколадного кольору.

 

ХАОС

I ха`ос

-у, ч.

1) перен. Цілковите безладдя. || Безладне скупчення, суміш чого-небудь. || Плутанина, сумбур. || Безладні, сумбурні, незрозумілі дії, вчинки. || Про стан сну, непритомності, марення і т. ін. Хаос почуттів.

2) Нагромадження каміння, уламків гірських порід і т. ін. || Безладне нагромадження, скупчення чого-небудь.

II х`а`ос

-у, ч.

У давньогрецькій міфології – безмежний світовий простір, що являє собою суміш усіх стихій.

 

БАТЬКІВЩИНА

I б`атьківщина

-и, ж.

1) Спадщина від батьків.

2) заст. Спадковий маєток.

II батьківщ`ина

-и, ж.

1) Країна стосовно до людей, які народилися в ній та є її громадянами; вітчизна. || Місце народження кого-небудь.

2) перен. Місце зародження, походження або виникнення чого-небудь.

 

Безрозмірний

-а, -е.

1) Що набуває потрібного розміру після вдягання, еластичний (про панчохи, шкарпетки).

2) перен., розм. Невизначених розмірів. || розм. Невизначеної тривалості.

 

Деревина

I деревин`а

-и́, ж.

1) Тверда тканина, що знаходиться між корою і серцевиною і становить основну масу деревних або кущових рослин.

2) Те саме, що дерево 2).

II дерев`ина

-и, ж.

Те саме, що дерево 1).

 

ЛІКАРСЬКИЙ

I л`ікарський

-а, -е.

1) Прикм. до лікар. || Належний лікареві, лікарям.

••

Лі́ карська відповіда́ льність — відповідальність лікаря за правопорушення в професійній або професійно-посадовій діяльності.

2) Стос. до лікування; пов'язаний з лікуванням; лікувальний (у 1 знач.).

••

Лі́ карська дільни́ ця — дільниця, визначена для медичного обслуговування населення відповідним закладом.

••

Лі́ карська таємни́ ця — вимога нерозголошення інформації про стан здоров'я громадянина та ін. відомості, що їх отримано під час його обстеження та лікування.

II лік`арський

-а, -е.

1) Який має лікувальні властивості.

••

Ліка́ рський за́ сіб — речовина або суміш речовин, що їх застосовують для профілактики, діагностики та лікування захворювань людей або зміни стану і функцій організму.

••

Ліка́ рський збір — суміш кількох видів висушених, подрібнених рослин або їх частин, інколи з додаванням лікарських засобів.

••

Ліка́ рські росли́ ни — рослини, які є джерелом отримання лікарської сировини та лікарських засобів природного походження.

2) Який стосується ліків.

••

Ліка́ рська алергі́ я — алергічні реакції організму, спричинені ліками.

 

САГА

I с`ага

-и, ж.

1) Давньоскандинавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв та історичних діячів, що має прозову форму з віршованими вставками.

2) Поетичне сказання, легенда.

II саг`а

-и́, ж.

1) Річкова затока.

2) Протока; рукав ріки; стариця.

3) Улоговина серед піщаних відкладів річки. || Озеро в такій улоговині чи в заплаві річки. || Болото в заплаві річки. || Рослинність у заплаві річки.

ШКОДА

I шк`ода

-и, ж.

1) Матеріальні втрати; збитки. || Людські жертви; втрата когось. || Збитки, втрати, неприємності тощо, що є наслідком яких-небудь дій, учинків.

••

Матеріа́ льна шко́ да — майнові та/чи грошові збитки, спричинені юридичній або фізичній особі.

••

Мора́ льна шко́ да — страждання, заподіяні фізичній особі внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, ін. негативні наслідки морального характеру.

|| розм. Щось зіпсоване, ушкоджене, знівечене. || рідко. Те саме, що біда́ 1 1. || перев. з прикм. у, до. Посіви, трави і т. ін., що їх знищують тварини, завдаючи збитків кому-небудь.

2) розм. Те саме, що пустун.

3) розм. Те саме, що вина 1).

II шк`од`а

присудк. сл.

1) кого, чого, без додатка і з інфін. Про жалість (у 1 знач.), співчуття до кого-, чого-небудь; жаль.

2) чого, без додатка, з інфін. і зі спол. що. Про почуття прикрості з приводу втрати чого-небудь.

3) чого і з інфін. Про небажання витрачати, віддавати що-небудь, позбуватися чогось.

4) тільки шко́ да, розм. Марно, даремно.

 

ЯКОСЬ

I `якось

присл. неознач.

Уживається при вираженні непевності, невизначеності способу дії; якимсь чином, не ясно, як саме. || Те саме, що чомусь 2). || Ненароком, випадково.

II `як`ось

присл. часу.

Одного разу, колись.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.