Завдання №1

Зміст

1. Згідно геологічного плану родовища, розвідати дану ділянку з поверхні виробками легкого типу при відстані між ними 25м.

2. Вибрати і обгрунтувати проходки виробок легкого типу. У випадку застосування механізмів дати їх коротку технічну характеристику.

3. Розвідати наглибину тіло корисної копалини поперечною штольню зі штреками і ортами через 50м. на горизонті 340м.

4. Вибрати і обгрунтувати спосіб проходки, навантаження і відкатки породи з важких гірничих виробок. Провести коротку технічну характеристику механізмів, що застосовуються.

5. Вибрати форму і розрахувати площу поперечного перерізу підземної горизонтальної виробки.

6. Розрахувати деревяне кріплення і скласти паспорт кріплення підземної горизонтальної виробки.

7. Провести розрахунок буровибухових робіт і скласти паспорт БВР.

8. Список використаної літератури.

Завдання №1

Згідно геологічного плану, розвідати дану ділянку з поверхні виробками легкого типу при відстані між ними 25 м.

Рудну ділянку розвідуємо канавами.

Розвідувальна канава – це відкрита горизонтальна або похила виробка, яка проходиться з метою пошуків і розвідки виходів корисних копалин на поверхню при незначної потужності наносів, які перекривають корінні породи.

Першу канаву запроектовуємо по центру вхрест простягання рудного тіла, всі інші на вказаній відстані відповідно до завдання. Крайні канави проводимо так щоб вони виходили з рудного тіла, далі маючи задану відстань між канавами визначаємо їх кількість.

З метою розкриття корінних порід під наносами і вивчення виходу рудного тіла передбачено пройти ділянку з поверхні 7 канавами в хрест простягання з потужністю наносів 0, 8 м. При розкритті рудного тіла в хрест простягання, довжина канави визначається потужністю тіла корисної копалини і заданою величиною розкриття вмісних порід за формулою:

L = m+l₁ + l₂, м

L — довжина канави, м

m— видима потужність виходу тіла корисної копалини, м

l₁ і l₂— величина розкриттявмісних порідвисячого і лежачого боку, м

Породи що містять корисні копалини розкриваються для визначення навколо рудних гідротермальних змін. При відсутності таких змін канави проводяться за межі рудного тіла не менше 1 м.

L₁=8+1, 5+1, 5=11м

L₂=12+1, 5+1, 5=15м

L₃=10+1, 5+1, 5=13м

L₄=6+1, 5+1, 5=9м

L₅=6+1, 5+1, 5=9м

L₆=9м

L₇=9м

Загальна довжина всіх канав становить: Σ Lк =75м

Визначаємо категорію кожного типу порід, яка пройшла канави. Існують класифікації гірських порід, суть яких полягає в тому що породи об’єднуються в групи за однорідними фізико – механічними властивостями. Цим групам присвоюються відповідні категорії. При проходці розвідувальних виробок користуються я єдиною класифікацією гірських порід по буримості, яка поділяється на Χ Χ категорій.

Визначення категорійності порід дозволяє вибрати спосіб проходки канав і форму їхнього поперечного перерізу, розрахувати об’єм порід, нормування праці, витрати при проходці.

Категорійність порід представлена у вигляді таблиці:

Глибина канави визначається виходячи з потужності алювіально-делювіальних відкладів і ґрунтово-рослинного шару та величини заглиблення в корінні породи.

h=m+d= 1+0, 5=1, 5, м
h– глибина канави, м;

m - потужність алювіально-делювіальних відкладів(1м);

d - величина заглиблення в корінні породи(0.5 м);

Ширина канави в основі залежить від способу проходки виробки. При розвідці виходів тіл корисних копалин канави заглиблюються на глибину 0, 3 – 0, 5 м. Ширину канави в основі при проходці в ручну приймаємо до 0, 5 м, залежно від стійкості породи і глибини, ширина поверхні дорівнює:

b=a+2c =1+(2*0, 3)=1, 6, м

a– ширина канави по низу;

b – ширина канави по верху;

с–горизонтальна проекція стінки канави.

Проекція стінки канави на горизонтальну площину залежить від характеристики порід і закріпленості її стінок.

Розраховуємо площу поперечного перерізу канави за формулою трапеції:

м²

Далі обчислюємо площу поперечного перерізу канави по наносах(S1) і по корінних породах(S2).

Площа поперечного перерізу канави по корінних породах:

2 , м²

a – ширина канави в основі;

e – ширина канави по корінних породах;

d – величина заглиблення в корінні породи.

Розраховуємо ширину канави по верху корінних порід за формулою:

е= а+2с′ =1+(2*0.1)=1.2, м

a – ширина канави в основі;

с′ – горизонтальна проекція стінки канави по корінних породах;

c ′ =

Площа поперечного перерізу канави по наносах становить:

S₁=S-S₂ = 1.95-0.55=1.4, м²

S – площа поперечного перерізу канави;

S₂ – площа поперечного перерізу по корінних породах;

Обчислені площі канав дають змогу розрахувати об’єми викинутих порід, які в свою чергу дозволяють встановити норми часу на проходку 1 м³ канави і норми часу на проходку всього об’єму наносів.

Визначаємо об’єм викинутих порід за різними категоріями.

V= S*L, м³

S– площа поперечного перерізу канави;

L - довжина канав по наносах.

Об’єм викинутих порід по наносах:

V₁=S₁*L₁ =1.4+75=105, м³

Об’єм викинутих порід по корінних породах:

V₂=S₂*L₂ =0.55*15=8.25, м³

Об’єм рудного тіла:

V₃=S₃*Lр.т. =0.55*42=12, 6 м³, Lр.т=Σ m

При розрахунку норм часу на проходку канав необхідно враховувати поправку коефіцієнта на відхилення гірничо – технічних умов проходки канав від розрахункових.

Результати розрахунку наводимо в таблиці: