Аналіз результатів проведених методик.

Методика “СОС”.

Для обробки проективного матеріалу використовується описана вище система категорій (види комунікативної спрямованості). Кожній “відповіді” (частина стемів - № 1, 9, 10, 13, 22, 24, 27, 28, 29 – виконують специфічні функції та в даному контексті обробці не підлягають) на підставі зіставлення з характеристикою видів СОС присвоюється певна категорія – “Д” чи “АВ”, чи “М” і т.д. у випадку неможливості однозначно інтерпретувати ту чи іншу “відповідь” допускається приписування відразу двох категорія, а в більш неясних випадках категорія не приписується. Крім оцінки “відповідей” по категоріях (якісна оцінка), кожному з них привласнюється також і бал (від 0 до 5) – в залежності від ступеня повноти і чіткості виразності у “відповіді” даної спрямованості (кількісна оцінка). Наприклад, таке завершення стему №18 (“я намагаюсь зайняти у спілкуванні позицію…”), як “… як мені вигідна і дозволяє володіти ситуацією, не розкриваючись самому” – оцінюється як прояв М-СОС, причому одержує максимальний бал (М-5). Інший варіант “відповіді” на це ж запитання – “… рівного співрозмовника, засновану на взаємній повазі і розумінні” – одержує оцінку Д-5; варіанти “… пасивну і безконфліктну” – К-5 та “…найбільш сприятливу для співрозмовника” – як АЛ-5 і т.д. Найбільш істотний критерій для визначення виду СОС – співвідношення позицій співрозмовників з погляду їхньої рівноправності (нерівноправності), симетричності вимог і очікувань. Для більш точної оцінки проективного матеріалу по цьому питанню, важливому критерію в методиці використаний спеціальний прийом, що одержав назву “інвертований стем”. Суть його полягає в тому, що частина стемів має в списку “дзеркальну пару” – тобто та сама комунікативна ситуація, представлена в одній схемі з позиції того, хто відповідає, а в іншій – з позиції його уявного співрозмовника, причому, у списку, який диктується респонденту, “парні” стеми розташовані не поруч, а рознесені (наприклад, одну з пар складають стем №5 “Я очікую від співрозмовника…” і стем №11 “співрозмовник очікує від мене…”). “Відповіді” на парні стеми оцінюються як ціле, шляхом зіставлення обох відповідей між собою, а для додання більшої питомої ваги оцінка пари (у балах) збільшується на три. Наприклад, пари №3 “Я хотів би спілкуватись з людиною, для якої мої переживання…”, “… є близькими і вона не байдужа до них” і №15 “Те, що співрозмовник переживає…”, “…для мене байдуже, головне, щоб він про мене добре думав” – одержує в підсумку оцінку АВ-15 (пара одержує категорію АВ і максимальний бал – 5, що потроюється).

Кожна “відповідь”, таким чином, одержує певну оцінку – категорію і бал. Потім виводиться підсумкова оцінка всього протоколу, для чого додаються бали по кожній категорії окремо (враховуються як оцінки окремих стемів, так і пара). У результаті, кожен протокол одержує підсумкову оцінку у вигляді визначеної “формули” комунікативної спрямованості, приміром, Д-2, АВ-40, М-4, АЛ-0, К-8, І-12. Оскільки загальна сума балів (по всіх категоріях) для різних протоколів різна (тому що різна ступінь виразності видів спрямованості у “відповідях”, деякі стеми залишаються незавершеними тощо), то для порівняння результатів респондентів між собою абсолютні значення переводяться у відносини – у відсотках до загальної суми балів даного протоколу. Тоді підсумкова оцінка протоколу з приведеного вище приклада буде виглядати так: загальна сума балів – 66 (100%), по категоріях: Д - 3%, АВ – 61%, М – 6%, К – 0%, АЛ – 12%, І – 18%.

Для аналізу і подальшої інтерпретації результатів використовується саме “формула” в цілому, хоча в окремих випадках у протоколі можуть бути ненульові оцінки тільки по двох-трьох категоріях чи навіть (дуже рідко) – по одній. Як правило – у протоколах представлені в тій чи іншій мірі усі види комунікативної спрямованості. В той же час, звичайно, в підсумковій оцінці можна виділити тенденцію, який переважає вид СОС (в розглянутому вище прикладі добре видно авторитарну тенденцію), виявити визначену логіку розподілу балів по категоріях і т.д., - що і є предметом подальшої інтерпретації результатів, консультування респондентів і т.п.

В досліді приймали участь 27 школярів, учнів 10-х класів. Дані були занесені в таблицю.

Таблиця 1.

З таблиці видно, що з 27 досліджених

у дев’яти переважає діалогічний стиль спілкування;

у дванадцяти – авторитарний стиль спілкування;

у одного – маніпулятивний;

у двох – альцентристський;

в одного – конформний;

у двох – індиферентний стиль спілкування.

Бачимо, що у більшості дослідних переважаючим є авторитарний стиль спілкування. Але на другому місті стоїть діалогічний стиль спілкування.

Методика “Соціометрія”.

Як вже зазначалось, відповіді заносяться в соціометричну матрицю, яка в нашому випадку має такий вигляд:

Таблиця 2.

Зліва по вертикалі і зверху по горизонталі в соціометричній матриці перераховуються члені дослідження групи в одному і тому ж порядку під цифрами з відповідним номерами. В строках соціометричної матриці, де зазначені номери членів групи, цифрами від 1 до 3 якимось певним кольором, наприклад – синім, відмічаються вибори, зроблені даною людиною на одне з питань. Відповідні цифри проставляються в клітинах пересічення його строки зі стовпчиком, де зазначене прізвище обираємої ним людини.

В наведеному в таблиці 3 фрагменті соціометричної матриці відмічені, наприклад, вибори, зроблені номером три: другий його вибір приходиться на 14 номер, перший – на восьмий, третій – на дванадцятий. Точно так же, але цифрами іншого кольору, наприклад, червоного, відмічаються зроблені вибори на друге питання. В тому випадку, якщо вибори виявляються взаємними, то відповідний факт відмічається в соціометричній матриці включенням цифри в коло.

Нижні строки соціометричної матриці є підсумковими. В них вносяться сумарні дані виборів і взаємних виборів, отриманих і зроблених кожним з членів групи.

Для того, щоб визначити, скільки виборів отримав член групи, потрібно підрахувати кількість синіх і червоних цифр, які є в стовпчику з номером цього члена групи, і результат записати в перший нижній рядок соціометричної матриці. Аналогічним чином визначається і відмічається в матриці в другому нижньому її рядку кількість отриманих взаємних виборів. В завершення встановлюється загальна кількість всіх виборів і всіх взаємних виборів, зроблених членами даної групи, і ці результати в нашому випадку такі.

По першому питанню (Емоційному спілкуванню):

.

Лідери: від 5 і більше виборів.

Переважні: 4-3 вибори.

Відвернені: 2-1 вибір.

Ізольовані: 0 виборів.

По другому питанню (Моральне спілкування):

Лідери: від 4 і більше виборів.

Переважні: 3-2 вибори.

Відвернені: 1 вибір.

Ізольовані: 0 виборів.

Результати дослідження доречно оформити в вигляді таблиці, в які подаються індивідуальні коефіцієнти по кожному виду спілкування.

Таблиця №3.

Звідси видно, який соціометричний статус займає кожний з дослідних різним видам спілкування.

Підрахувавши скільки лідерів, переважних, відвернених і ізольованих виявилось, а також завдяки отриманим даним у яких дослідних який стиль спілкування переважає, можна заповнити наступну таблицю.

Таблиця 4.

Аналізуючи отримані дані, ми робимо висновок про те, що у лідерів більше всього переважає діалогічний стиль спілкування, що свідчить про те, що діти, які складають групу лідерів, орієнтовані на рівноправність в спілкуванні, вона заснована на взаємоповазі, повазі і довір’ї, взаємопорозумінні і взаємному вираженні, відкритості, розвитку. У жодного з дітей, які займають статус лідерів не переважає якийсь інший стиль спілкування, крім діалогічного.

Також можна відзначити, що у більшості дослідних переважає авторитарний стиль спілкування. Більшість дітей з переважним авторитарним стилем спілкування є відверненими. Підтвердженням цього можу бути те, що дослідні з переважних авторитарним стилем намагаються придушити особистість співрозмовника, не бажаючи розуміти співрозмовника, при цьому вимагаючи згоди з власною позицією. Вони не рахуються з чужою точкою зору, відкидаючи її.

За допомогою критерію Ftest була підрахована кореляція 6 стилів спілкування між групами дітей, які отримали вибори лідерів і переважних, і групою дітей, які отримали вибори відвернених і ізольованих

Ftest 0, 35

на рівні значимості 0, 05, табличне значення = 2, 82. 0, 35 – різниця між табличним значенням.

Склавши значення 0, 35 і табличне значення, отримуємо кореляцію 3, 17. При порівнянні з табличним значенням мі отримали що кореляція значима. Це говорить про те, що значення між стилями спілкування значимі.

Кореляція 3, 17 свідчить про статистичну значимість та позитивність кореляції.

Так як кореляція значима, ми можемо говорити про те, що у дітей в групах лідерів якісь стилі спілкування проявляються більш яскраво, інші менш яскраво. По отриманим нами результатам видно, що біль яскраво проявляється діалогічний стиль спілкування. Результати, отримані по іншим стилям спілкування у лідерів дорівнюють нулю.

Проаналізувавши результати, отримані в ході експерименту, видно, що діалогічний стиль спілкування переважає, в основному, у лідерів і переважних і лише у одного відверненого.

А тепер можна перевівши в відсотки отримані нами дані, визначити, який із стилів спілкування переважає у дослідних не залежно від статусу.

Таблиця 5.

З таблиці видно, що переважним стилем спілкування у старшокласників є авторитарний. Це дозволяє нам говорити про те, що більшість дослідних намагається в спілкуванні зайняти позицію лідера, намагаючись придушити особистість співрозмовника. Не рахуються з чужою думкою і вимагають прийняти співрозмовнику власні позиції. Але з погляду на вже отримані нами дані можна відзначити, що авторитарний стиль спілкування переважає лише у ізольованих і відвернених дослідних. Лише у двох переважних, з них жодного лідера.

Отже, для розв’язання наших задач ми провели дослідження за допомогою двох методик.

Методика “Соціометрія”. За допомогою якої ми визначили соціометричний статус кожного учня в класі. Та за допомогою класифікації стилів спілкування В.С. Братченко, методика “Спрямованість особистості в спілкуванні”. Він виділив шість основних стилів спілкування: діалогічний, авторитарний, маніпулятивний, альтероцентристський, конформний, індиферентний. Щоб мати уявлення про ці стилі, ми їх охарактеризуємо.

Д-СОС – орієнтація на рівноправне спілкування, засноване на взаємній повазі і довірі, орієнтація на взаємопорозуміння, прагнення до взаємного розвитку.

АВ-СОС – прагнення “придушити” особистість співрозмовника, підкорити його собі, вимога згоди з власною позицією.

М-СОС – орієнтація на використання співрозмовника і всього спілкування у своїх цілях, прагнення зрозуміти співрозмовника, щоб отримати потрібну інформацію у комплексі з власною скритістю.

АЛ-СОС – орієнтація на мету, потреби співрозмовника, безкорисливе жертвування своїми інтересами.

К-СОС – орієнтація на підпорядкування сили авторитету, на некритичну “згоду”, відсутність прагнення до розуміння і бути зрозумілим.

І-СОС – спілкування ігнорується з усіма його проблемами, відхід від спілкування як такого, тільки “чисто ділові” питання.

Для дослідження була взята вибірка з 27 учнів 10-х класів. В ході проведеного дослідження були отримані дані, які показують, що у більшості учнів переважає авторитарний стиль спілкування, але на другому – діалогічний.

По отриманим результатам також можливо визначити, що у дітей, займаючих статус лідера переважає тільки діалогічний стиль, авторитарний стиль спілкування, переважає лише у дітей з негативними виборами (ізольованих і непереважних).

За допомогою Ftest була зроблена кореляція зустрічаємості шести стилів спілкування між групами дітей, які отримали позитивні вибори (лідери і переважні) і груп дітей, які отримали негативні вибори (ізольовані і непереважні) – 3, 17. Це свідчить про статистичну значимість за позитивність кореляції, та про те, зо значення між стилями спілкування значущі.

У дітей у групах лідерів діалогічний стиль спілкування проявляється більш яскраво, інші не проявляються зовсім.

Гіпотеза, яка полягає у тому, що у групі людей, які мають високий соціометричний статус, процент тих, у кого переважає діалогічний стиль більше ніж в інших групах, підтвердилась.