Тема: Місцеве самоврядування

> Континентальная система самоуправления (романно-германская)

Получила распространение не только в странах континентальной Европы (Франция, Италия, Испания, Бельгия), но и в большинстве стран Ближнего Востока, франкоязычной Африки.

Отличительные признаки этой модели следующие:

- сочетание местного самоуправления и государственного управления на местах, выборности и назначаемости;

- определенная иерархия системы местного самоуправления, подчиненность нижестоящих звеньев вышестоящим;

- наличие на местном уровне специального представителя центральной власти, полномочного осуществлять государственный контроль за деятельностью органов местного самоуправления,

Родоначальница континентальной модели - Франция, для которой высокая степень централизации местного управления и самоуправления является исторически традиционной. Во Франции достаточно долго существовала система многоуровневой организации власти на местах, при которой деятельность нижестоящих звеньев в значительной степени определялась и зависела (прежде всего в административном и финансовом смысле) от вышестоящих органов управления.

Континентальная система система передбачає, що:

- в одній адміністративно-територіальній одиниці функціонують система місцевого самоврядування і система прямого державного управління;

- суб'єктами місцевого самоврядування визнаються місцеві співтовариства, що наділяються правами юридичної особи публічного права;

- органами місцевого самоврядування є: колегіальний представницький орган, глава виконавчої влади і колегіальний виконавчий орган, що розподіляє між собою повноваження представницької і виконавчої влади на місцях;

- компетенція територіального співтовариства є загальною, визначається за принципом " дозволено все, що не заборонено";

- діяльність органів місцевого самоврядування контролює представник центральної влади на місцях.

> Додаткова інформація

В ряде стран (Франции, Италии, многих странах Латинской Аме­рики) во всех или в отдельных видах региональных административно-территориальных единиц действует «двойная» система: выборные ор­ганы территориального коллектива и назначенные представители центра (президента, правительства, министра внутренних дел). Назна­ченные чиновники осуществляют «административный контроль» в от­ношении выборных советов: они вправе приостановить на определен­ный срок решение местного совета (теперь во многих странах только путем обращения в административный суд и по его решению) и даже обратиться к главе государства с предложением о роспуске совета в случаях нарушения законов или его неработоспособности. Правда, такой роспуск в развитых странах практически не практикуется, в раз­вивающихся странах в условиях демократических режимов он также имеет место редко.

Англосаксонская система самоуправления (муниципальная)

На уровне общин создаются только выборные органы местного самоуправления (обычно совет и мэр), и никаких назначаемых «сверху» администраторов не существует. Управление «искусственны­ми» административно-территориальными единицами строится раз­личным образом, имеет несколько вариантов. В некоторых региональ­ных административно-территориальных единицах существуют только назначенные центром чиновники (например, губернаторы в Финлян­дии, в Турции, в Ираке, супрефекты в округах Франции, регирунгспрезиденты в округах Германии) или представители вышестоящих выборных органов, управляющие регионом.

Англосаксонська (муніципальна) система передбачає, що:

- рада—представницький орган, обраний населенням, має право ухвалення рішень, керівництва і контролю;

- відсутність на місцях уповноважених центрального уряду, які опікали б представницькі органи, обрані населенням;

- керівник ради (мер, голова, лідер) може обиратися населенням або радою;

- повноваження муніципальної ради спеціальні й чітко визначені в законі за принципом intra vires (в рамках прав);

- комісії (комітети) місцевих представницьких органів наділені значними повноваженнями, зокрема у підготовці й прийнятті рішень.

- не існує ієрархії виборних органів в адміністративно-територіальних одиницях, кожний покликаний вирішувати визначені питання місцевого значення;

- діяльність місцевих органів контролюють: з питань здійснення власних повноважень в рамках закону- спеціальне міністерство; з питань делегованих повноважень - відповідні галузеві міністерства; рада може безпосередньо звертатися до міністерств;

- скасувати рішення органів місцевого самоврядування в адміністративному порядку не можна; дії органів самоврядування можуть бути оскаржені в судах за ініціативою державних органів, приватних осіб; суди загальної юрисдикції мають право визнати оскаржене рішення нікчемним.

Муніципальна система виникла у Великобританії, а потім була запозичена багатьма країнами, перш за все її колишніми колоніями. Тому існують два основні різновиди цієї системи: англійська і північноамериканська моделі. Для першої уніфікованої моделі характерні: визнання суб'єктами місцевого самоврядування муніципальних органів; відсутність на місцевому рівні розподілу влади; уніфікація правового статусу адміністративно-територіальних одиниць і органів місцевого управління одного рівня. Для північноамериканської диверсифікованої моделі характерні: визнання суб'єктом місцевого самоврядування населення, особливим чином організованого; різноманіття форм І методів організації і діяльності муніципальної влади.

Домашнє завдання: опрацювати §18 (С.Б.Гавриш.Првознавство-10 клас.-К., 2010), п.1; §17(О.Д.Наровлянський. Првознавство-10 клас.-К., 2011)