Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Лабораторна робота № 6. Мета роботи: оволодіння практичними навичками дослідження сировини та матеріалів, а саме пермангантометричне визначення Fe2+.
|
|
ПЕРМАНГАНАТОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ Fe2+
Мета роботи: оволодіння практичними навичками дослідження сировини та матеріалів, а саме пермангантометричне визначення Fe2+.
Реагенти, що застосовуються:
1. Стандартний розчин KMnO4 (титрант).
2. Розчин солі Мора FeSO4∙ (NH4)2SO4 ∙ 6H2O, що аналізується, знаходиться
в мірній колбі.
3. 2н розчин H2SO4 (для створення кислого середовища), V = 20 см3.
4. Дистильована вода.
Хімічний посуд, що застосовується:
1. Мірна бюретка.
2. Мірна колба для приготування розчину солі Мора.
3. Піпетка Мора.
4. Конічна колба для титрування.
5. Мірний циліндр для відмірювання H2SO4.
6. Хімічний стакан.
В основі перманганатометричного визначення кількості заліза лежить реакція:
2KMnO4 + 10FeSO4 + 8H2SO4 = 2MnSO4 + 5Fe2(SO4)3 + K2SO4 + 8H2O
MnO4- + 8H+ + 5e- = Mn2+ + 4H2O 2
2Fe2+ - 2e- = 2Fe3+ 5
З цього рівняння витікає, що в процесі відновлення KMnO4 беруть участь 5 електронів, а при окисненні FeSO4 – 2 електрони, тоді:
M(1/5 KMnO4) = 
M(1/1 Fe2+) = 55, 9 г/моль.
Методика визначення:
1. Бюретку заповнити стандартним розчином (титрованим розчином KMnO4).
2. Розчин солі Мора, що одержали в мірній колбі, довести дистильованою водою до мітки і ретельно перемішати.
3. В колбу для титрування перенести піпеткою 20 см3 розчину солі Мора, підкислити його 20-25 см3 сульфатної кислоти (2н), який треба відміряти мірним циліндром, і титрувати (без нагрівання) розчином калій перманганату до появи рожевого кольору, що не зникає протягом 30 сек.
4. Титрування треба провести не менш трьох раз і взяти середнє значення з результатів, що сходяться.
Дані титрування треба занести в таблицю.
Таблиця
| Номер титру-вання | Дані про титрант (KMnO4) | Дані про розчин FeSO4, що аналізується | ||||
| Об’єм KMnO4 на кожне титрування V(KмnO4), см3 | Середній об’єм, _ V(KMnO4) см3 | C(1/5KMnO4) моль/дм3 | Об’єм солі на кожне титруван-ня, V(FeSO4), см3 | Загаль-ний б’єм солі, V (мірної колби), см3 | М(Fe2+), г/моль | |
| 1. | 55, 85 | |||||
| 2. | 55, 85 | |||||
| 3. | 55, 85 |
Вміст Fe2+ в розчині, що аналізується, можна розрахувати двома способами.
І. 
m(Fe2+) = T(Fe2+) . Vмірної колби, г.
ІІ. 
, г.
Завдання для самостійної роботи
Підготувати теоретичний матеріал за темою, оформити лабораторний журнал, підготуватися до відповіді на контрольні питання.
Контрольні питання:
1. Які реакції називаються окисно-відновними?
2. Як визначається напрямок ОВР?
3. Як визначається точка еквівалентності в методі перманганатометрії?
4. Вплив середовища на продукти відновлення перманганату калію.
|
|