Влаштування збірних опускних колодязів

Монтаж колодязів з панелей виконують з використанням тимчасових опор, призначення яких – забезпечити незмінність положення панелей, що монтуються в процесі їх збирання (рис. 4.56).

Відповідальним процесом при будівництві збірних та збірно-монолітних колодязів є зароблення стиків мілко зернистим бетоном марки не менше 300, що готується на спеціальних цементах, які підвищують його водонепроникність.

Після монтажу колодязя його знімають з тимчасових опор та заглиблюють, знімаючи опорне кільце в його основі. Спочатку колодязь заглиблюється в ґрунт під своєю вагою, потім розробкою ґрунту всередині колодязя його заглиблюють на необхідну глибину.

Контрольні запитання

1. Під протидією яких сил опускний колодязь заглиблюють?

2. Які машини та механізми використовують для виїмки ґрунту з опускних колодязів по мірі їх заглиблення?

3. Які особливості влаштування днища опускних колодязів в водо насичених ґрунтах?

4.7. Влаштування заглиблених споруд способом «стіна в ґрунті»

Метод «стіна в ґрунті» - це спосіб спорудження огороджувальних та несучих конструкцій, який полягає в зведенні вертикальних стін підземних споруд у траншеях-щілинах до початку розробки ґрунту усередині споруди.

При цьому способі стіни підземної частини водозабору або. заглибленої насосної станції зводять у траншеях, які повторюють контур стін споруди і заповнених глинистою суспензією, котра забезпечує стійкість їх стінок від обвалення на час розробки траншей і подальшого зведення в них конструкцій стіни.

Для розробки траншей під захистом глинистого розчину застосовують землерийні машини загального призначення − грейфери, драглайни і зворотні лопати, бурові установки обертального у ударного буріння, а також спеціальні ковшові, фрезерні й стругальні пристрої (рис. 4.57).

Технологія зведення монолітних стін в траншеї. Перед заповненням траншеї бетонною сумішшю перевіряють глибину траншеї і очищають її дно. Процес зведення монолітних стін у траншеї включає в себе операції по установці арматури, укладання бетону, його ущільнення і догляду під час твердіння. Залізобетонні і бетонні монолітні стіни в ґрунті бетонують методом вертикально переміщення труби (ТВП) по захваткам довжиною 3...6 м з умов забезпечення стійкості траншеї і прийнятої інтенсивності бетонування аналогічно укладці бетону таким же методом під водою.

Рис. 4.57. Технологічна схема влаштування стіни в ґрунті:

1 ‒ спорудження монолітної залізобетонної напрямної стінки - форшахти (для забезпечення проектного напряму, необхідної точності спорудження стіни і попередженню обвалення ґрунту у верхній частині траншеї); 2 ‒ розробляється траншея під стіну з заповненням траншеї бентонітовим розчином, який запобігає обвалення стінок; 3 ‒ підготовка викопаної траншеї до бетонування (арматурні каркаси опускаються в траншею, після в траншею опускаються бетоноувальні труби з прийомними воронками); 4 ‒ бетонування стіни, при цьому витісняється бетонною сумішшю бентонітовий розчин, який відкачується насосом і подається на установку регенерації

Недоліки монолітного рішення «стіни в ґрунті»: погіршується зчеплення арматури з бетоном, тому що на поверхню арматури налипають частки глинистого розчину; багато складностей виникає при провадженні робіт у зимових умовах, тому, коли дозволяють умови, використовують збірний і збірно-монолітні варіанти.

Монтаж збірних залізобетонних стін у ґрунті. Для установки в траншею застосовують панелі висотою 10... 15 м і масою до 20 т з влаштуванням вертикальних стиків. Панель в траншею опускають краном, розташованим за межами призми обвалення. Першу панель встановлюють з ретельним вивірянням її, а другу і наступну - за допомогою спеціальних монтажних пристроїв, в тому числі напрямних кондукторів за типом застосовуваних у металевих шпунтах.

Зароблення стиків елементів збірних стін, що влаштовуються способом «стіна в ґрунті», має свої особливості. Стики замонолічують зверху в низ по мірі їх оголення при розробці ґрунту всередині споруди. Закладають стики методом пневмонабризку, шприцбетону або торкретування.

Недоліки збірного залізобетону: потрібне спеціальне технологічне оснащення для виготовлення виробів; складність транспортування виробів на будівельний майданчик; потрібні потужні монтажні крани; вартість збірного залізобетону значно вище, ніж монолітного.

Після влаштування стін ґрунт витягають із внутрішньої частини споруди і відвозять у відвал, влаштовують бетонну основу, гідроізоляцію і днище заглибленої споруди.

Контрольні запитання

1. В чому суть методу «стіна в ґрунті»?

2. Що таке форшахта та яке її призначення?

3. Чи можливе зведення стін методом «стіна в ґрунті» зі збірного залізобетону?