Бетонування днища круглих і прямокутних резервуарів та інших ємкісних споруд

До бетонування днищ резервуарів та інших ємнісних споруд (незалежно від їх форми в плані) приступають після влаштування щебеневої та бетонної основи.

Влаштування щебеневої та бетонної основи. Способи та схеми виконання цих процесів вибирають в залежності від загальних габаритів споруди в плані, щільності ґрунту в основі і наявності ґрунтових вод. При щільних ґрунтах основи щебінь і бетон у котлован доставляють автосамоскидами безпосередньо в робочу зону і розрівнюють його спеціальними розрівнювачами змонтованими на екскаваторі. У слабких ґрунтах, коли заїзд в котлован неможливий або розміри споруди у плані невеликі, для подачі щебеню, і бетонної суміші застосовують віброжолоби, що завантажуються безпосередньо з самоскидів (рис. 4.39, б). Бетон також подають стріловими кранами в баддях, що завантажуються сумішшю на заводі і доставляють в автомобілях (рис. 4.39, в) або на об'єкті з доставкою суміші автосамоскидами. Використовують для цих цілей і стрічкові бетоноукладачі (рис. 4.39, г... е). Бетоноукладачі, пересуваючись по бермі котловану, подають суміш на смугу шириною до 20 м з кожного боку, розрівнюють і ущільнюють її.

Бетонні основи споруд великих площ (під горизонтальні відстійники, аеротенки та ін.) влаштовують за допомогою автобнтоноукладачів або автобетононасосів (рис. 4.40, в), працюючих з берми котловану і укладають бетонну суміш в основу полосами шириною до 5...6 м.

Рис. 4.39. Схема влаштування щебеневої та бетонної підготовки під днища ємнісних споруд:

1 ‒ опалубка; 2 ‒ щебінь або бетонна суміш; 3 – автосамоскид; 4 – віброжолоб; 5 ‒ опори; 6 – кран; 7 ‒ бадді; 8 ‒ підйомник, 9 ‒ бетоноукладач; 10 ‒ конвеєр; 11 ‒ хобот; 12 – вібратор

При влаштуванні бетонних підготовок (як потім і бетонного днища) застосовують бетононасосні установки. Продуктивністю 5...40 м³/год. з радіусом дії до 300 м. Суміш такої установки укладають окремими смугами шириною 6 м, паралельно однієї із сторін споруди або «у ялинку» (рис. 4.41, а). Однак більш ефективним для влаштування основи (як і днища) є застосування автобетононасосів з трубчастою стрілою (рис. 4.42, б); з однієї стоянки можна укладати суміш на площі радіусом до 23 м.

Рис. 4.40. Укладка бетонної суміші бетононасосами:

1 – укладка бетону; 2 – рукав; 3 – шарнірна стріла; 4 – бетоновід; 5 – гідроциліндр; 6 – автобетононасос; 7 – прийомний бункер; 8 – авто бетонозмішувач; 9 ‒ опалубка

Рис. 4.41. Схема укладання бетонної суміші бетононасосами й пристрої опалубки днища:

1 ‒ автосамоскид; 2 – вібробункер; 3 ‒ бетононасос; 4 ‒ бетоновід; 5 ‒ місце укладання бетоноводів в процесі бетонування; 6 ‒ робочі ряди в бетоні; 7 ‒ автобетононасос; 8 ‒ автобетонозмішувач; 9 ‒ забетоновані смуги; 10 ‒ ригель; 11 ‒ паля

Бетонування днища. Перед бетонуванням днища влаштовують вирівнюючою цементною стяжкою гідроізоляцію, після чого укладають захисну стяжку, встановлюють опалубку, розкладають арматуру і укладають бетон в днище. Захисну стяжку поверх гідроізоляційного покриття влаштовують з цементно-піщаного розчину товщиною 2, 5...3 см або асфальту товщиною до 5 см. Ущільнюють цементну стяжку віброрейками по маякових рейках, що укладаються на відстані 2...3 м одна від іншої, а асфальтову-поверхневими вібраторами або легкими катками.

Опалубку влаштовують із заздалегідь виготовлених щитів або окремих опалубних блоків, що особливо доцільно при складній формі днища споруд.

Арматуру днища монтують із арматурних сіток, каркасів або окремих стержнів. В циліндричних спорудах днища ділять концентричними колами, які потім ділять на сектори трапецієвидної форми (рис. 4.42, а). За розмірами цих секторів виготовляють арматурні каркаси, розміри яких відповідають габаритам транспортних засобів. Для армування днища використовують також арматурні сітки зі стрижнів діаметром 5...8 мм (в залежності від розмірів днища споруди), які згортають у рулони. На об'єкті рулони розгортають, витягують і укладають в проектне положення. Для прямокутної споруди застосовують арматурні сітки і каркаси розмірами, кратними розмірам секцій. У прямокутних спорудах невеликих розмірів роздільна установка опалубки, арматури й укладання бетонної суміші послідовними потоками часто буває затруднена. Тому в таких випадках ці процеси виконують одним потоком із застосуванням одного або двох кранів, які пересуваються по покладеним дерев'яним щитам або залізобетонних плитах (рис. 4.42, в). Роботи при цьому ведуть послідовними смугами або частіше через смугу (рис. 4.42, г). За перший прохід краном укладають арматурні сітки або каркаси для смуги шириною 2...4 м, а за другий - бетонну суміш. При русі крана в зворотному напрямку перекладають дорожні плити в нове положення (для бетонування наступної смуги) і одночасно переставляють опалубку з першої смуги на другу або встановлюють її заново.

Укладання бетону в днищі можливе різними способами і, зокрема, тими ж, що і «бетонування основи», яке розглянуте вище. Однак виконання бетонних робіт при цьому дещо ускладнюється наявністю арматури, коли укладати суміш в днищі безпосередньо з транспортних засобів неможливо, і тому застосовують дистанційні способи з використанням віброжолобів, цебер, а також бетононасосних установок. Приклад влаштування днища з подачею бетону цебрами наведено на рис. 4.42, в. Як і при влаштуванні основи, при бетонуванні днища бетононасосні установки потребують частої перекладки бетоноводів, що в цілому знижує ефективність цього способу.

Рис. 4.42. Схеми організації робіт при влаштуванні днища ємнісних споруд:

1 ‒ контури каркасів; 2 ‒ нахлестка арматурних каркасів; 3 ‒ сітки у вигляді рулонів; 4 – опалубка; 5 ‒ бадді; 6 – кран; 7 ‒ автомобілі, що доставляють арматурні каркаси і бадді з бетоном; 8 ‒ тимчасовий настил для проїзду кранів і транспорту; 9 ‒ укладання бетону; 10 ‒ забетоноване днище; 11 ‒ робочі шви місця встановлення опалубних дощок (цифри в гуртках вказують послідовність бетонування)

Для бетонування днища ефективно також застосування автобетоноукладчики (див. рис. 4.40). Стріли, таких повноповоротних бетоноукладчиків, що складаються з двох або трьох секцій (ланок) з’єднанні шарнірно між собою, дозволяють подавати суміш в будь-яку точку в межах радіусу дії стріли. Застосування їх є дуже ефективним, так як не вимагаються заїзд на днище машин і механізмів та прокладка бетоноводів.

Для ефективної організації процесу укладання суміші в днищі його розбивають на смуги бетонування з відповідною установкою опалубки і укладання арматури, з дотриманням лоткового виконання процесів на захватках. При відносно малих розмірах споруд до 28...30 м суміш укладають полосами або концентричними кільцями шириною 2...4 м послідовно і безперервно до повного завершення. При великих розмірах споруд в плані укладання ведуть через смугу з наступним заповненням залишених проміжків. Бетонування днищ великих розмірів в плані ведуть суміщеним способом при переміщенні машини, що виконує процеси, на днище по спеціально вистилених дерев'яних щитах або залізобетонним плитам - ходам-проїздам. При цьому роботи виконують послідовними смугами, укладаючи одночасно арматуру і бетонну суміш (див. рис. 4.42, в), причому в перший прохід крана укладають арматурні сітки і каркаси для смуги шириною 3... 4 м, а в другій - суміш. При влаштуванні бетонних основ і днищ ємкісних споруд перспективними є установки для пневмонабризгу бетонної суміші.

При бетонуванні днищ циліндричних споруд спочатку влаштовуються бетонні виступи, необхідні для установки стінових панелей, а потім бетонують днище. Заповнивши ділянку опалубки до необхідного рівня, подачу суміші припиняють і приступають до її ущільнення. На закінчення загладжують відкриті поверхні виступів сталевими гладилками. Днище радіального відстійника бетонують за допомогою бетоноукладача, транспортером якого суміш подають у місця укладання, де розрівнюють до отримання рівного шару на 3...5 мм вище бетонних маяків. Ущільнюють бетон днища поверхневим вібратором.