Технологія прокладання труб способом проколу

Прокол краще використовувати при прокладанні труб малих діаметрів в глинистих та суглинистих ґрунтах. Оскільки ґрунт не виймають і потрібне значне зусилля то діаметр обмежується зовнішнім діаметром труб що прокладаються (до 400 мм, довжиною - до 60 м).

Метод проколу заснований на утворенні отворів за рахунок радіального ущільнення ґрунту при втискуванні в нього труби з конічним наконечником. Найбільш розповсюджений прокол труби з використанням ґрунтопроколювального домкратного устаткування (рис. 2.43).

Для здійснення проколу копається робочий котлован, в який встановлюється домкратне устаткування з ланкою (довжина труби звичайно дорівнює 6 м). У котловані вкладається кільце труби з конічним наконечником і, домкратом, втискується в ґрунт на довжину ходу штоку. Після повернення штока в початкове положення на його місце вводять натискний патрубок (шомпол) і процеси повторюють доти, поки не проведуть проколювання для кінця труби. Далі вводять нове кільце труби, яке з'єднують з уже втиснутою у ґрунт трубою за допомогою зварювання. Всі операції повторюють до закінчення проколу необхідної довжини.

Необхідне зусилля для продавлювання може коливатись в межах 150 - 3000 кН. Таке зусилля утворюється гідродомкратами, тяговими зусиллями лебідок, тракторів та бульдозерів, а також різними ручними гвинтовими проколювачами.

Рис. 4.24. Схема прокладання труб методом проколу:

l − хід штока; 1 − кріплення передньої стінки робочого котловану; 2 − упор, що встановлюється на задній стінці котловану; 3 − гідравлічний домкрат; 4 − шомпол; 5 − труба; 6 − конічний наконечник; 7 – приямок