Приміщення для інженерного обладнання

Габарити приміщень для розташування насосних установок, трубопроводів, запірно-регулювальної арматури, електричних щитів, силового обладнання та комплексів автоматизації необхідно визначати у відповідності зі нормативними документами, а також з урахуванням зручності експлуатації інженерного обладнання, розташованого в приміщенні.

Водопостачання і водовідведення

Внутрішні будинкові системи господарсько-питного та протипожежного водопроводів у висотних будинках необхідно проектувати окремими.

Подача води здійснюється у відокремлені приміщення насосних станцій водопостачання та водовідведення.

Приміщення насосних станцій можуть бути розташовані на підземних, проміжних та верхніх технічних поверхах або в прибудованих і окремо розташованих приміщеннях згідно зі СНиП-2.04.01 та ДБН В.2.3-15.

Системи господарсько-питного (холодного і гарячого) та протипожежного водопостачання необхідно зонувати в залежності від результатів гідравлічного розрахунку та з урахуванням висоти протипожежних відсіків.

Зонне водопостачання передбачається в будинках з висотою, за якої створюється тиск на нижньому поверсі вище 0, 45 МПа. При зонуванні систем водопостачання інженерні комунікації, насосне та інше обладнання необхідно влаштовувати окремо для кожної зони. Заданий тиск необхідно підтримувати в автоматичному режимі за допомогою управління параметрами насосних установок або регуляторами тиску згідно зі СНиП 2.04.01.

Для висотних будинків необхідно передбачати не менше двох водопровідних вводів, які приєднуються до зовнішньої кільцевої водопровідної мережі. При цьому кожен водопровідний ввід розраховується на 100 % розрахункових витрат води.

У приміщенні насосної станції можуть бути розташовані мембранні баки й інше необхідне обладнання. Насосні станції необхідно оснащувати інвентарними підйомно-транспортними засобами

Приміщення для систем протипожежного водопроводу.

Приміщення, які призначені для систем протипожежного водопроводу, повинні мати окремий вихід назовні або на сходову клітку, яка веде назовні. Насоси господарсько-питного водопостачання необхідно встановлювати на віброоснову, а з'єднання трубопроводів із патрубками насосів необхідно виконувати із застосуванням гнучких вставок або спеціальних гумових компенсаторів, призначених для зменшення шумів і вібрації та компенсації осьових або радіальних переміщень.

Системи каналізації.

Системи каналізації нежитлових приміщень громадського призначення, вбудованих і вбудовано-прибудованих у житлові висотні будинки та прибудованих до них, необхідно передбачати окремими від систем каналізації житлової частини із самостійними випусками в зовнішню мережу (дозволяється в один колодязь).

В основі стояків необхідно передбачати бетонні упори або інше надійне кріплення.

Внутрішні водостоки для відводу дощових та талих вод із покрівель.

Внутрішні водостоки повинні забезпечувати відвід дощових та талих вод із покрівель висотних будинків, а також відведення води з технічних поверхів при гасінні пожежі.

Для відведення води з проміжних технічних поверхів необхідно передбачити установку трапів і окремих стояків із підключенням до системи водостоків у підвалі будинку.

Воду з систем внутрішніх водостоків необхідно відводити в зовнішні мережі дощової каналізації. Не дозволяється влаштування відкритих випусків водостоків на поверхні землі.

Покриття будинків, а також водостічних воронок та водостоків слід передбачати з електропідігрівом.

У нижньому підземному поверсі рекомендується влаштовувати приямки із насосними установками для відкачування опадової води або води при гасінні пожежі.

Теплопостачання та опалення.

Приєднання систем теплопостачання та опалення висотних будинків передбачається, як правило, від теплових мереж централізованого теплопостачання через теплові пункти. Теплопостачання від автономного, в тому числі і відновлювального джерела тепла, допускається з урахуванням вимог нормативних документів в області охорони здоров'я людей і навколишнього середовища відповідно до завдання на проектування та на підставі технічних умов.

Автономне джерело теплопостачання необхідно вибирати на підставі техніко-економічного обґрунтування з погодженням із органами державного пожежного та санітарно-епідеміологічного нагляду.

В окремих випадках при спеціальному обгрунтуванні та погодженні з державними органами промислової безпеки і охорони праці, пожежного та санітарно-епідеміологічного нагляду в якості автономного джерела тепла дозволяється застосовувати дахові газові котельні установки. При цьому проектування дахових котельних установок необхідно виконувати згідно зі ДБН В.2.5-20 і " Рекомендаціями з проектування дахових вбудованих і прибудованих котельних установок".

Котельні установки рекомендується розташовувати на даху найвищої частини висотного будинку. Число встановлених котлів (теплогазогенераторів) повинно бути не менше трьох. При виході з ладу одного з них інші котли повинні забезпечувати не менше 100 % розрахункової кількості тепла для висотного будинку.

У разі виникнення пожежі у будь-якому приміщенні висотного будинку постачання газу до дахової котельні повинно бути автоматично заблоковано. Крім того, на рівні землі необхідно передбачати ручне відключення подачі газу до котельної установки.

Навколо приміщення дахової котельні необхідно встановлювати огорожі заввишки не менше 3 м для недопущення розкидання конструкцій дахової котельні внаслідок вибуху на прилеглу до будинку територію.

Приміщення теплових пунктів, а також схеми розташування обладнання, запірно-регулювальної арматури та трубопроводів повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-39 і забезпечувати можливість монтажу та демонтажу обладнання в процесі експлуатації.

У висотних будинках у залежності від їх функціонального призначення використовуються, як правило, наступні системи опалення:

а) для житлових будинків:

- водяні квартирні з горизонтальним розведенням і автоматичними терморегуляторами на опалювальних приладах та автоматичними балансувальними клапанами на відгалуженнях;

- електричні із споживанням електроенергії вночі та при одержанні технічних умов від енергопостачальної організації;

б) для громадських будинків:

- водяні з горизонтальним розведенням по поверхах або вертикальні;

- електричні із споживанням електроенергії вночі та при одержанні технічних умов від енергопостача енергопостачальної організації;

- повітряні з опалювально-рециркуляційними агрегатами в межах одного приміщення або суміщені з системою механічної припливної вентиляції.

Електричні системи опалення необхідно проектувати згідно з ДБН В.2.5-23 і ДБН В.2.5-24.

У житлових будинках необхідно обов'язково передбачати поквартирний облік теплоспоживання системою опалення.

Вентиляція і кондиціонування.

Система вентиляції повинна забезпечувати нормативний обмін повітря, чистоту повітря в приміщенні та рівномірність його розповсюдження.

Системи вентиляції можуть бути:

- з механічним спонуканням припливу та видалення повітря;

- змішані з природним припливом і видаленням повітря та з частковим застосуванням механічного спонукання.

У житлових приміщеннях та кухнях приплив повітря забезпечується через вентиляційні клапани, які встановлюються в конструкціях вікон або в зовнішніх стінах із можливістю регулювання або за допомогою вентиляторів.

Видалення повітря з кухонь, вбиралень, ванних кімнат та, за необхідності, з інших приміщень квартир необхідно здійснювати встановленням у витяжних каналах і повітроводах решіток та клапанів, що регулюються, або, за завданням на проектування, влаштуванням індивідуальної механічної витяжної системи вентиляції.

Повітря з приміщень, в яких можуть виділятися шкідливі речовини або неприємні запахи, повинно видалятися назовні через вентиляційні канали та не попадати в інші приміщення висотного будинку.

Вентиляційні канали з кухонь, вбиралень, ванних, санвузлів, комор для продуктів необхідно проектувати окремими від каналів із вбудованих приміщень та гаражів.

Вентиляція вбудованих у житлові будинки приміщень загального призначення повинна бути автономною. Повітроводи та канали забороняється прокладати через квартири.

Системи вентиляції, кондиціонування і повітряного опалення у висотних громадських будинках рекомендується проектувати роздільно для приміщень різного функціонального призначення, в тому числі для атріумів, приміщень із масовим перебуванням людей, а також для приміщень харчування та побутового обслуговування.

Системи вентиляції, кондиціонування та повітряного опалення слід передбачати окремими для кожного протипожежного відсіку або для груп приміщень, розташованих у межах одного протипожежного відсіку.

Електропостачання, силове електрообладнання та електроосвітлення.

Обладнання системи електропостачання висотного будинку повинно відповідати вимогам ДСТУ-Н Б В.2.5-37 у частині приєднання до АСМУ і забезпечувати можливість моніторингу наступних параметрів:

Ступінь надійності електропостачання вбудованих у висотний будинок інших споживачів (теплових пунктів, АСМУ, диспетчерської тощо) визначається згідно з ДБН В.2.5-23. Влаштування системи гарантованого електропостачання (СГЕ) виконується згідно з додатком НА ДСТУ ІЕС 62049-3.

У якості основного джерела живлення необхідно застосовувати трансформаторні підстанції (ТП) 10/0, 4 кВ, які підключаються до мережі за двохпроменевою схемою. Кількість та розташування трансформаторних підстанцій визначається проектом із максимальним наближенням до електроприймачів.

Трансформаторні підстанції можуть бути окремими, прибудованими, вбудованими. Вбудовані підстанції розміщуються, як правило, на нижньому технічному, цокольному поверхах або в підземній частині будинку з улаштуванням вентиляції. Силові трансформатори для прибудованих і вбудованих ТП висотних будинків повинні застосовуватися сухими. Конструкція ТП повинна відповідати вимогам ПУЕ 4.1, 4.2 та ДБН В.2.5-23. Шумозахисні заходи від трансформаторних підстанцій обґрунтовуються акустичними розрахунками і узгоджуються з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

В окремих випадках для громадських будинків при розташуванні на даху або верхньому технічному поверсі значної кількості технологічного обладнання дозволяється там же розташування ТП при відповідному обґрунтуванні та погодженні з органами державного пожежного та санітарно-епідеміологічного нагляду. З урахуванням можливості транспортування трансформаторів для монтажу або ремонту дозволяється розташування виносних трансформаторів з обов'язковим влаштуванням на першому поверсі розподільного пристрою (РП-10 кВ).

Зв'язок, телекомунікації та інформатизація

Системи зв'язку та інформатизації, якими оснащуються висотні будинки, складаються з двох основних функціональних груп: життєзабезпечення та безпеки.

На верхніх поверхах висотного будинку необхідно передбачати приміщення для устаткування, а на даху - місце для кріплення антенних пристроїв систем оперативної радіотрансляції міських служб безпеки і екстрених служб. Розташування радіотехнічних об'єктів (РТО) обґрунтовується розрахунками очікуваних параметрів електромагнітного випромінювання і погоджуються з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Телефонний зв'язок мережі загального використання повинен забезпечувати можливість місцевого, міського, міжміського та міжнародного телефонного зв'язку.

У житловій частині висотного будинку місткість мереж зв'язку розраховується виходячи із встановлення в кожній квартирі одного абонентського пристрою (якщо іншого не передбачено завданням на проектування), а також абонентських кінцевих пристроїв у приміщеннях чергового персоналу і технологічних служб.

Необхідно забезпечувати телефонний зв'язок із кожною кабіною ліфта з виводом на центральний пункт управління системами протипожежного захисту (ЦПУБ, диспетчерської).

Контролери мережі і телекомунікаційні вузли необхідно розташовувати в декількох місцях будинку для обслуговування відповідних зон.

Систему охоронної сигналізації та контролю і управління доступом рекомендуться проектувати об'єднаною.

Система контролю та управління повинна забезпечувати обмеження доступу в житлову частину будинку і на поверхи, а також мовний зв'язок із консьєржем і служити резервним засобом оповіщення в надзвичайних випадках.

Час живучості системи контролю та управління доступом і системи гучномовного зв'язку повинен бути не менше часу евакуації з висотного будинку.

Допускається за завданням на проектування суміщення системи гучномовного зв'язку з системою охорони квартир.

Система відеоспостереження повинна виконувати охоронні функції та давати інформацію для оцінки тривожної ситуації в зоні спостереження службами пожежної безпеки висотного будинку. Пріоритетними для користувачів повинні бути служби пожежної безпеки та охоронні служби. На монітор оператора повинно виводитися місце загоряння. Чутливість системи повинна забезпечувати якісне чорно-біле зображення при аварійному освітленні.

Вибір системи відеоспостереження визначається в завданні на проектування.

Широкосмугові інтерактивні системи кабельного телебачення повинні забезпечувати доставку абонентам супутникового, кабельного, телевізійного та радіомовлення, надання Інтернет, IP-телефонії, телексного зв'язку та інших інформаційних послуг за завданням на проектування.

Система кабельного телебачення повинна передбачати підключення до неї всіх абонентів житлової частини висотного будинку, а також приміщення служби безпеки, диспетчерської, служби евакуації з установкою абонентських розеток на три виходи (ТВ, УКВ ЧМ, Інтернет). Підключення інших приміщень здійснюється за завданням на проектування. В квартирах абонентські розетки слід улаштовувати в кімнатах та кухні.

Автоматизована система моніторингу і управління

Висотний будинок необхідно оснащувати автоматизованою системою моніторингу і управління (АСМУ) відповідно до вимог ДСТУ-Н Б В.2.5-37.

При проектуванні АСМУ необхідно враховувати розподілення будинку на протипожежні відсіки.

АСМУ повинна проектуватися з можливістю об'єднання в єдину інформаційно-управляючу структуру всіх інженерних систем будинку і забезпечувати:

- єдність, інтеграцію та взаємодію всіх комплексів автоматизації інженерних систем включаючи системи безпеки та життєзабезпечення;

- можливість отримання інформації із всіх функціональних блоків і передачу її до центрального пункту управління будинком (ЦПУБ, диспетчерської), щодо технічного стану інженерних систем, виникнення небезпечних ситуацій, а також параметрів роботи інженерного обладнання з можливістю місцевого або дистанційного управління режимами роботи;

- гарантоване функціонування інженерного обладнання систем безпеки і життєзабезпечення та інформаційну підтримку прийняття рішень обслуговуючим персоналом.

АСМУ повинна забезпечувати централізований моніторинг, диспетчеризацію і управління роботою обладнання інженерних систем та становити собою гнучку вільно програмовану розгалужену систему.

При проектуванні АСМУ на кожному поверсі необхідно передбачати комутаційні шафи на малострумних стояках і стояках автоматики, а в кожному протипожежному відсіку – приміщення для розміщення малострумного устаткування та устаткування систем автоматики.

Лічильники витрат енергоресурсів, що включаються до комплексу автоматизації обліку, доцільно влаштовувати в позаквартирних коридорах або в громадських зонах у спеціальних шафах.

Станції візуалізації(диспетчерська) повинні забезпечувати одночасне відображення декількох систем будинку за командою оператора або за заздалегідь обраним сценарієм.

Диспетчер центрального пункту управління будинком повинен мати можливість дистанційного управління механізмами відповідно до вимог, передбачених експлуатаційно-технічною та розпорядчою документацією.

При порушенні зв'язку між ЦПУБ і комплексами автоматизації інженерних систем останні повинні продовжувати функціонувати за попередньо встановленим розкладом.

Програмно-технічний комплекс АСМУ повинен забезпечувати збереження архівної інформації про:

- всі задані параметри системи для підтримки стійкості їх роботи;

- стан всіх датчиків та виконавчих механізмів;

- час, дату та конкретну адресу будь-якої зафіксованої зміни з зазначенням нового стану та оператора, який ввів ці зміни;

- інформацію про час напрацювання всіх основних електроприводів і подачу сигналу оператору про необхідність проведення профілактичних робіт.

Строк зберігання інформації повинен бути не менше шести місяців.

Комплекси автоматизації інженерних систем будинку згідно із завданням на проектування повинні передбачати автоматичне управління, сигналізацію, регулювання і захист від аварійних режимів наступних інженерних систем:

- холодопостачання;

- фанкойлів (охолодження);

- загальної обмінної вентиляції;

- прецезійного кондиціонування;

- холодного водопостачання;

- гарячого водопостачання;

- побутової каналізації;

- зливової каналізації;

- дренажної каналізації підвалу;

- теплопостачання;

- опалення;

- теплових завіс;

- водопідготовки басейну;

- освітлення, в тому числі і евакуаційного і огороджувального;

- вертикального транспорту (ліфтів);

- сміттевидаляння;

- електропостачання;

- автоматичного обліку енергоресурсів;

- автоматичних дверей;

- управління комфортом кімнат;

- автоматичної пожежної сигналізації;

- протидимного захисту;

- автоматичного пожежогасіння;

-освітлення, в тому числі й евакуаційного;

- протипожежного водопостачання;

- оповіщення та управління евакуацією людей;

- загазованості (аналізу концентрації шкідливих газів);

- контролю параметрів зовнішнього середовища;

- контролю стану конструкцій будинку;

- інших систем за завданням на проектування.

Всі комплекси автоматизації інженерних систем, що входять до АСМУ, повинні забезпечувати:

- визначення оптимальних управляючих дій без втручання оператора і видачу їх у необхідні виконавчі пристрої;

- аналіз оптимальності заданих параметрів, відхилень регульованих параметрів від установлених і швидкості їх наростання;

- контроль стану ліній зв'язку.

Комплекси автоматизації всіх систем, які передбачені завданням на проектування будинку, повинні мати стандартизований цифровий інтерфейс, перетворювачі інтерфейсу і протоколів обміну даними та забезпечувати видачу сигналів про стан параметрів інженерного обладнання.