Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Условия ориентации жилых помещений






а - часть горизонта, неблагоприятная по ориентации во всех строительно-климатических зонах;

б - часть горизонта, неблагоприятная по ориентации в Заполярье; в - часть горизонта, неблагоприятная по ориентации в III и IV строительно-климатических зонах

Секторы неблагоприятной ориентации жилых помещений а — севернее 58 ° с.ш.; б — в диапазоне 48—58 ° с.ш.; в — южнее 48 ° с.ш.; г — в I и II климатических районах при преобладании северных ветров

Співвідношення площ приміщень

Найважливіші вимоги до проектування жител - забезпечення правильного співвідношення площ житлових і підсобних приміщень та раціональне взаємне розташування приміщень, відповідно до їх функціонального призначення та взаємозв'язками.

Найбільш зручні житлові кімнати із співвідношенням ширини і глибини (рис. 6) 1: 1; 1: 1, 25; 1: 5; допустимі 1: 1, 75; менш зручні 1: 2.

Провітрювання.

У будинках, що проектуються для ІІІБ, ІІІВ і IVB кліматичних зон, квартири повинні бути забезпечені наскрізним або кутовим провітрюванням, допускається також вертикальне (через шах­ти) провітрювання. У секційних будинках, що проектуються для ІІІБ і ІІІВ кліматичних зон, до­пускається провітрювання однобічно розташованих одно- і двокімнатних квартир через бічні про­різи еркерів, ризалітів або інші позаквартирні провітрювані приміщення. У будинках коридорного типу допускається провітрювання одно- і двокімнатних квартир через загальні коридори довжиною не більше 24 м, які мають пряме природне освітлення і наскрізне або кутове провітрювання.

Шумозахист. Шумозахисні та шумозахищені житлові будинки.

У великих та найкрупніших містах транспортний шум становить 80-90% всіх міських шумів, а його рівень вздовж великих магістралей досягає 90-100 Дб. Житлові приміщення, звернені до вулиці, при високому рівні шуму виявляються дискомфортними. Для забезпечення акустичного комфорту на територіях вздовж магістралей і в житлових приміщеннях будинків, що виходять на транспортні магістралі, використовують шумозахисні екрани із приміщень нежитлового призначення.

Міри боротьби із шумом, залежно від рішення самого житлового будинку, мають два напрямки: поліпшення звукоізолюючих властивостей огороджувальних конструкцій житлового будинку (стін і вікон) і планувальні прийоми рішення плану будинку, секції і квартири. Житлові будинки, у яких акустичний комфорт досягається планувальними прийомами, називаються шумозахищеними або шумозахисними будинками.

Сутність основної вимоги " захист від шуму" полягає у розгляді питань щодо зменшення впливу на людину акустичних умов середовища, в якому певну роль відіграють будівельні об'єкти, і включає такі аспекти:

- захист від повітряного шуму, який надходить у приміщення ззовні будівельного об'єкта;

- захист від повітряного шуму, який надходить із сусідніх приміщень;

- захист від ударного шуму;

- захист від шуму, спричиненого працюючим устаткуванням;

- захист від шуму в приміщеннях з надмірною реверберацією;

- захист від шуму, джерела якого знаходяться всередині будівельного об'єкта або поєднані з ним.

Виконання основної вимоги " захист від шуму" забезпечується комплексом заходів, пов'язаних зокрема із:

- плануванням і проектуванням будівельних об'єктів, виконанням будівельних робіт та технічним обслуговуванням об'єктів відповідно до вимог нормативних документів категорії А;

- застосуванням будівельних виробів із технічними та експлуатаційними характеристиками, визначеними нормативними документами категорії Б.

На цей час вироблений ряд прийомів планування шумозахисного житлового будинку, секції і квартири якого досить комфортні. Розрізняють ці види будинків для магістралей південної й північної орієнтації. Найбільш вільно вирішуються шумозахисні житлові будинки, розташовані на південних сторонах широтних магістралей, коли дворовий фасад звернений до тихої зони і повністю опромінюється сонцем. Найбільші обмеження мають будинки, розташовані на північних сторонах широтних магістралей. У цьому випадку доцільним є застосування коридорного типу житлового будинку з розташуванням коридору з боку магістралі.

Захист від шуму із застосуванням будівельно-акустичних засобів проектують на основі визначеного (за результатами акустичного розрахунку або інструментальних вимірювань) необхідного зниження рівнів шуму джерел до допустимих величин, передбачаючи у загальному випадку такі заходи:

У будинках та приміщеннях

1) раціональну орієнтацію будинку відносно постійних інтенсивних зовнішніх джерел шуму з урахуванням вимог щодо забезпечення необхідної інсоляції приміщень згідно з СанПиН 2605, ДСП 173, ДБН 360;

2) раціональне об'ємно-планувальне рішення будинку, яке передбачає раціональне розміщення власних джерел шуму (венткамери, індивідуальні теплові пункти, трансформаторні підстанції, холодильне устаткування, компресорні установки тощо) відносно приміщень, що потребують захисту від шуму; локалізацію шумного обладнання в технічних приміщеннях з достатньою звукоізоляцією огороджувальних конструкцій, що забезпечує необхідне зниження рівнів шуму; відокремлення приміщень з джерелами шуму від приміщень з нормованими рівнями шуму допоміжними приміщеннями з ненормованими рівнями шуму або приміщеннями з порівняно високими допустимими рівнями шуму; розташування особливо шумного обладнання в окремих ізольованих прибудовах;

3) застосування внутрішніх і зовнішніх огороджувальних конструкцій, що забезпечують як нормативну, так і необхідну (розрахункову) звукоізоляцію;

4) застосування звукопоглинального облицювання в приміщеннях;

5) застосування глушників шуму в системах вентиляції і кондиціонування повітря;

6) застосування акустичних екранів і звукоізолювальних укриттів для відкрито встановленого шумного обладнання на території, на покрівлях або на фасадах будинків;

7) віброізоляцію інженерного і санітарно-технічного обладнання будинків, трубопроводів інженерних мереж;

8) застосування заходів щодо запобігання виникненню і поширенню структурного шуму по конструкціях будинку;

На території житлової забудови та ландшафтно-рекреаційних територіях:

1) раціональне функціональне і територіальне зонування території населеного пункту з відокремленням сельбищних і рекреаційних територій від шумних промислових, комунально-складських зон, транспортних підприємств, автомобільних доріг і залізниць загальної мережі тощо, спрямоване на забезпечення найбільш сприятливих акустичних умов на прилеглих територіях з нормованими рівнями шуму;

2) дотримання розрахункових санітарно-захисних зон (за фактором шуму) навколо основних стаціонарних джерел шумового забруднення;

3) раціональне планування і організація вулично-дорожньої мережі населених пунктів, районів, мікрорайонів із забезпеченням максимально можливого зменшення зон акустичного дискомфорту від транспортного шуму на території житлової забудови;

4) розташування житлових будинків, дитячих дошкільних закладів, шкіл, закладів охорони здоров'я, будинків-інтернатів для людей похилого віку в зонах, найбільш віддалених від постійних джерел шумового забруднення, на відстанях, обґрунтованих акустичним розрахунком;

5) застосування на першій лінії примагістральної забудови шумозахисних будинків-екранів житлового і громадського призначення;

6) застосування штучних шумозахисних екранів та шумозахисних властивостей елементів рельєфу місцевості (пагорби, яри, балки) при прокладанні автомобільних доріг загального користування, залізниць, магістральних вулиць і доріг;

7) забезпечення необхідної звукоізоляції зовнішніх огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків;

8) застосування шумозахисних смуг зелених насаджень.

Своєрідним видом житла є шумозахисні та шумозахищені житлові будинки. Це будинки, розташовані на магістралях, які мають своєрідне планування - з розташуванням сходів, кухонь, ванн, санвузлів і загальних кімнат- віталень в сторону магістралей і спалень - у бік двору, кварталу чи мікрорайону.

Шумозахисні та шумозахищені будинки мають спеціальні віконні блоки з подвійним або потрійним склінням склопакетом (на пружних прокладках).

Шумозахисним будинкам, як правило, надають П-образний обрис у плані з метою захисту від вуличного гуркоту внутрішньої частини двору, кварталу чи мікрорайону.

Перші поверхи шумозахисних і шумозахищених будинків найчастіше нежитлові; балкони і лоджії звернені у бік, протилежний до магістралі.

У випадку розміщення житлових будинків на міських магістральних вулицях вони повинні передбачатися шумозахисними, з розташуванням квартир або спальних кімнат у бік, протилежний до магістралі. У таких будинках допускається орієнтація на сторону шуму однієї загальної кімнати в квартирах з кількістю житлових кімнат три і більше.

У зазначених кімнатах слід передбачати конструктивно-технічні засоби шумозахисту, які зни­жують у режимі провітрювання рівень проникаючого шуму до нормативних значень.

Допустимі рівні шуму, що створюються у приміщеннях будинків системами вентиляції й іншим інженерно-технічним обладнанням (ліфти, насоси, електродвигуни, трансформатори тощо), слід приймати на 5 дБА нижче (поправка мінус 5 дБА) відповідних гігієнічних нормативів.

Необхідне зниження рівнів транспортного шуму на прилеглих територіях існуючих автомобільних доріг, магістральних вулиць і доріг, залізниць визначають за результатами натурних інструментальних вимірювань.

  1. Протипожежні заходи в житлових багатоповерхових будинках.

У житлових багатоповерхових будинках важливими питаннями є організація системи вертикальних і горизонтальних зв'язків та забезпечення аварійної евакуації жителів. При цьому важливим елементом є сходово-ліфтовий вузол. Він включає: сходи, ліфти, на першому поверсі - вестибюль і сміттєзбиральник, а на типових поверхах - ліфтові холи, відокремлені дверима, через які можна потрапити в коридори, що ведуть до входів у квартири й на незадимлювальні сходи, а також до сміттєпроводу.

Планування сходово-ліфтового вузла секційних будинків при поверховості до 9 поверхів не вимагають застосування особливих протипожежних заходів. У цьому випадку квартири повинні мати вихід на одні звичайні сходи й переходи з балконів із секції в секцію при наявності зовнішніх сходів у торцевих секціях.

У будинках вище 9 поверхів пожежні норми передбачають три типи незадимлювальних сходів, з них у житлових будинках використовують два типи. Перший тип повинен мати вхід на сходи через зовнішнє повітряне середовище - по балконах, лоджіях, відкритих переходах.

Другий тип має у своєму обсязі пристрій, що забезпечує підпір повітря в ній при пожежі.

Вважається, що повсякденно жителі цих будинків для вертикальних пересуванькористуються тільки ліфтом, а сходи призначені тільки для аварійного використання.

Незадимлювальні сходові клітини бувають опалювальні, що перебувають в межах житлового будинку, і неопалювані (для південних районів), прибудовані до довгої або торцевої стіни будинку з неостікленими трьома або двома стінами.

У коридорних будинках відстань від входу у квартиру до сходово-ліфтового холу не повинна перевищувати 40 м, а довжина тупика коридорів не повинна бути більше 25 м. У коридорному будинку до 9 поверхів і загальною площею квартир на поверсі менш 500 м2 допускається вихід на одну звичайну сходову клітину, при цьому в торцевих частинах коридору повинні бути виходи на зовнішні сходи. У коридорних будинках вище 9 поверхів із загальною площею квартир на поверсі більше 500 м2 повинні бути передбачені виходи не менш чим на дві незадимлювальні сходові клітини.

Необхідна кількість ліфтів, їх вантажопідйомність і швидкість приймаються залежно від поверховості житлового будинку й навантаження на ліфт. Ширина площадки перед ліфтами повинна бути не менш 1, 2 м (для пасажирських ліфтів вантажопідйомністю 400-320 кг) і 1, 6-2, 1 м (для універсальних ліфтів вантажопідйомністю 630-500 кг).

ДБН В.1.1.-7: 2002 Додаток Г (обов'язковий)

ПЕРЕЛІК ПРИМІЩЕНЬ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОБЛАДНАННЮ АВТОМАТИЧНИМИ УСТАНОВКАМИ ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ ТА ПОЖЕЖОГАСІННЯ

Назва приміщень Автоматичні засоби пожежної сигналізації та пожежогасіння
установки пожежогасіння установки пожежної сигналізації
1. Житлові будинки: - передпокої квартир 1) у будинках з умовною висотою від 26, 5 до 47 м включно 2) - передпокої квартир 1) і позаквартирні коридори, ліфтові холи в будинках з умовною висотою понад 47 м з адресованими пожежними сповіщувачами 2) - вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення різного призначення незалежно від площі     - -   -   + +   +  
2. Стоянки автомобілів (крім індивідуальних житлових будинків): - приміщення для зберігання автомобілів, розташовані в підземних, підвальних, цокольних поверхах житлових будинків незалежно від площі та кількості машино-місць     +       +2)  
3. Будинки гуртожитків за кількості мешканців більше 50: - кімнати (за винятком санітарно-гігіенічних приміщень) 1), коридори, ліфтові холи     -   +
4. Будинки для осіб похилого віку і сімей з інвалідами: - передпокої квартир1), позаквартирні коридори, ліфтові холи, адміністративні та допоміжні приміщення нежитлового призначення незалежно від площі       -     +
1) У приміщеннях квартир (за винятком санітарно-гігіенічних приміщень) додатково використовуються автономні оптико-електронні димові пожежні сповіщувачі. 2) Використовуються димові пожежні сповіщувачі для автоматичного вмикання протидимних систем (у разі їх наявності). Сигнал про спрацювання протидимних систем будинку подається на ОДС та в приміщення чергового персоналу будинку (за його наявності).

Здания высотой более 16 этажей следует проектировать I степени огнестойкости и разделять по вертикали на пожарные отсеки противопожарными перекрытиями с пределом огнестойкости не менее 2 ч; такой отсек по высоте не должен превышать 8 этажей. Площадь пожарного отсека для зданий высотой от 16 этажей до 25 включительно должна быть не более 2200 м2, для зданий выше 25 этажей - не более 1200 м2.

Лестничные клетки зданий высотой более 16 этажей должны быть незадымляемыми 1-го и 2-го типа и разделяться на отсеки через каждые 8 этажей (с учетом 4.28) сплошной противопожарной перегородкой 1-го типа. Зонированию подлежат инженерные системы (противопожарный водопровод, вентиляци- онные системы, мусоропроводы и др.).

В пределах нижнего этажа каждого пожарного отсека по периметру здания должны предусматриваться эвакуационные балконы или открытые галереи (с учетом 4.10) с выходом на них из незадымляемых лестничных клеток, коридоров и помещений. Площадь таких балконов или открытых галерей должна быть рассчитана на возможность пребывания на них наибольшего количества людей, одновременно находящихся на всех этажах пожарного отсека. В зданиях с помещениями для сна (гостиницы и т.п.) такие балконы, площадки и галереи следует предусматривать на каждом этаже. начиная с 17-го.

Вместимость ресторанов и зальных помещений выше 16-го этажа не должна превышать 100 мест.

При оснащении фасадов зданий подъемными устройствами для ремонта и очистки фасадов эти устройства должны рассчитываться на использование пожарными подразделениями, в том числе для спасения людей.

Отделку и облицовку стен и потолков на путях эвакуации и в зальных помещениях следует предусматривать из негорючих материалов. Для отделки помещений зданий, имеющих атриум, а также зданий высотой более 16 этажей допускается применение горючих материалов толщиной не более 0, 4 мм.

Вместо противопожарных стен для решения архитектурно-планировочных и функциональных задач допускается устройство противопожарной зоны согласно противопожарным требованиям СНиП 2.01.02.

В зданиях высотой более 16 этажей при устройстве мусоропровода каждый пожарный отсек (см. 4.41) должен иметь отдельный изолированный мусоропровод с загрузочным люком, ориентированным наружу.

Эвакуационное освещение зданий высотой более 16 этажей должно быть первой категории.

  1. Техніко-економічні показники для житлових будинків

Техніко-еономічні показники для житлових будинків визначають відповідно до ДБН В.2.2-15-2005, Додаток В (обов'язковий)

Площу квартир визначають як суму площ усіх приміщень квартири за винятком лоджій, балконів, веранд, терас, холодних комор і зовнішніх тамбурів.

Загальну площу квартир визначають як суму площ усіх приміщень квартири (за винятком вхідних тамбурів в одноквартирних будинках), вбудованих шаф і літніх приміщень, підрахованих із такими знижувальними коефіцієнтами:

- для балконів і терас - 0, 3;

- для лоджій - 0, 5;

- засклених балконів - 0, 8;

- веранд, засклених лоджій і холодних комор - 1, 0.

Площа, яку займає піч, до площі приміщень не включається. Площа під маршем внутрішньо-квартирних сходів при висоті від підлоги до низу виступних конструкцій 1, 6 м і більше включається до площі приміщень, де розташовані сходи.

Загальну площу приміщень гуртожитків і спеціалізованих житлових будинків для осіб похилого віку та інвалідів визначають як суму площ житлових кімнат, підсобних приміщень (у тому числі вбудованих шаф), приміщень громадського призначення, а також літніх приміщень з коефіцієнтами згідно з В.2.

Житлову площу квартирних будинків і гуртожитків визначають як суму площ житлових кімнат без урахування вбудованих шаф.

Загальну площу квартир житлових будинків визначають як суму загальних площ квартир цих будинків, визначену згідно з В.2.

Загальна площа приміщень громадського призначення, вбудованих у житлові будинки, підра­ховується окремо згідно з вимогами ДБН В.2.2-9.

Площі горища, технічного підпілля (технічного горища), позаквартирних комунікацій, а також тамбурів сходових кліток, ліфтових та інших шахт, портиків, ґанків, зовнішніх відкритих сходів до загальної площі будинків не включаються.

Площу житлового будинку визначають як суму площ поверхів будинку, виміряних у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, а також площ балконів і лоджій.

Площа сходових кліток, ліфтових та інших шахт включається до площі поверху з урахуванням їх площ на рівні даного поверху.

Площа горищ і технічних поверхів та підвалів до площі будинку не включається.

Площу приміщень житлових будинків визначають за їх розмірами, вимірюваними між опорядженими поверхнями стін і перегородок на рівні підлоги (без урахування плінтусів). При визначенні площі мансардного приміщення враховують площу цього приміщення з висотою по­хилої стелі не менше 1, 5 м при нахилі 30° до горизонту; 1, 1м при 45°; 0, 5 м при 60° і більше. При проміжних значеннях висота визначається за інтерполяцією. Площу приміщення з меншою висотою враховують у загальній площі з коефіцієнтом 0, 7, при цьому мінімальна висота стіни повинна бути 1, 2 м при нахилі стелі 30о; 0, 8 м при нахилі від 45° до 60°; не обмежується за нахилу 60° і більше.

Площа забудови будинку визначається як площа горизонтального перерізу по зовнішньому обводу будинку на рівні цоколя, включаючи виступні частини. Площа під будинком, розташованим на стовпах, а також проїзди під будинком включаються до площі забудови.

Будівельний об'єм житлового будинку визначають як суму будівельного об'єму вище поз­начки ±0, 000 (надземна частина) і нижче цієї позначки (підземна частина).

Будівельний об'єм надземної і підземної частин будинку визначають у межах обмежуючих поверхонь із включенням огороджувальних конструкцій, світлових ліхтарів тощо, починаючи з позначки чистої підлоги кожної з частин будинку, без урахування проїздів і просторів під будинками на опорах.

При визначенні поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи (включаючи мансардний), у тому числі технічний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 м.

При різній кількості поверхів у різних частинах будинку на ділянці з уклоном поверховість визначають окремо для кожної частини будинку.

Технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, при визначенні поверховості будинку не враховують.

До складу обов'язкових техніко-економічних показників по житловому будинку вклю­чають:

а) площу ділянки (земельної ділянки) - Sз.д.(га);

б) площу забудови Sз (м2);

в) поверховість - П;

г) умовну висоту будинку - Н(м) (визначать за 2.18 ДБН В.1.1-7 «Умовна висота будинку визначається висотою розташування верхнього поверху, без врахування верхнього технічного поверху, а висота розташування поверху визначається різницею позначок поверхні проїзду для пожежних машин і підлоги верхнього поверху (крім спеціально обумовлених у НД випадків)»);

д) кількість квартир у будинку, у тому числі;

- однокімнатних;

- двокімнатних і більше;

е) площу квартир у будинку S кв. (м2);

ж) площу літніх приміщень (підрахована згідно з В.2) Sл.п. (м2);

з) загальну площу квартир у будинку Sз. кв. (м2);

й) площу вбудованих нежитлових приміщень Sв.н.п. (м2);

к) загальний будівельний об'єм - V (м3) усього, у тому числі:

- вище позначки ±0.00;

- нижче позначки ±0.00;

л) питому теплову потужність опалення;

Також слід визначати наступні показники:

загальну площу приміщень у будинку Sзаг. (м2);

житлова площа у квартирі Sжитл. (м2);

загальна житлова площа у будинку Sзаг. житл. (м2).

8. Сходи, сходові клітини

Сходи і сходові клітки підрозділяються на:

тип 1 - внутрішні, що розміщуються в сходових клітках;

тип 2 - внутрішні відкриті;

тип 3 - зовнішні відкриті;

Звичайні сходові клітки.

Л1 - із заскленими або відкритими отворами в зовнішніх стінах на кожному поверсі;

Л2 - з природним освітленням через засклені або відкриті прорізи в покритті;

Незадимлювані сходові клітки:

HI -со входом в сходову клітку з поверху через зовнішню повітряну зону по відкритих переходах, при цьому повинна бути забезпечена незадим- ність переходу через повітряну зону;

Н2 - з підпором повітря до сходової клітки при пожежі;

НЗ - зі входом в сходову клітку з поверху через тамбур-шлюз з підпором повітря (постійним або при пожежі).

Незадимлювані сходові клітки необхідно проектувати в будівлях вище 28 м, при цьому за висоту будинку приймається висота від планувальної позначки землі до позначки підвіконня останнього поверху будівлі.

Для забезпечення гасіння пожежі та рятувальних робіт передбачаються пожежні сходи:

П1 - вертикальні;

П2 - маршові з ухилом не більше 6: 1.

Висота поверху громадської будівлі може дорівнювати, як правило, 3, 3 м; 3, 6 м; 4, 2 м. З цього розрахунку і проектуються сходів.

Сходи можуть бути одно-, двох-, трьох- і четирехмаршевимі. Сходи складаються з проступи і подступенка. Ширина проступи - 300 мм, висота подступенка - 150 мм.

Ширина сходового маршу в громадському будинку повинна бути:

- 1, 35 м - головних сходів, що ведуть до приміщень для основного перебування людей;

- 1, 2 м - евакуаційних сходів;

- 0, 9 м - сходів, що ведуть до приміщення з кількістю одночасно перебувають у ньому до 5 чоловік.

Ширина сходових площадок повинна бути не менше ширини маршу, проміжний майданчик в прямому марші сходів -1м.

Ухил сходових маршів в наземних поверхах слід приймати не більше 1: 2 (крім сходів трибун спортивних споруд). Ухил сходів, що ведуть у підвальні поверхи, на горище, не призначених для евакуації людей, повинен становити - 1: 1, 5.

Кількість підйомів в одному марші сходів між площадками повинна бути не менше 3 і не більше 16. Висота огороджень сходових маршів і майданчиків повинна становити не менше 900 мм.

Сходові клітки слід проектувати з природним освітленням через прорізи у зовнішніх стінах, в будівлях заввишки до трьох поверхів включно можливе застосування верхнього освітлення через світловий ліхтар. Крім того, необхідно провітрювання сходової клітки площею не менее 1, 2 м2 в межах кожного поверху.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.