Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ТЕМА № 4






«ПІДГОТОВКА ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВ ДО РОЗГЛЯДУ

В МІЖНАРОДНИХ комерційних Арбітражних

(третейських) СУДАХ»

(навчальний час - 2 години)

 

Для слухачів магістратури

 

Дніпропетровськ - 2013

Лекцію підготував доцент кафедри господарсько-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат економічних наук, доцент Копєлєв І.Ю.

 

 

Рецензенти: І.Г. Алєксєєнко – кандидат юридичних наук, доцент, з авідувач кафедрою цивільного, трудового та господарського права Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара.

 

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри економіко-правових дисциплін

11 листопада 2013 р., протокол № 5.


ПЛАН ЛЕКЦІЇ

Вступ.

1. Ініціювання (порушення) арбітражної процедури в постійно діючих (інституціональних) міжнародних арбітражних (третейських) судах.

2. Формування складу постійно діючого (інституціонального) міжнародного арбітражного (третейського) суду.

3. Арбітражний збір в постійно діючих (інституціональних) міжнародних арбітражних (третейських) судах.

4. Ініціювання розгляду спору в арбітражному суді ad hoc.

Висновки.

 


РЕКОМЕНДОВАНА Література

Правові акти.

1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 18-22. – Ст. 144.

3. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р. № 1798-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.

4. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40-44. – Ст. 356 (із змінами, внесеними згідно із Законом України № 2452-IV від 03.03.2005 р.).

5. Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 25. — Ст. 198.

6. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 № 4038-XII // Відомості Верховної Ради України, 12.07.1994, № 28, ст. 232; Голос України, 21.04.1994.

7. Про внесення змін і доповнень в деякі законодавчі акти України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Закон України від 15 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1995.— №11.—Ст. 66.

8. Про торгово-промислові палати в Україні: Закон України від 2 грудня 1997 p. № 671/97-ВР // Голос України. - 1998. - 5 січня.

9. Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів: Закон України від 29 листопада 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2002. № 10. — Ст. 76.

10. Про міжнародні договори України: Закон України від 29.06.2004 № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України, 10.12.2004, № 50, ст. 540; Голос України, 03.08.2004, № 142; Урядовий кур'єр, 18.08.2004, № 155; Офіційний вісник України, 17.09.2004, № 35, ст. 2317, стор.11, код 29955/2004; Президентський вісник, 27.08.2004, № 26.

11. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 № 2709-IV // Відомості Верховної Ради України, 12.08.2005, № 32, ст. 422, стор.1278; Голос України, 29.07.2005, № 138; Урядовий кур'єр, 31.08.2005, № 163; Офіційний вісник України, 05.08.2005, № 29, ст. 1694, стор.48, код 33145/2005.

12. Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародний торговий арбітраж // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

13. Межамериканская конвенция о международном коммерческом арбитраже 1975 г. // Commercial Arbitration Yearbook. — The Hague: Kluwer Law International. — 1997. — Vol. 22.

14. Арбитражный регламент ЮНСИТРАЛ. — В кн.: Цират Г.А., Цират А.В. Международный арбитраж как способ разреше­ния внешнеэкономических споров. — К.: Довіра, 1997.

15. Положение об арбитражном суде Немецкой Институции по арбитражному делу 1998 г. — Немецкая Институция по арбитражному делу, 2000.

16. Регламент Арбитражного института Торговой палаты Стокгольма в редакции от 1 апреля 1999 г. — Стокгольм: Арбитражный институт Торговой палаты, 2000.

17. Арбитражный регламент международного арбитражного суда Международной торговой палаты в редакции от 1 ян­варя 1998 г. // Издание № 581 Международной торговой палаты. — Август 2000.

18. Регламент МКАС при ТПП України, затверджений рішенням Президії ТПП України від 17 квітня 2007 p., протокол № 18(1) // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

19. Положення про арбітражні збори та витрати (Додаток до Регламенту МКАС при ТПП України) // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

20. Регламент МАК при ТПП України, затверджений рішенням Президії ТПП України від 17 квітня 2007 p., протокол № 18(1) // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

21. Положення про арбітражні збори та витрати (Додаток до Регламенту МАК при ТПП України) // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

 

Навчальна, методична та наукова література.

1. Актуальные проблемы науки и практики коммерческого права: Сб. научных статей. Вып. 5 / Под общ. ред. Попондопуло В.Ф., Скворцов О.Ю. - М.: Волтерс Клувер, 2005. - 432 с.

2. Брунцева Е. В.. Международный коммерческий арбитраж: Учебное пособие для высших юридических учебных заведений. — СПб.: Издательский дом «Сентябрь», 2001. — 368 с.

3. Васильченко В.В. Науково-практичний коментар Закону України „Про міжнародне приватне право”. – К.: Істина, 2007. – 200 с.

4. Господарське процесуальне право України: Підручник / За ред.. О.І. Харитонової. – К.: Істина, 2008. – 360 с.

5. Захарченко Т. Г. Арбітражна угода як правова основа передачі спору на розгляд у міжнародний комерційний арбітраж // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

6. Кисть В., Приходько М. Міжнародно-правова уніфікація в регулюванні основних питань міжнародного комерційного арбітражу // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. — К., 1995. — № 2.

7. Международный коммерческий арбитраж в Украине: Законо­дательство и практика / Под общ. ред. И. Г. Побирченко. — Науч.-практ. издат. — К.: Издательский дом «ИНЮРЕ», 2000. — 973 с.

8. Международный коммерческий арбитраж: Законы Ук­раины, Международные Конвенции, Инкотермс. — К.: Изд-во ТПП Украины, 1995.

9. Минаков А. И. Арбитражные соглашения и практика раз­решения внешнеэкономических споров. — М.: Юридическая ли­тература, 1985. — 143 с.

10. Мілаш В.С. Захисні застереження в зовнішньоекономічному договорі: Моно­графія. - Полтава, 2004. - 180 с.

11. Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

12. Правові основи зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник. За відпов. Ред.. Л.С. Сміяна. – К.: КНТ, 2008. – 416 с.

13. Практика МКАС при ТПП Украины. Внешнеэкономические споры. Под общ ред И. Г. Побирченко. К.: «Ин Юре», 2006. – 864 с.

14. Розенберг М. Г. Практика международного коммерческого арбитражного суда: Научно-практический комментарий. — М.: Торгово-промышленая палата РФ. — 1997. — 288 с.

15. Розенберг М. Г. Международный договор и иностранное право в практике Международного коммерческого арбитражного суда. — 2-е изд., перераб. и доп. — М., 2000.

16. Сліпачук Т. В. Докази та доказування в міжнародному арбітражі // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.- пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с.

17. Федоров А. Г. Международный коммерческий арбитраж: Учебное пособие. — М.: Издательский дом «Дашков и К°», 2000. — 120 с.

18. Царев В. Выбор применимого права во внешнеэкономических контрактах // Бухгалтерия. - 1999. - № 46. - С. 98-103.

19. Цірат Г. Міжнародний комерційний арбітраж: Навчальний посібник. - К: Істина, 2002. - 304 с.


ВСТУП

За критерієм характеру та спрямованості процесуальних дій, які виконують сторони, арбітри, компетентні органі, вся процедура розгляду спору міжнародними комерційними третейськими судами може бути умовно поділена на два основних етапи.

Кожен із цих двох етапів може бути розподілений на стадії, які складаються з певних процесуальних дій, що на них ми зупинимося більш детально.

Змістом першого етапу є здійснення процесуальних дій, спрямованих на порушення арбітражного розгляду спору і складання організаційно-процесуальних підстав для розгляду спору по суті. До таких підстав належать: формування складу третейського суду, який буде розглядати спір, фінансове забезпечення розгляду спору (сплата арбітражного збору тощо). Перший етап починається з порушення арбітражного процесу і закінчується передачею справи сформованому складу третейського суду.

Мета лекції полягає у характеристиці етапу підготовки справи до розгляду спору міжнародними комерційними третейськими судами.

Виходячи з вказаної мети, поставлені наступні завдання:

1) розглянути процедуру ініціювання (порушення) арбітражної процедури в постійно діючих (інституціональних) міжнародних арбітражних (третейських) судах;

2) проаналізувати процес формування складу постійно діючого (інституціонального) міжнародного арбітражного (третейського) суду;

3) визначити порядок встановлення та стягнення арбітражного збору в постійно діючих (інституціональних) міжнародних арбітражних (третейських) судах;

4) висвітлити процедуру ініціювання розгляду спору в арбітражному суді ad hoc.


1. Ініціювання (порушення) арбітражної процедури в постійно діючих (інституціональних) міжнародних арбітражних (третейських) судах.

 

Арбітражна процедура може бути ініційована будь-якою стороною спору, коли, на її думку, вирішити спір неможливо шляхом компромісних переговорів і домовленості. Досудове врегулювання спору, як цього, наприклад, вимагає ГПК України при розгляді деяких господарських спорів в господарських судах України, не є обов'язковим у міжнародному комерційному арбітражі. Незважаючи на це, арбітражною угодою може передбачатися, що спір може бути передано на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу, якщо сторони не змогли вирішити спір мирним шляхом. У таких випадках регламенти деяких постійно діючих арбітражних

органів містять вимоги щодо необхідності проходження цієї процедури мирного врегулювання перш ніж звернутися до міжнародного комерційного арбітражу. Практика МКАС при ТПП України свідчить, що в таких випадках від позивача вимагається представлення доказів того, що мирні переговори були проведені, і вони не привели до успіху. Підтвердження факту проведення мирних переговорів є умовою прийняття позовної заяви до розгляду.

Ініціювання арбітражної процедури здійснюється шляхом направлення зацікавленою стороною на адресу відповідного постійно діючого арбітражного органу, найменування якого сторони узгодили в арбітражній угоді, певного письмового звернення, яким може бути:

- прохання про арбітраж, як, наприклад, передбачено регламентами Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма (ст. 5), Лондонського міжнародного третейського суду (ст. 1 «Звернення») та деяких інших арбітражних органів;

- позовна заява, як передбачено, наприклад, регламентами МКАС при ТПП України (п. 5.1), Міжнародного арбітражного суду Федеральної палати економіки Австрії (ст. 6) та регламентами більшості інших постійних арбітражних органів.

Різниця між проханням про арбітраж та позовною заявою як формами ініціювання арбітражного процесу полягає в наступному. Перша має певною мірою попередній характер, і щодо неї відповідні регламенти не передбачають надто суворих вимог (щодо форми та змісту). Друга є в повному розумінні позовною заявою і має відповідати багатьом вимогам, особливо, що стосується позовних вимог, їх обґрунтованості тощо, недодержання яких є підставою для повернення позовної заяви позивачу для усунення виявлених недоліків (наприклад, ст. 5.4 регламенту МКАС при ТПП України).

Їх схожість полягає в тому, що вони є належною формою ініціювання арбітражного процесу і їх прийняття відповідним арбітражним органом є підставою для порушення провадження у спорі.

Як правило, прохання про арбітраж повинно містити такі дані:

• найменування і адреси сторін спору, включаючи номери телефонів, факсу тощо;

• короткий опис спору та попередній виклад суті спору;

• якщо сторони узгодили чисельний склад третейського суду, то позивач повинен повідомити про кандидатуру призначеного ним арбітра.

До прохання про арбітраж має бути обов'язково додана копія або оригінал зовнішньоторговельного контракту з арбітражним застереженням або окрема арбітражна угода для підтвердження того, що сторони спору обрали саме цей арбітражний орган.

Позовна заява на відміну від прохання про арбітраж повинна містити набагато більше даних. Розгляньмо вимоги до змісту позовної заяви на прикладі регламенту МКАС при ТПП України. Так, ст. 5.2 цього регламенту вказує:

 

«Позовна заява повинна містити:

• найменування Арбітражного суду;

• найменування сторін та їх поштові адреси;

• зазначення ціни позову;

• вимоги позивача;

• обґрунтування компетенції Арбітражного суду;

• виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

• перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви;

• підпис позивача, якщо тільки сторони не домовилися про інше щодо необхідних реквізитів заяви».

До позовної заяви мають додаватися документи, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також докази сплати реєстраційного збору.

При поданні прохання про арбітраж або позовної заяви сторона, що їх подає, повинна сплатити суду реєстраційний збір, розмір якого може складати від 200 (МКАС при ТПП України) до 2000 (МТП) доларів США. Згідно з регламентом МКАС при ТПП України реєстраційний збір повинен бути сплачений до подання позовної заяви (п. 5.3), і підтвердження цього має бути додано до позовної заяви. Згідно з регламентом Арбітражного суду при Федеральній палаті економіки Австрії сплата реєстраційного збору має бути зроблена після подання позовної заяви (ст. 22, п. 4 регламенту), а регламент Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма передбачає сплату реєстраційного збору водночас з поданням прохання про арбітраж, а якщо цього не було зроблено, інститут визначає строк, протягом якого він має бути сплачений (ст. 6(2) регламенту).

Усі документи, необхідні для порушення арбітражного процесу, направляються за адресою відповідного постійно діючого арбітражного органу.

Документи, які були одержані інститутом, надходять до Секретаріату, голова якого — відповідальний секретар, знайомиться з позовною заявою чи проханням про арбітраж, доданими до них документами, але не за суттю, а з погляду відповідності позову вимогам регламенту та відповідає на питання: чи компетентний цей арбітражний орган розглядати даний спір між цими сторонами та на підставі цієї арбітражної угоди?

У разі позитивної відповіді на це запитання і відповідності всіх поданих документів формальним вимогам щодо змісту та форми, справа приймається до провадження і з цього приводу ухвалюється відповідна постанова, про що сповіщається позивач.

Регламенти більшості постійних арбітражних органів передбачають, що після прийняття справи до провадження, відповідальний секретар суду всі отримані від позивача документи надсилає відповідачу, якому пропонує дати відзив на позовну заяву, призначити кандидатуру свого арбітра, заявити зустрічний позов.

Регламенти деяких постійно діючих арбітражних органів передбачають передачу документів, які були отримані від позивача, відповідачу тільки після сплати позивачем арбітражного збору в повному обсязі (ст. ст. 5.4—5.6 регламенту МКАС при ТПП України).

 

 







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.