З тобою

Послухай, як струмок дзвенить,

Як гомонить ліщина.

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Україна.

Послухай, як трава росте,

Напоєна дощами,

І як веде розмову степ

З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить –

Дніпро до моря лине, –

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Україна.

О. Василенко

***

Я – українка!

Горджуся й радію,

Що рідною мовою

Я володію,

Шевченковим словом

Умію писати

Слова мелодійні

І вірші складати.

Я – українка!

Живу в Україні,

На вільній, єдиній

Моїй Батьківщині,

Де все мені в радість:

Ліси і садки.

Озера й річки,

І глибокі ставки,

Лани неосяжні,

І гори, й долини,

Цвіт білосніжний

У лузі калини.

В душі моїй солодко

Грає сопілка,

Бо я з України,

Бо я – українка!

Я. Черняк

УКРАЇНІ

Україно,

Ти – сонце весняне,

Моя рідна, моя золота...

Твої древні задумані храми,

Старовинні чудесні міста –

Ніби в казці, де час зупинився,

Щоб усе, що було, пригадати:

Тихі співи і танці вогнисті,

Щебетання в садку біля хати,

І тумани, і роси краплисті,

І героїв славетних життя, –

І мале босоноге дитя,

Що біжить радо з піснею в поле

І сміється, хоч ніженьки коле!..

Ф. Пантов

КРАЇНА МОЯ – УКРАЇНА

Мої нескінченні дороги

Сплелися, мов доля моя,

Я знову вернув до порога,

Де батьківська рідна земля.

Країно моя – Україно,

Ще пращурів пам'ять жива,

Знайома тут кожна стежина,

І сонце мене зігріва.

Хай пісня твоя, Україно,

Злітає, як птах у блакить,

А мова твоя солов'їна

У кожній оселі звучить.

Піду у садочок вишневий,

Послухаю спів солов'я,

Там ранок зустріну рожевий,

Тобі я вклонюся, земля.

М. Підгірянка

РІДНИЙ КРАЙ

Де у світі кращі гори,

Де таке повітря свіже,

Де шумлять так гарно бори,

І хвилює спіле збіжжя?

Де ясніше сонце світить,

Де гарніше зорі сяють,

Де ж миліше пахнуть квіти,

Як у нашім любім краї?

Олександр Олесь

ЖИВИ, УКРАЇНО, ЖИВИ ДЛЯ КРАСИ

Живи, Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі…

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі.

До суду тебе не скують ланцюги,

І руки не скрутять ворожі:

Стоять твої вірні сини навкруги

З шаблями в руках на сторожі.

Стоять, присягають тобі на шаблях

І жити і вмерти з тобою,

І прапори рідні в кривавих боях

Ніколи не вкрити ганьбою!

В. Симоненко

УКРАЇНІ

Коли крізь розпач випнуться надії

І загудуть на вітрі степовім,

Я тоді твоїм ім'ям радію

І сумую іменем твоїм.

Коли грозує далеч неокрая

У передгроззі дикім і німім,

Я твоїм ім'ям благословляю,

Проклинаю іменем твоїм.

Коли мечами злоба небо крає

І крушить твою вроду вікову,

Я тоді з твоїм ім'ям вмираю

І в твоєму імені живу!

Дмитро Павличко