Тема 2. Витоки та історія розвитку паблік рилейшнз

План

1. Першовитоки Паблік рилейшнз.

2. Зародження основ професії паблік рилейшнз в Америці.

3. Перші PR-фірми, перші професіонали – PR-спеціалісти.

4. Епоха Франкліна Рузвельта: паблік рилейшнз у дії.

5. Загальні причини становлення і розвитку паблік рилейшнз у США.

6. Глобалізація Паблік рилейшнз як професіональної системи.

7. Стан паблік рилейшнз в Україні.

1. Першовитоки Паблік рилейшнз.

Незважаючи на те, що поняття паблік рилейшнз достатньо нове для нас, учені вважають, що така діяльність починається ще в давньому світі. Уже тоді в людей існувала потреба встановлювати контакти з публікою, враховувати думку інших людей, впливати на їх свідомість і поведінку. На думку дослідників, для того щоб провести в життя пафос доцільності, необхідно було переконати населення та його групи в доцільності стабілізації, поновлення або зміни об’єктів соціального управління (великих спільностей, населення держав, суспільних груп). Без цього була неможлива динаміка суспільного життя. Тому зв’язки з громадськістю, або пропаганда, існували в Афінах за часів Перикла і раніше в Спарті за часів Лікурга, у Римі за часів Катона і Цицерона, за часів проповіді християнства, під час розробки церковної догматики Вселенськими Соборами. Вважають, що тільки особливими зв’язками з громадськістю (чи пропагандою) можна пояснити рухи гунів та аланів, предків мадяр, монголів, зміну династій у Китаї, узяття в полон імператора самурайськими кланами в Японії, хрестові походи тощо.

Можна виділити дуже різні елементи нинішніх паблік рилейшнз, які сформувалися закладені в різні – давні і не дуже давні – періоди історії людства. На наш погляд, особливе значення для комунікацій з громадськістю мали: – застосування діалогу як двосторонньої комунікації;

– риторика;

– формування іміджу політиків та державних діячів;

– вивчення, урахування та вплив на громадську думку;

– засоби масової інформації;

– просвітництво;

– діяльність громадських організацій та спеціалізованих

інституцій інформування;

– пропаганда;

– реклама тощо.

2. Зародження основ професії паблік рилейшнз в Америці.

Короткий історичний екскурс засвідчує, що основи системи зв’язків з громадськістю були закладені всім розвитком суспільства та його комунікацій. Але паблік рилейшнз виникли лише на початку ХХ століття. Що спричинило процес завершення автономізації Паблік рилейшнз та активізувало їх інтенсивний розвиток? На нашу думку, можна виділити кілька факторів, завдяки яким паблік рилейшнз стали самостійною галуззю знання та практично-прикладною сферою діяльності. Вони пов’язані з найважливішими, переломними для розвитку суспільства явищами та процесами. Ці явища й процеси зумовлюють можливість і необхідність виникнення зв’язків з громадськістю.

Насамперед це пов’язано з індустріалізацією, яка набула особливого розвитку наприкінці ХІХ – початку ХХ століття, та процесами, які вона зумовила. Вважають, що в цей період закінчується безконтрольне промислове зростання, яке було можливе, коли масштаби індустріалізації, глибина її впливу на суспільні процеси були ще незначними. Між підприємцями та громадськістю зростає напруга. Початок ХХ століття знаменується протестами громадськості та журналістськими розслідуваннями скандалів навколо капіталістів та корупції чиновників. І якщо на невеликих підприємствах періоду монополістичного капіталізму панував патерналізм, власник щоденно контактував із працівниками, знав їхні потреби, інформував про свої плани, то з розширенням підприємств, із зростанням рівня їх монополізації особисті контакти втратили свою роль. Виникла потреба у спеціалістах, які б підтримували зв’язки з персоналом, населенням території, де підприємство чи установа розташовані. Такими спеціалістами, які б налагоджували відносини з персоналом та громадськістю, і стають PR-мени.

Представники багатьох рухів та організацій зрозуміли, що пабліситі може допомогти змінити спосіб думок нації. У ХІХ столітті у США, наприклад, лідери руху за відміну рабства дуже швидко зрозуміли, що їм потрібні не лише газетні сторінки, Але й підтримка громадських діячів, видавців газет. ЗМІ поширювали їхні ідеї та піднесли їхній престиж і довіру до них. Усе це свідчить, що громадські рухи, профспілки, політичні партії потребували системи зв’язків з громадськістю не менше, ніж підприємці та державні установи.

3. Перші PR фірми, перші професіонали – PR-спеціалісти.

Кінець ХІХ – початок ХХ століття – етап виникнення та розвитку паблік рилейшнз, його називають часто “інкубаційним” періодом Паблік рилейшнз. Саме тут зароджуються перші PR-служби, починають діяти перші професіонали від Паблік рилейшнз, формується теоретична основа та принципи професійної діяльності.

Зазначають, що перша самостійна фірма, котра здійснювала PR-послуги, була відкрита в США, у Бостоні в 1900 році й називалася “Пабліситі-бюро”. Пізніше почали виникати й інші самостійні фірми, які функціонували як у сфері економіки, так і політики.

“Батьком” Паблік рилейшнз вважають американського журналіста Айві Лі (1877-1934), який на хвилі “викривальної журналістики” фактично започаткував новий вид діяльності, пов’язаної зі встановленням зв’язків між бізнесом та громадськістю, між політиками та громадськістю. Працюючи незалежним експертом з комунікацій, Айві Лі розробив власну декларацію, у якій сформулював принципи нової професії: “Це не таємне прес-бюро. Усю нашу роботу ми виконуємо гласно. Наше завдання – давати новини. Це і не рекламне агентство. Наша справа – точність. Ми оперативно і з радістю надамо додаткову інформацію з будь-якого висвітленого нами питання, ми з радістю допоможемо кожному редакторові перевірити будь-який згаданий факт. Коротше кажучи, наша мета полягає в тому, щоб щиро і відверто від імені ділових кіл та громадських організацій давати пресі та громадськості США своєчасну і точну інформацію з питань, що являють для громадськості цінність та інтерес”.

4. Епоха Франкліна Рузвельта: паблік рилейшнз у дії.

Особливе місце паблік рилейшнз у США займають у 30-ті роки: час Великої депресії та епоха Нового курсу президента Ф.Рузвельта, який вивів країну з кризи. Деякі принципи паблік рилейшнз були апробовані на великих масах людей, оскільки головний шлях, який обрав Рузвельт для подолання упереджень противників щодо втручання держави в ринкову економіку, полягав у терплячій роз’яснювальній роботі за допомогою всіх можливих засобів масової інформації й особистого впливу. З цією метою вперше широко застосувалося радіомовлення. У своїх відомих бесідах біля каміна президент просто та дохідливо, у довірливий формі роз’яснював співгромадянам сутність і необхідність своїх реформ.

У 30-ті роки в США почав свою діяльність досить відомий тепер Інститут громадської думки Геллапа. Отримані цим інститутом результати вивчення громадської думки стають необхідним компонентом у прийнятті державних та управлінських рішень на підприємствах.

Ще однією країною, де поряд із США в період, що розглядається, починається становлення системи зв’язків з громадськістю, була Великобританія. Дещо пізніше тут також з’являються спеціалізовані організації, які виконують певні функції паблік рилейшнз. Вони, як пише С.Блек, є сумішшю комунікацій із громадськістю та пропаганди. На відміну від США, вони були зосереджені головним чином у політичній сфері і значною мірою підпорядковувалися логіці розвитку політичних інститутів. Серед них – Міністерство інформації, Національний комітет з військових потреб і Комітет лорда Нордкліффа. Кожна з цих організацій спеціалізувалася на пропаганді в певних країнах. Перша – у домініонах, союзних та нейтральних країнах, друга – у Великобританії, третя – у країнах противника. Ці організації діяли до початку 1918 року. У цьому ж році була введена посада прес-секретаря при королі, а в 1932 році – при прем’єр-міністрові Великобританії. До кінця цього періоду відділи PR, що займалися соціальними питаннями, уже були створені в усіх відомствах Великобританії та в трьох військових відомствах.

5. Загальні причини становлення і розвитку паблік рилейшнз у США.

Найголовнішою умовою становлення нового соціального інституту зв’язків із громадськістю було формування демократичних засад суспільства, зміцнення прав людини і громадянина, поступове створення рівних можливостей у реалізації людських потенцій. Принцип здорового індивідуалізму, права і свобод людини в умовах демократії вимагали особливого ставлення до громадськості, спонукали інститути економічної, політичної та державної діяльності шукати підтримки з боку широких верств населення, досягнення суспільного консенсусу шляхом переконання та зацікавлення особи.

Найважливішим стимулом розвитку паблік рилейшнз саме як системи стала концентрація і монополізація капіталу. Нові умови ринкових, як і багатьох інших суспільних відносин, що виникали в цей час, вимагали й вироблення особливих механізмів їх упорядкування. Одним із моментів такого упорядкування на стадії концентрації і монополізації капіталу була поява масової преси.

Стимулом для розвитку інституту паблік рилейшнз були й причини з політичного ряду. Концентрація капіталу та монополізація спричинили специфічні відносини між державою і монополіями, державними установами й іншими суспільними інститутами та, зрештою, між цими інститутами в їх зусиллях впливати на різні гілки державної влади.

Ще одним доказом політичних причин розгортання системи паблік рилейшнз було те, що в умовах монополізації капіталу держава намагається обмежити диктат монополій, впровадити антимонопольне законодавство, зберегти окремі форми державної власності.

Крім політичних, слід назвати й економічні причини розвитку системи паблік рилейшнз. Вони, безперечно, і історично, і за своїм значенням були вагоміші від політичних.

Розвиток масового виробництва та його супутників – пабліситі й реклами – був однією з важливих причин, яка викликала до життя систему паблік рилейшнз.

6. Глобалізація Паблік рилейшнз як професіональної системи.

Невід’ємною складовою розвитку системи паблік рилейшнз стала організація асоціацій і товариств фахівців, котрі спеціалізуються на зв’язках із громадськістю. Зокрема Товариство паблік рилейшнз Америки свій родовід веде ще з 1936 року, з утворення провідними практиками цієї галузі національної асоціації директорів пабліситі, яка в 1944 році змінила свою назву на Національну асоціацію радників із паблік рилейшнз. У 1948 році асоціація злилася з іншою професіональною організацією, заснованою у 1939 році, - Американською радою з питань паблік рилейшнз, утворивши таким чином Товариство паблік рилейшнз Америки. Нарешті, у 1961 році сталося чергове злиття останнього з ще однією національною асоціацією – Американською асоціацією паблік рилейшнз. Назва залишилася попередньою – Товариство паблік рилейшнз Америки. Це товариство сьогодні у своїх рядах нараховує близько 15 тисяч членів і має більше 100 відділень у різних містах США.

Крім Товариства паблік рилейшнз Америки у США існують спеціалізовані (галузеві) асоціації фахівців із паблік рилейшнз. Вони працюють у сферах освіти, сільського господарства, промисловості, банківської справи, залізничного транспорту тощо.

Порівняно із США розвиток професійної системи Паблік рилейшнз в інших країнах Заходу став розгортатися дещо пізніше.

Зокрема, у Великобританії Королівське управління з торгівлі, утворене у 1926 році, ставило таку мету: за допомогою плакатів, кінопродукції, виставок, преси та радіо «показати громадянам Великобританії, що «імперія ще жива». У 1984 році у Великобританії став функціонувати Інститут паблік рилейшнз, який започаткував основи становлення цієї професії в країні та підготовку фахівців-професіоналів із питань зв’язків із громадськістю.

Такі процеси становлення і розвитку національних систем паблік рилейшнз спостерігалися і в інших країнах Заходу, зокрема в Канаді, Франції, Голландії, Німеччині, Австрії, Греції, Іспанії – більш як у 60 країнах світу, де теж створені національні асоціації паблік рилейшнз.

Першого травня 1955 року в Лондоні засновано Міжнародну асоціацію паблік рилейшнз (International Public Relations Association). Тоді ж було схвалено й офіційний Статут та обрано Раду IPRA (МАПР).

МАПР швидко стала впливовою професійною організацією, яка є каталізатором розвитку національних асоціацій, сприяє поширенню сучасних стандартів у галузі освіти, етики та практики Паблік рилейшнз.

7. Стан паблік рилейшнз в Україні.

На початку 90-х років в Україні почали з’являтися установи, у статуті яких називалися PR-послуги, почали свою діяльність зарубіжні фірми, у складі яких були служби паблік рилейшнз. Спільні підприємства також створюють PR-служби, без яких навряд чи могли б вони міцно закріпитися на українському ринку. Вітчизняні організації та установи, що успішно працюють у сфері економіки, починають створювати відповідні

На ринку корпоративного Паблік рилейшнз в Україні, позначилися свіжі тенденції і специфіка його розвитку.

Західні компанії, згідно різним дослідженням, сьогодні витрачають на рекламу і PR 7-20% своєму прибутку. Українські ж бізнес-структури в цілому тільки починають осягати основи формування і поліпшення корпоративної репутації.

Так, абсолютно очевидною є залежність між розміром компанії, її положенням на ринку і рівнем розвитку в ній корпоративного Паблік рилейшнз.

В результаті дослідження «Корпоративні комунікації в Україні» встановили, що одне з основних завдань корпоративного Паблік рилейшнз – налагодження зв'язків з цільовими аудиторіями – усвідомлюють всього 41, 8% компаній. Тоді як такий показник як «посилення бренду і репутації» називають головним завданням відділу комунікацій 85, 1% респондентів. Навіть підвищенню продажів компанії приділяють більше уваги, чим зв'язкам з громадськістю. Хоча саме налагодження зв'язків є основним засобом досягнення вищеназваних стратегічних завдань.

Високий рівень розвитку корпоративних Паблік рилейшнз в компанії припускає, що стратегічні цілі, історія компанії, інформація про продукти і процеси затверджується комплексно і передається в розпорядження підрозділу, що займається Паблік рилейшнз. А це підрозділ, у свою чергу, використовує дану інформацію без повторних узгоджень з вищим керівництвом.

Річні PR-бюджети без урахування витрат на рекламу коливаються в межах 50 тис. – 1 млн. доларів США. Така різниця може відображати те, що значна частина ринку PR-послуг як і раніше знаходиться в тіні.

Розвиток ринку досяг того рівня, коли більшість компаній усвідомили, що за комунікації повинні відповідати спеціальні підрозділи, а не керівник, його помічник або інші відділи. На сьогоднішній день вже 71, 6% компаній довіряють відповідальність за Паблік рилейшнз окремо функціонуючим відділам комунікацій і Паблік рилейшнз, решта крупних компаній доручає частину функцій відділу маркетингу і реклами.

Середня кількість чоловік, відповідальних за Паблік рилейшнз в компанії, дорівнює 3 співробітникам. Що говорить про те, що високий відсоток робіт багато компаній як і раніше виконують самостійно, без залучення PR-агентств.

З кожним роком тенденція залучення зовнішніх організацій для здійснення PR-завдань набирає обороти. За даними дослідження, на сьогоднішній день послугами незалежних професіоналів користуються 40, 3% респондентів.

Соціальна відповідальність бізнесу для багатьох компаній перетворилася на реальний інструмент реалізації завдань, закладених в медіа-стратегії, оскільки 71, 6% респондентів розглядають добродійні і соціальні проекти як Паблік рилейшнз.

Український бізнес з кожним роком стає прозорішим. 73, 1% компаній розкривають інформацію про реальних власників. Це підтверджує тенденцію останніх двох років – «перетворення на публічні бізнеси», у тому числі і шляхом виходу на IPO.