Модуль 3

Тема 3.1 Теорія споживчої поведiнки

3.1.1. Закон спадної граничної корисності.

3.1.2. Етапи вивчення поведінки споживача, споживчі переваги.

3..1.3 Деякі основні положення споживчої переваги.

3.1.4. Бюджетні обмеження.

3.1.5. Криві байдужності.

3.1.6. Графічна інтерпретація споживчої рівноваги.

3.1.7. Ефект доходу й ефект заміщення.

3.1.1 Закон спадної граничної корисності

Економічна теорія розглядає поведінку споживача (рішення про покупку товару), у якого є якась сума грошей, як краще їх витратити й одержати більше задоволення. Споживач повинен зробити вибір з альтернативних варіантів вартості.

Існує 3 економічні теорії поведінки споживача. Кожна з них має свою модель, терміни та логіку міркування.

1. Гранична корисність і закон спадної граничної корисності;

2. Криві байдужності, споживча рівновага;

3. Ефект доходу й ефект заміщення.

Розглянемо першу економічну теорію споживчої поведінки.

У залежності від потреби, споживач робить вибір з альтернативних варіантів.Причому споживач хоче придбати товари і послуги для задоволення своїх потреб і одержати максимальну корисність.

Корисність (utіlіty) - те задоволення або виконання запитів, що одержують люди від споживання товарів або користування послугами.

У ХІХ столітті економісти почали користуватися визначеним вимірником корисності. Вони вигадували вимірник " пользометр" (умовна назва), що вимірює наскільки споживач " щасливий". Відповідно до цієї моделі споживач вибирає обсяги попиту всіх товарів і послуг так, щоб максимізувати свою корисність при заданих обмеженнях, що е в його розпорядженні, доходом.

Назвали одиницю виміру " утилями" (англ. - корисність). Цю теорію розглянемо на прикладі споживчої пари: гамбургери і концерти.

Корисність цієї споживчої пари являє собою суму двох величин: корисність, отриману від споживання гамбургерів і відвідування концертів.

Мета споживача - обмежені ресурси використовувати з максимальною користю.

Ціна гамбургера (Рг) - 1 долар, ціна концерту (Рк) - 2 долари, обмежені ресурси (бюджет 12 доларів у тиждень).

Таблиця 3.1

Корисність і гранична корисність

Сукупна корисність - корисність, що одержується внаслідок споживання товарів або користування послугами.

-чим більше Qг, тим менше гранична корисність (МUг): корисність 1 - 14; 8 – 4;

-крива має негативний нахил, тобто графік показує спадаючу граничну корисність (збільш. - Qг, зменш. - МUг).

Рис. 3.2 Крива граничної корисності

Висновок: Чим більше споживання благ, тим менше корисність, одержувана від кожної додатково спожитої одиниці.

В економічній теорії з'явився термін граничний (марженальний) аналіз. Цей термін характеризує результати того, коли щось зроблене в ледве більшому або меншому обсязі.

Економіст Джеванс сформулював принципи спадної граничної корисності.

Гранична корисність - додаткова корисність від споживання додаткової одиниці деякого блага.

Закон спадної граничної корисності затверджує, що в міру росту кількості споживаного блага загальна корисність від споживання зростає, але все в меншій пропорції, а гранична корисність, або додаткова корисність від споживання додаткової одиниці деякого блага, буде скорочуватися.

Цей закон має графічне зображення:

Крива сукупної корисності Крива граничної корисності

Економічну теорію розглянули стосовно до 1 товару. Ускладнимо ситуацію. Споживач купує не один товар, а два. Можливий вибір комбінації благ, що принесе найбільшу можливу корисність, заміна одного блага іншим.

Обмеження - бюджет споживача.

Мета споживача одержати максимальну корисність, зробимо вибір комбінації благ, що дає найбільшу можливу корисність.

6 гамбургерів - 57 утилів - витрачаємо 6 доларів

3 концерти - 68 утилів - 6 доларів

Сукупна корисність - 125 бюджет - 12 доларів

Шукаємо max сукупну корисність

Зменшуємо споживання гамбургерів з 6 до 4 - 44 утилі - 4 долари.

Збільшуємо кількість концертів з 3 до 4 - 84 утилі - 8 доларів.

Сукупна корисність - 128 бюджет - 12 доларів.

Альтернативна вартість одного додаткового концерту з 3 до 4 – дорівнює втраченій можливості купити 2 гамбургери (6 і 5). Зменшуючи кількість одного товару і збільшуючи кількість іншого товару, маємо найбільшу корисність у рамках бюджету. Якщо збільшити загальну корисність більше не можливо, то досягнуто точки споживчої рівноваги Qг = 4; Qк = 4.

Споживча рівновага - ситуація, у якій споживач не може збільшити загальну корисність (одержувану, виходячи з бюджету), витрачаючи менше грошей на придбання одного блага і більше на придбання іншого блага.

Споживча рівновага досягається, коли гранична корисність, отримана в розрахунку на кожну грошову одиницю одного блага, стає рівна граничній корисності, отриманій у розрахунку на кожнуодиницю вартості іншого блага.

Або:

Споживча рівновага - положення, при якому споживач максимізує корисність (128 утилів), отриману ним від покупки різних товарів (при наявному бюджеті 12 доларів) 4 гамбургери і 4 концерти - оптимальний варіант, та кількість, що може купити споживач.

Модель описує індивідуальний вибір (попит).

Споживчий вибір - вибір комбінації благ, що принесе найбільшу

можливу корисність із двох або більше кількості благ.

Отже, відповідно до принципу спадання граничної корисності, єдиний спосіб зменшити граничну корисність концертів складається у збільшенні споживання концертів, а єдиний спосіб збільшити граничну корисність гамбургерів складається в скороченні споживання їх.

Найімовірніше, споживач зробить і те, і інше, потроху, трохи скоротить споживання гамбургерів і збільшить споживання концертів. Дії його будуть у повній відповідності із законом попиту: зниження ціни концерту приведе до відвідування більшої кількості концертів. Ця логіка міркування зв'язує закон попиту з принципом спадання граничної корисності.

Ця теорія використовується при максимізації прибутку й мінімізації витрат.

З цього аналізу можна зробити висновок, що саме гранична, а не сукупна корисність, має значення для прагнення індивідів до одержання найбільш повного задоволення при обмеженому доході. Однак ці міркування задовольняють не всіх економістів.

3.1.2 Етапи вивчення поведінки споживача, споживчі переваги

Припустимо, що фірма почала робити високоякісний товар за рахунок зміни технології, тому продавати цей продукт вона буде дорожче.

Але, перш ніж збільшити випуск і продаж даного товару, фірма повинна вирішити важливу проблему: яку ціну за нього призначити? Для цього недостатньо знати, що споживачі можуть заплатити за цей товар більше грошей. Вона повинна знати споживчі переваги, щоб визначити попит на продукт і його залежність від ціни і якості. Вона розглядає поведінки споживача і з її допомогою може вирішити ряд проблем.

Економічна теорія розглядає поведінку споживача в 3 етапи:

1 етап - вивчення переваг, для чого необхідні критерії, за якими споживачі можуть віддати перевагу один товар іншому, з цією метою в економічній теорії вивчаються криві байдужності й ефект заміщення.

2 етап - споживачі завжди мають обмежений доход для придбання предметів споживання. У залежності від цін на різні товари доходи споживачів дозволяють їм купити визначений обмежений набір товарів. Тому економічна теорія вивчає бюджетні обмеження.

3 етап - необхідно сполучити споживчі переваги з бюджетними обмеженнями і визначити споживчий вибір. Іншими словами, з огляду на переваги й обмеженість доходів споживачів необхідно визначити, які сполучення товарів споживачі оберуть для придбання, щоб максимізувати задоволення своїх потреб.

3.1.3 Деякі основні припущення споживчої переваги

Теорія поводження споживачів починається з трьох основних припущень, що стосується переваги споживачами, визначеного набору споживчих товарів і послуг стосовно іншого. Ці припущення залишаються в силі для більшості людей у більшості ситуацій.

Перша перевага полягає в тім, що переваги вже сформувалися. Це означає, що споживачі можуть порівняти й класифікувати всі набори споживчих товарів і послуг. Іншими словами з двох наборів А і В споживач зволіє А замість В, або В замість А, або буде однаково вдоволений обома. Ці переваги ігнорують вартість. Хоча споживач може віддавати перевагу біфштексу перед пиріжком, але купить все ж - таки пиріжок, тому що він дешевше.

Друга важлива перевага те, що переваги транзитивні. Транзитивність означає, що якщо споживач віддає перевагу набору А перед набором В, а набір В перед набором С, то споживач зволіє також набір А набору С.

Наприклад,: якщо автомобіль марки " Форд" переважніше " Кадилака", а " Кадилак" переважніше " Шевроле", то " Форд" також переважніше " Шевроле".

Третя перевага говорить, що всі товари гарні (тобто бажані), і, залишивши осторонь вартість, споживачі завжди віддають перевагу більшій кількості будь-якого товару меншому.

Ці три переваги утворюють основу моделі теорії споживання. Вони не пояснюють споживчих переваг, вони лише описують їх. Можлива різноманітність їх описів.

3.1.4. Бюджетні обмеження

Для вивчення попиту і споживчого поводження використовуються бюджетні обмеження і криві байдужності (Лозаннська школа).

Бюджетне обмеження визначає безліч таких комбінацій товарів, що може собі дозволити придбати покупець, домашнє господарство або будь-який інший економічний суб'єкт на свій доход.

У таблиці показані можливі комбінації. Кожен рядок показує комбінацію 2-х благ, що економісти називають споживчою парою (у загальному випадку - споживчий набір). Витрати на гамбургери + витрати на концерти = 12дол. Покупець повинен піти на компроміс між гамбургерами й концертами. Чим більше він споживає гамбургерів, тим менше відвідує концертів.

Таблиця 3.2

Альтернативні припустимі споживчі пари (набори)

Альтернативна вартість будь-якого товару - кількість інших товарів, якими треба пожертвувати, щоб одержати даний товар.

Альтернативна вартість 1 додаткового концерту - 2 гамбургери.

Аналіз:

- точки В, С - комбінації 2-х товарів у рамках бюджету;

- АД - лінія споживчих альтернативних можливостей;

- Будь-яка точка на лінії - альтернативна можливість.

Лінія має обмежений нахил - чим більше одного блага, тим менше іншого. Нахил бюджетної лінії дорівнює:

Рис. 3.3. Лінія бюджетного обмеження

Зрушення бюджетної лінії (зміна в доході і цінах)

1. Зміна доходу усуває

бюджетну лінію, але не

викликає зміну її нахилу.

 

 

Рис. 3.4. Зміна доходу

2. Зміна ціни товару А зрушує бюджетну лінію до нової точки перехрещення з віссю QА, не змінюючи перехрещення її з віссю QВ.

 

Рис. 3.5. Зміна ціни товару А

 

3. Зміна ціни товару В зрушує бюджетну лінію до нової точки перехрещення

оз віссю QВ, не змінюючи точки

перехрещення її з віссю QА.

 

Рис. 3.6. Зміна ціни товару В

 

3.1.5 Криві байдужності

Корисність не завжди може бути вимірювана.

Таблиця 3.3

Споживацький набір

Кошик	М’ясо, кг	Сир, кг
А
В
С
Д

Кошик А і В. Який з них переважає? Якщо вони однакові по змісту білка, то споживачу все рівно, тобто байдуже, яку з них купувати. 1 кг сиру компенсує втрату 2-х кг м'яса. Кошики А і В належать до набору байдужності.

Набір байдужності - набір варіантів споживчого вибору, кожний з яких приносить той самий рівень задоволення. Усі споживчі пари на кривій байдужності забезпечують споживачу однаковий рівень корисності.

Жоден варіант не має переваги перед іншими.

За цими наборами будується графік.

Аналіз:

-кожна точка (А, В, С, Д) – набір байдужності;

-криві байдужності мають від’ємний нахил (U1 і U2);

-кожен набір благ у кошику має одну корисність (А=В=С=Д).

-точка Д’ лежить на інший кривій байдужості U2. Так як більше краще, ніж менше, то корисність кошиків на кривій U2 вище, ніж на кривій U1.

Існує сімейство кривих, що лежать нижче U1 і їм відповідає більш низький рівень корисності. Усі точки кривої U2 переважніше всіх точок кривої U1 (тому що набір більше).Криві байдужності - увігнуті, їх нахил зменшується в міру руху вниз і вправо уздовж цих кривих.

 

Рис. 3.7. Крива байдужості

 

Гранична норма заміщення - кількість товару А від якого готовий відмовитись споживач заради збільшення споживання товару В на одиницю.

MRS	=	– ∆ А
∆ В

де MRS - гранична норма заміщення

MRS (при переході від точки Д до точки С) = - 2/1= - 2, втрачаємо 2 кг сиру, отримуємо 1 кг м'яса.

MRS (при переході від точки В до точки А) = - 1/2= - 0, 5.

Виходячи з норм заміщення можна визначити, що один товар може бути переважніше іншого для споживача.

Рис.3.8. Надання переваги сиру Рис.3.9. Надання переваги м’ясу

 

Гранична корисність різна. Чим менше кількість блага, тим більше корисність. На першому графіку сир має більшу корисність, ніж м'ясо, на другому - навпаки.

Можливо побудувати криві байдужності для різних кошиків.

Рис.3.10. Карта байдужості

 

Карта байдужності - сімейство кривих байдужності для одного споживача при різних кількостях можливих товарів.

1. Кошик В переважніше кошика А.

2. Кошик Е переважніше кошика В.

 

3.1.6. Графічна інтерпретація споживчої рівноваги.

 

З'єднаємо на одному графіку криві байдужності і бюджетну лінію

Аналіз:

-AF – бюджетна лінія.

-U1, U2, U3 – три криві

байдужності;

-точка “е” представляє

споживчу пару, яка забезпечує найвищий

Рис.3.11. Споживча рівновага можливий рівень

корисності, тому що вона розташована на найвищій з можливих кривих байдужності в межах бюджету. В оптимальній точці “е” бюджетна лінія є дотичною до кривої байдужності.

Рівноважне положення споживача - положення, при якому споживач максимізує корисність, отриману ним від придбання благ при наявному бюджеті.

Приклад: U₁ – крива байдужності;

AF – Бюджетна лінія.

Ціна на м’ясо збільшилася.

Крива байдужності U2;

Крива байдужості U2 являє собою вищу криву байдужності, що може бути при заданій новій бюджетній лінії. Отже точка “е” представляє нову споживчу пару.

 

 

Рис. 3.12 Споживча рівновага після зміни ціни на м’ясо

3.1.7 Ефект доходу й ефект заміщення

 

Ця теорія споживчого поводження не пов'язана з вивченням корисності.

Ефект заміщення - реакція споживача на підвищення ціни нормального блага (кава), що входить у споживчий кошик, що приводить до скорочення придбання блага що подорожчало і до збільшення покупки благ, які можуть замінити, яке подорожчало (чай).

Ефект заміщення пов'язаний з тим, що при збільшенні ціни на товар, люди купують більш дешеві товари.

 

Аналіз:

-бюджетна лінія (крива 1);

-ціна на каву росте, збільшення ціни на каву скорочує придбання блага, яке подорожчало і збільшує покупку чаю, який може замінити каву (крива 2);

-ціна на каву падає, збільшується споживання кави, зменшується – чай (крива 3).

Ефект доходу - збільшення споживання нормального блага в результаті падіння його ціни за рахунок збільшення реального доходу, викликаного зниження ціни, і навпаки, зменшення споживання нормального блага в результаті росту його ціни за рахунок скорочення реального доходу, викликаного ростом ціни.

Збільшення ціни на нормальне благо зрушує бюджетну лінію усередину, знижує реальний доход, зменшення ціни зрушує бюджетну лінію вправо, збільшує реальний доход.

 

Дія ефектів доходу і заміщення на величину попиту, пропонованого покупцем на товар.

Основні види товарів:

Нормальний товар	Нижчий товар
1. Збільшення ціни на каву зменшує попит на каву, збільшує попит на товар замінник (чай) – ефект заміщення. 2. Падіння ціни на каву збільшує попит на каву (ефект доходу).	1.Зменшення ціни викликає збільшення попиту на нормальний товар – більше впливу ефекту доходу 2. Збільшення ціни на товар викликає зменшення попиту, збільшується попит на іншій – (нижчий товар) ефект заміщення більше, ніж ефект доходу.

 

Отже, при зміні цін споживач замінить товар або купить більше (менше) цього товару.

Терміни

 

Корисність, сукупна корисність, маржинальный аналіз, гранична корисність, закон спадної граничної корисності, споживча рівновага, споживчий вибір, бюджетні обмеження, криві байдужості, набір байдужості, граничні норми заміщення, карта байдужості, рівноважне положення споживача, ефект заміщення, ефект доходу.

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒