Формування політичної кризи Речі Посполітої та її поділи.

1. На поч.18 ст. Річ Посполита втратила колишню могутність. Країна перетворилася на арену боротьби за владу різних магнатсько-шляхетських груп. Король став іграшкою у руках могутніх феодалів. Політична анархія та втручання в польські справи іноземних держав призвели до децентралізації країни. Війни зі Швецією та Росією, народні повстання, боротьба магнатів між собою, занепад ремесел й торгівлі довели країну до розорення. Утиски православних ще більше загострювали політичну ситуацію. Сусідні держави, передусім Росія, Австрія та Пруссія, уже давно зазіхали на польські території.Ініціатором поділу Речі Посполитої став прусський імператор Фрідріх Ι Ι, який залучив до цієї акції Росію та Австрію. Так за згодою цих трьох держав(Пруссія, Росія, Австрія) були здійснені три поділи Польщі.

2. ПЕРШИЙ ПОДІЛ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ 5 серпня 1772 року

3. 5 червня 1772 року повноважні представники Пруссії, Австрії та Росії підписали в Петербурзі договір, за яким відбирали на свою користь так звані санітарні смуги, тобто території по периметру Речі Посполитої. За цією згодою: До Пруссії відійшли - Пором'я, Куяви та частина Великопщини; До Австрії відійшли – Малопольща і Галич з Руськими, Белзькими та західними околицями Волинського та Подільського воєводства;

До Росії відійшли - східнобілоруські землі з Полоцьком, Вітебськом та Мстиславлем і частина Ліфляндії (Латвії).

Щоб надати законності своїм анексіям, союзники вимагали затвердження поділу польським сеймом.

Король безуспішно намагався здобути підтримку в європейських монархів, але мусив поступитися. 30 вересня 1773р. сейм ратифікував угоду про поділ земель Речі Посполитої.

1788р. зібрався сейм, який пропрацював 4 роки, за що був названий «Чотирирічним сеймом»(1788-1792р). 3 травня 1791р. сейм ухвалив Конституцію, за якою:

чисельність польської армії становила 100 тис. осіб;

скасовувалася виборність короля;

рішення на сеймі приймалися більшістю голосів (скасоване право liberum veto);

Городяни отримали право займати військові посади та купувати землю.

Проте все це не змогло врятувати Польську державу.

ДРУГИЙ ПОДІЛ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ 12 січня 1793 року

Втручання сусідів призвело до другого поділу, затвердженого сеймом у Гродні 1793 року. Згідно угоди:

Пруссії дістались – Великопщина та частина мазовії;

Росії дістались – Київщина, східна Волинь, Поділля, Брацлавщина та білоруські землі;

Австрія – була за територіальну цілісність Речі Посполитої-тому вона не брала участі у другому поділі.

Другий поділ викликав спалах польського національного-визвольного руху, який очолив Тадеуш Костюшко. У повстанні взяла участь частина шляхти, дрібних торговців, ремісників. Обіцянка Т. Костюшка скасувати кріпацтво сприяла активізація боротьби селян за землю.