Умови реалізації суспільного продукту в процесі простого відтворення та розширеного відтворення

Реалізація суспільного продукту означає відшкодування складових частин сукупного суспільного продукту за вартістю і за натуральною формою. А це значить, що всі вироблені за рік предмети споживання і засоби виробництва повинні бути реалізовані за вартістю й у натуральній формі.

Сукупний суспільний продукт за натуральною формою складається з засобів виробництва і предметів споживання. Тому все суспільне виробництво умовно поділено на два підрозділи:

І підрозділ – виробництво засобів виробництва;

ІІ підрозділ – виробництво предметів споживання.

Продовжуючи традицію Ф. Кене у моделюванні кругообігу суспільного продукту К. Маркс запропонував власні схеми простого і розширеного відтворення, побудовані на наступних передумовах:

1) усе суспільство складається з двох класів: підприємців і найманих робітників (хоча в дійсності в суспільстві існують і інші соціальні прошарки, але саме капіталісти і наймані робітники в ХІХ столітті представляли основну частину населення країни);

2) норма додаткової вартості постійна і складає 100 % (хоча ступінь експлуатації, як відомо, росте, але за рік вона збільшиться не так істотно);

3) органічна будова капіталу постійна, тобто в схемах реалізації не враховується технічний прогрес (хоча насправді вона росте, але за рік її збільшення не може кардинально змінити матеріально-речовинну структуру виробництва);

4) цикл виробництва складає один рік (хоча, як відомо, у різних галузях економіки тривалість кругообігу капіталу різна);

5) в обороті знаходяться тільки металеві гроші, тобто не враховується інфляція;

6) весь суспільний продукт реалізується тільки на внутрішньому ринку, отже, не приймається до уваги існування зовнішньої торгівлі (чистий експорт дорівнює нулю, і в нормальних умовах це виправдано, тому що обсяг експорту приблизно дорівнює обсягові імпорту);

7) товари продаються за вартістю, отже, не враховується вплив цін (що можна вважати правомірним, тому що відповідно до закону вартості сума цін реалізованих товарів приблизно дорівнює сумі їх вартостей);

8) весь капітал амортизується за рік (хоча, як відомо, амортизація – це тривалий економічний процес, однак істотного впливу на хід реалізації він не робить).

Умови реалізації суспільного продукту при простому відтворенні:

1) І(c + v + m) = Ic + ІІс

Усі вироблені в І підрозділі засоби виробництва повинні за вартістю дорівнювати сумі вартостей постійних капіталів I і ІІ підрозділів. Підприємці першого підрозділу продають засоби виробництва підприємцям першого і другого підрозділів на таку суму, на яку їм необхідно відшкодувати витрачений постійний капітал.

2) ІІ(c + v + m) = I(v + m) + II(v + m)

Вартість усіх вироблених у другому підрозділі предметів споживання дорівнює сумі зновствореної вартості першого і другого підрозділів або дорівнює національному доходові суспільства. Капіталісти другого підрозділу продають предмети споживання робітникам першого і другого підрозділів на їхню заробітну плату і капіталістам першого і другого підрозділів на всю суму додаткової вартості.

3) ІІ c = I (v + m)

Вартість постійного капіталу другого підрозділу дорівнює зновствореній вартості першого підрозділу. Капіталісти другого підрозділу продають робітникам і капіталістам першого підрозділу предмети споживання на таку суму, на яку купують у капіталістів першого підрозділу засоби виробництва для відновлення витраченого постійного капіталу.

Умовою розширеного відтворення є нагромадження частини додаткової вартості або перетворення частини додаткової вартості в капітал.

Норма нагромадження (N_n) – це відношення частини додаткової вартості, що накопичується (∆ m) до всієї додаткової вартості (m) у відсотках:

В умовах розширеного відтворення вся додаткова вартість поділяється на ту, що накопичується і спожиту частини:

m = Δ m + m_c

де Δ m - частина додаткової вартості, що накопичується;

m_c - особистий дохід підприємця, що використовується на особисте споживання.

У свою чергу, частина додаткової вартості, що накопичується, складається з додаткового постійного капіталу і додаткового змінного капіталу:

Dm = DC + DV,

де DC - додатковий постійний капітал;

Δ V - додатковий змінний капітал.

Умови розширеного відтворення:

1) I (С + V + m) = I (C+DC)+II (C+DC).

Вартість усіх вироблених у першому підрозділі засобів виробництва повинна дорівнювати сумі вартостей постійного і додаткового постійного капіталів першого і другого підрозділів.

2) II (С + V + m) = I (V + Δ V + m_c) + II (V + Δ V + m_c).

Вартість вироблених предметів споживання у другому підрозділі повинна дорівнювати сумі вартостей змінного, додаткового змінного капіталів і особисто споживаної капіталістами додаткової вартості I і II підрозділів.

3) II (C + Δ C) = I (V+Δ V + m_с)

Сума вартостей постійного і додаткового постійного капіталів II підрозділу повинна дорівнювати сумі вартостей змінного, додаткового змінного капіталів і особисто споживаної капіталістами частини додаткової вартості першого підрозділу.

Схеми відтворення значною мірою допомагають з’ясувати механізм кругообігу товарів, послуг, ресурсів і доходів у сучасній економічній системі.

Інші моделі економічної рівноваги наведено у підручнику [1, с. 384-395].