Пл. Св. Юра, 5

Вершиною львівського бароко вважають собор Св. Юра, що розташований на

південно-західному узгір’ї Львова і служить домінантою в панорамі міста. Собор збудовано у 1744-1761 роках. за проєктом Бернарда Мердерера (Меретина) на місці старого. Після смерті архітектора будівництво продовжив і завершив Климент Фесінґер. 5 вересня 1760 р. піднято хрест на храмі, але оздоблювальні роботи тривали до кінця 1770 р. У 1808 р. храм Св. Юра став архикатедральним (після відновлення Галицької митрополії). У роки радянської влади собор залишався діючим – з 1946 р. був під юрисдикцією Російської Православної Церкви. 19 серпня 1990 р. храм Св. Юра повернувся у лоно Української Греко-Католицької Церкви.

Невід’ємною частиною ансамблю є монументальна скульптура та декоративне різьблення, які разом з архітектурою творять типовий для барокового мистецтва синтез.

На першій брамі знаходяться фігури святих авторства Михайла Філевича. На фронтоні другої брами сидять постаті «Римської» та «Грецької» церкви, роботи того ж Михайла Філевича та каменяра Петра Білостоцького. Третя брама, аналогічна до попередньої, увінчана постатями «Віри» та «Надії» також авторства Михайла Філевича та каменяра Онуфрія Стефанського. До собору ведуть парадні двомаршеві сходи, прикрашені фігурами восьми Геніїв долота Симона Стажевського, що символізують християнські цноти. Авторству Симона Стажевського належить також кам’яна статуя св. Онуфрія, що знаходиться у штучній печері під сходами.

Друга брама (Римська та Грецька церкви)

На головному фасаді собору знаходяться статуї св. Атанасія (праворуч) і св. Лева (ліворуч) роботи Йогана Пінзеля (1759-1760). Він же виконав кінну статую св. Юрія Змієборця на аттику.

Не менш мальовничо виглядає архітектура інтер’єру. В соборі не має традиційного іконостасу, його замінюють дві колони, між якими влаштовано царські врата і дияконські двері, виконані скульптором Себастіяном Фесінґером (1768). На дияконських дверях знаходяться рельєфні зображення двох архангелів (автор Себастіян Фесінґер): праворуч – св. арх. Михайла з вогняним мечем в правиці, та св. арх. Рафаїла з рибою та посохом (ліворуч). Це й же скульптор виконав великий вівтар, зокрема, скульптуру Бога-Отця зі Св. Духом. Михайло Філевич виготовив статуї головного вівтаря – первосвящеників Аарона (праворуч, має на грудях таблицю з 12 каменями, що символізують 12 поколінь Якова) і Мелхіседека (ліворуч, біля ніг є чаша).

Багате скульптурне оздоблення має також казальниця (автор Михайло Філевич). В основі амвону з двох боків знаходяться статуї євангелістів Марка (ліворуч) та Матвія (праворуч). Між ними знаходиться рельєфне зображення Таємної Вечері. Над апостолами є фігури ангелів. У верхній частині казальниці бачимо статуї євангелістів Луки (ліворуч) та Івана (праворуч). Увінчує казальницю скульптура Ісуса з хрестом.

В крипті собору є поховання Владик Української Греко-Католицької церкви.

Фігури Геніїв, які символізують християнські цноти