Заняття 16. тема. національні та Державні символи УКраїни програмовий зміст:дати поняття про державні та національні симво-

тема. національні та Державні символи УКраїни програмовий зміст: дати поняття про державні та національні симво-

ли; ознайомити з історією України, виховувати гордість за історичне мину- ле своєї Батьківщини.

Хід заняття

— Сьогодні ми з вами ознайомимось зі скарбами нашого народу.

Але ці скарби незвичайні: їх відчувають люди серцем і душею, а ми з вами побачимо сьогодні їх.

Спробуємо з вами вирушити в цікаву і незвичайну мандрівку. В мандрів- ку, в якій ми ознайомимося з народними і державними символами України. І в ході подорожі будемо збирати скарби, якими багата наша Україна.

— Перша зупинка, яку ми зробимо, буде називатися «Без верби і кали- ни — нема України». Чому вона так називається, ви розумієте зараз. Про вербу, скромну нашу вербу написано в народі немало. Чим заслужило шану це дерево? Український звичай — висаджувати вербу на городі та біля став- ків. Вона оберігала джерельця та річки від замулювання. У народі кажуть.

«Там, де живе верба, — жили й річки».

З верби робили ясла для худоби, плели кошики. Гілкою верби вітають зі святом вербної неділі. Ось скільки цікавого пов’язано з вербою — сим- волом України.

А зараз відгадайте загадку:

У віночку зеленолистім,

У червоному намисті, Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина.)

— Так, це калина. І друга наша зупинка називається «Не ламай калину». Другою улюбленою рослиною українців є калина.

Що говорять у народі? (Відповіді дітей.)

— Які рослини є символом України?

Здавна говорили: «Посади калину — будеш мати долю щасливу».

— Діти, помилуйтеся червоною калиною. Ягідки яскраво-червоні, пло- меніють, як жар. На що схожа? Розкажіть віршик про калину.

Діти декламують вірші.

Ось калина над річкою Віти стелить на воді, Хто це щедрою рукою Їй намистечко одів?

Червонясте, променисте

Розцвітає, як вогні,

Дай хоч трішечки намиста, Калинонько, і мені!

— А знаєте, діти, чому кущ назвали калиною? Калинка — це ім’я ук- раїнської дівчинки. Ішла вона якось повз городи, луги, і натрапила на кри- ницю. Задивилася Калинонька на свою красу, замилувалася. А з криниці — голос: «Не дивись довго у воду, калиною станеш». Не послухалася дівчинка та й зачерпнула води… І перетворилася на калину — прекрасний кущ. За- шуміла листям, потягнулася своїми гілочками до людей, до сонця, до хмар, до вітру: «Поверніть мені дівочу красу», але ніхто її слухати не хотів. Минав час. Пролітав мимо журавель, задивився на калину — сумну та самотню — накинув на неї чарівне намисто і стала вона ще кращою. Так і стоїть вона до цього часу гарним кущиком — калиною.

Про калину складено багато легенд, віршів, прислів’їв. А які ви знає- те прислів’я?

Діти називають прислів’я.

• Без верби і калини — нема України.

• Любиш Україну — посади калину.

• Дівчинка у вінку — мов калина у цвіту.

— У народі цінують калину за її цілющі властивості. З ягід варять кисіль, джем, варення. Тому й садили калину біля осель, а особливо біля криниць, щоб вода в криниці була прохолодною і смачною.

Існувало повір’я, що калину нівечити не можна, бо ганьба вкриє голо- ву кривдника. Дітям, щоб не рвали цвіту калини, казали. «Не ламай кали- ну, бо накличеш морози»!

Ось, діти, ми й ознайомилися з народними символами України — вер- бою і калиною, — але подорож наша ще не закінчилась.

Наступна наша зупинка «І на тім рушникові».

— Багато символів має наша Україна: це й різноманітні вишиванки, й ук- раїнські барвисті костюми, й вишиті сорочки, й українські віночки.

Важливе місце в житті українського народу займає рушник. Не було жодної хати без вишитого рушника. Ним прикрашали стіни, вкривали хліб, витирали руки. Хліб-сіль на вишиваному рушнику — ознака гостин- ності українського народу. Без рушника не святкували ні народження ди- тини, ні весілля. Коли син вирушав у дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха. А дочок матері навчали вишивати рушники ще змалечку. Рушник цінується в народі.

Із червоної нитки і білого льону,

Як до рідної пісні, усяк із нас звик. В будень день і у свято,

В Карпатах, за Доном, Наш народ давно Вигадав диво-рушник.

— Наступна наша зупинка буде грою.

народна гра «Чий віночок найкращий» Візьмемо за руки, Підемо на луки.

Там сплетем віночок — Підем у таночок.

В кого кращий віночок. Той і піде у таночок.

Діти, ми наблизились до передостанньої зупинки — національних сим- волів України. Тут ми дізнаємося про три основні національні символи України. Послухайте одну легенду.

Вихователь розповідає легенду.

Колись давно жила жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє жит- тя. Попідростали і вирішили піти в світ прославляти свою матір. Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку подарувала йому золоту корону з трьома промінцями. Пішов син між люди. І за трипроменеву корону, яка зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя дали пер- шому синові ім’я Тризуб.

Настала черга середнього сина. йому мати в дорогу подарувала жовто- блакитний одяг. Своїми звитяжними справами прославив матір. Одержав середній син ім’я Прапор.

А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків спів. І одержав син за свій джерельний голос і великий спів ім’я Гімн. І з того часу ідуть поруч три брати — Тризуб, Прапор і Гімн — і прославляють неньку. І там, де вони проходять — лунає урочиста пісня. Герб, Прапор, Гімн — це, діти, три основ- ні національні символи України. Золотий тризуб на блакитному тлі — сим- вол влади. Герб — це частина корони, яку носив київський Князь. А чому саме тризуб вважають гербом? Мабуть, тому, що число три завжди вважалося числом казковим, чарівним. А ще у тризубі відображено триєдність життя — це Батько, Мати, Дитина, які символізують Силу, Мудрість, Любов.

Національний прапор України — це синьо-жовтий стяг. Хто знає, що оз- начає синій колір?

Це колір — неба, води, миру. А жовтий? Так, це колір хліба, життя. Національний гімн України — це урочиста пісня, символ нашої держав-

ної єдності. Коли грає Гімн, всі люди встають і слухають його уважно, сто- ячи. Ось ми й вивчили державні символи України.

Саме цим ми і закінчуємо свою подорож. А як відомо, з подорожі ми щось привозимо додому. То ж слід повернутися не з порожніми руками. На остан- ній зупинці нас чекає чарівна торба, яка перевіряє, чи запам’ятали ви щось для себе?

Запитання для бесіди

— Назвіть рослини — народні символи України.

— Які ще народні символи ви знаєте?

— Які національні символи України?

— Що означає жовто-синій колір на прапорі?

— Що таке Гімн?

підсумок

В и х о в а т е л ь. Ось і закінчилась наша подорож. Чи сподобалося вам подорожувати?