Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Схарактеризуйте категорії ресурсів нафти і газу






Ресурси — це очікувана кількість нафти, газу та кон­денсату в не виявлених ще родовищах досліджуваного гео­логічного об'єкта (нафтогазоперспективному комплексі, пастці, провінції тощо). Ресурси мають імовірнісний ха­рактер, відрізняються певними шансами на підтверджен­ня і переведення їх у запаси при виконанні геолого­розвідувальних робіт, тобто певним ступенем достовір­ності, яка пов'язана з інформативною об'єктивністю про­гнозу. Дані щодо ресурсів нафти і газу використовують у плануванні пошукових і розвідувальних робіт у певному регіоні для відкриття нових родовищ і приросту розвіда­них запасів.

З метою одноманітності в методології оцінки досто­вірності й промислового значення ресурсів і запасів наф­ти і газу, створення єдиної системи термінів і визначень,

що застосовують для їх підрахунку та обліку, розроблені класифікації, які дають змогу однозначно обробляти і використовувати наявну і нову інфор­мацію про ці корисні копалини. У класифікаціях запасів і ресурсів, що функціонують в Україні, встановлені єдині принципи державного обліку нафти, газу, конденсату та супутніх компонентів.

Нині у вітчизняній практиці робіт із прогнозування нафтогазоносності найчастіше вживають термін «сумарні ресурси», поряд з яким як синоніми використовують поняття або «загальні ресурси», або «геологічні ресурси», або «сумарні геологічні ресурси», або навіть і «потенційні ресурси».

Термін «сумарні ресурси» розглядається як загальна оцінка ресурсів регіону. Порівняльна оцінка нафтогазоносності різних регіонів здійснюєть­ся шляхом зіставлення їхніх сумарних ресурсів.

Існує мінімальна межа величини скупчень нафти і газу, що становлять промисловий інтерес, зумовлений технічними можливостями розвідки і розроблення малих покладів, набором геолого-економічних показників, ступенем освоєння району, місцевою, загальнодержавною і світовою ко­н'юнктурою. У міру вичерпання ресурсів ця межа може змінюватися.

Виходячи з цього варто розрізняти терміни «повні» і «оцінені» («врахо­вані») початкові сумарні ресурси. Повним початковим сумарним ресурсам від­повідають усі ресурси регіону, що зібралися в ньому внаслідок геологічних і геохімічних процесів у земній корі. Оцінені (враховані) початкові сумарні ресурси — це загальна кількість видобувних, розвіданих, попередньо оціне­них запасів вуглеводневої сировини, що утримується у відомих покладах і родовищах та в горизонтах, розкритих глибокими свердловинами; перспек­тивних ресурсів горизонтів, не розкритих бурінням на відкритих родо­вищах, і структур, підготовлених до буріння у нафтогазоносних районах прогнозних ресурсів.

Розрізняють початкові та поточні сумарні ресурси. Під початковими сумарними ресурсами регіону розуміється сума накопиченого видобутку та розвіданих запасів (категорій А+В+С1) і попередньо оцінених запасів (ка­тегорії С2) на родовищах до початку їхньої розробки, а також перспективних (категорії С3) і прогнозних ресурсів (категорій D1+D2), підрахованих і
оцінених у межах регіону на дату оцінки або уточнення прогнозних ресурсів.

Поточні сумарні ресурси менші за початкові на величину накопиченого видобутку на родовищах регіону, що розробляються.

Із сумарних ресурсів нафти, газу і конденсату доцільно виділяти ресур­си, що можуть бути вилучені з надр. Таким ресурсам відповідає поняття «сумарні видобувні ресурси». При цьому сумарні ресурси краще називати су­марними геологічними ресурсами.

Початкові сумарні видобувні ресурси регіону визначають за сумою на певну дату: накопиченого видобутку та видобувних запасів категорій А+В+С12; видобувних перспективних ресурсів категорії С3 і видобувних прогнозних ресурсів категорій D1+D2.

Поточні сумарні видобувні ресурси відрізняються від початкових на ве­личину накопиченого видобутку на певну дату.

Сумарні ресурси поєднують дві групи, що різко розрізняються між со­бою, -— запаси та ресурси. До першої з них входять виявлені запаси уже відкритих і розвіданих покладів, до другої — ще не виявлені ресурси, ли­ше передбачувані, прогнозовані на основі геолого-геофізичних даних і сформованих уявлень про геологічну будову і нафтогазоносність оцінюва­них територій.

За ступенем геологічної вивченості та достовірності ре­сурси нафти і газу класифікуються на дві групи: прогнозні та перспективні. Прогнозні ресурси — це ті сумарні обсяги нафти, газу та конденсату, що очікуються в межах перспективних товщ певних геоструктурних елементів, де промислові скупчення ще не відкриті. Прогнозні ресурси враховують по­тенційну можливість формування покладів певних геолого-промислових типів у межах досліджуваного регіонального об'єкта на основі встановлених на ньому позитивних тектонічних, літологічних, стратиграфічних, гідрогео­логічних та інших передумов. Кількісна оцінка прогнозних ресурсів визна­чається на підставі якісної оцінки перспектив нафтогазоносності досліджу­ваного геоструктурного елемента за результатами проведених регіональних геологічних, геофізичних і геохімічних досліджень і бурових робіт.

За ступенем обгрунтованості серед прогнозних ресурсів нафти і газу виділяють такі категорії:

категорія D2— прогнозні ресурси нафти і газу тих літолого-страти-графічних комплексів, які оцінюють у межах значних регіональних струк-тур, нафтогазоносність яких ще не доведена. Перспективи нафтогазо­носності цих комплексів прогнозуються на основі даних геологічних, гео­фізичних і геохімічних досліджень. Кількісну оцінку прогнозних ресурсів

цієї категорії здійснюють за параметрами, що передбачаються на основі за­гальних геологічних уявлень і за аналогією з іншими, більш вивченими ре­гіонами, де є розвідані родовища нафти і газу.

Зазвичай до категорії D2зараховують прогнозні ресурси вуглеводневої, сировини нафтогазоперспективних комплексів, що очікуються:

а) у межах слабовивчених структур І порядку з невстановленою нафтогазоносністю;

б) у районах із доведеною нафтогазоносністю в нафтогазоперспективних комплексах, занурених значно нижче глибин, досягнутих бурінням.

Оцінки ресурсів категорії D2, що ґрунтуються здебільшого на загальних аналогіях геологічної будови, доцільно використовувати під час плануван­ня регіональних робіт і вибору напрямів ранніх етапів пошуків. Проектува­ти за цими оцінками приріст запасів нафти і газу при розробленні планів на майбутнє і видобуток на перспективу (10—15 років) не рекомендується.

категорія D1— прогнозні ресурси літолого-стратиграфічних комплек­сів, які оцінюють здебільшого в межах значних регіональних структур з до­веденою нафтогазоносністю. Кількісну оцінку прогнозних ресурсів нафти і газу категорії Б, виконують за результатами регіональних геологічних, гео­фізичних і геохімічних досліджень і за аналогією з розвіданими родовища­ми у межах регіону, який оцінюється.

Зазвичай до категорії D1, зараховують прогнозні ресурси вуглеводневої сировини нафтогазоперспективних комплексів, що очікуються:

а) на геоструктурних елементах II і III порядків, які знаходяться в ме­жах геоструктурного елемента вищого порядку з доведеною нафтогазо­носністю на суміжних територіях (група нелокалізованих прогнозних ре­сурсів категорії D1);

б) за наявності достатньої інформації — на виявлених нафтогазопер­спективних структурах, які знаходяться в районах із ще не встановленою
нафтогазоносністю (група локалізованих прогнозних ресурсів категорії D1).

Оцінки ресурсів категорії D1, використовують для обґрунтування най­ефективніших напрямів геолого-пошукових робіт на майбутнє; складання перспективних (10—15 років) програм економічного і соціального розвитку регіонів країни; планування геологорозвідувальних робіт і приросту запасів на перспективу, а також обґрунтування довгострокових схем розвитку ви­добутку нафти і газу.

Перспективні ресурси — це обсяги нафти і газу, що пов'язані з об'єкта­ми, підготовленими до глибокого буріння, кількісно оцінені за результата­ми геологічного, геофізичного, геохімічного та іншого вивчення ділянок надр у межах продуктивних площ з відомими родовищами нафти і газу пев­ного геолого-промислового типу. Перспективні ресурси враховують мож­ливість відкриття нових родовищ (покладів) нафти і газу того самого гео­лого-промислового типу, існування яких обґрунтовується позитивною оцінкою проявів вуглеводнів у геофізичних та інших аномаліях, природа і перспективність яких доведена. Кількісні оцінки параметрів родовищ (покладів) нафти і газу визначають на основі інтерпретації геологічних, геофізичних та інших даних, а також статистичної аналогії. Перспективні ресурси є основою для геолого-економічної оцінки доцільності проведення пошукових робіт.

Перспективні ресурси індексуються літерою категорії ресурсів С3. До ресурсів категорії С3 належать ті ресурси нафти і газу, щодо яких не вста­новлено прямих доказів типу, виду та властивостей вуглеводнів.

На перспективних ділянках надр у межах нафтогазоносного району, які підготовлені до глибокого буріння та оконтурені перевіреними для цього району методами геологічних і геофізичних досліджень, ресурси категорії С3 можна пов'язувати із пластами, продуктивність яких установлена на ві­домих родовищах району; на флангах відомих родовищ — із невипробува-ними або нерозкритими бурінням зануреними частинами покладів, що прилягають до запасів більш високих категорій.

Дані щодо перспективних ресурсів використовують під час планування нафтогазопошукових робіт з метою безпосереднього відкриття родовищ і приросту запасів.

За відсутності обґрунтованих даних для кількісної оцінки перспектив нафтогазоносності варто обмежитися тільки якісною оцінкою. У районах з доведеною нафтогазоносністю якісна оцінка може бути виконана для окре­мих підрозділів розрізу, нафтогазоносність яких передбачається, але даних щодо кількісного підрахунку немає. У маловивчених районах якісну оцінку нафтогазоносності здійснюють для комплексу осадових порід, якщо їхній склад не з'ясований і можливість кількісної оцінки методом порівняльного геологічного аналізу відсутня.

У межах таких об'єктів рекомендується виділяти території: а) перспек­тивні; б) малоперспективні.

Для успішного вирішення завдань перспективного планування розвит­ку видобутку нафти і газу та обсягів пошуково-розвідувальних робіт важли­вими є розуміння і використання прогнозних оцінок нафтогазоносності досліджуваних районів з різним ступенем обґрунтованості. Кількісна оцінка прогнозу нафтогазоносності має імовірнісний характер і за ступенем до­стовірності не рівноцінна оцінці запасів розвіданих категорій. Тому підра­хунок ресурсів потрібно супроводжувати імовірнісним розподілом прогноз­них оцінок.

Крім того, варто враховувати, що прогнозна оцінка охоплює усі без ви­нятку можливі скупчення нафти і газу (тобто різні за розмірами, якістю нафти тощо), у тому числі нерентабельні для розвідки і розробки. Тому при розрахунку на перспективу не можна думати, що оцінювані кількісно про­гнозні ресурси мають бути повністю реалізовані на практиці. Виявити всі скупчення вуглеводнів практично неможливо, тому для кожного району встановлюється економічно обґрунтована межа розвіданості.

У процесі вибору найважливіших напрямів пошуково-розвідувальних робіт варто орієнтуватися на просторове розміщення всіх ресурсів прогно­зованих покладів нафти і газу, звертаючи основну увагу на ступінь їхньої концентрації в тих або інших структурних зонах і літолого-стратиграфічних комплексах, а також на техніко-економічні показники майбутніх пошуково-розвідувальних робіт.

Кількісну оцінку прогнозу нафтогазоносності використовують для обґрунтування обсягів і напрямів пошуково-розвідувальних робіт, плану­вання приросту запасів нафти і газу та розрахунків розвитку нафтової і га­зової промисловості на перспективу. При цьому варто враховувати різну обгрунтованість прогнозних оцінок нафтогазоносності за категоріями C3, D1 і D2.

Ресурси вуглеводнів (перспективні і прогнозні), кількісну та еко­номічну оцінку яких виконують за параметрами, що припускаються, у по­вному обсязі (загальні ресурси) належать до групи, промислове значення якої не встановлено. Цю групу ресурсів, відповідно до міжнародних вимог, використовують для обліку кількості ресурсів, які можуть бути залучені для пошуків. Для визначення економічної доцільності подальших пошукових і прогнозно-пошукових робіт і розрахунку їхнього промислового значення під час складання початкової геолого-економічної оцінки у загальних ре­сурсах можна виділяти їх добувну частину. Цю частину ресурсів використо­вують лише на галузевому рівні підприємств, що причетні до геологорозві­дувальних робіт.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.