Суть основних гіпотез неорганічного походження нафти і газу

Однією з перших досить добре аргументованих гіпотез неорганічного походження була гіпотеза відомого російського хіміка Д. І. Мендєлєєва (1877-1878), яка дістала назву карбідної. Він припускав можливість Існування на великих глибинах карбідів металів, зокрема, заліза, а також важких металів (Ті, Сг, Zr, V та ін.), що утворились під час формування Землі в умовах високих температур, їх існування можливе тільки в умовах, де є недостача кисню. В зонах, збагачених киснем, FеС швидко розкладається з утворенням стійких окисних сполук Fе₂O₃, СО₂ або СО. Тому карбіди металів у поверхневих умовах є мінералогічною рідкістю, але їх існування на великих глибинах цілком ймовірне.

Взаємодія води, особливо солоної, з карбідами заліза може дати нафту С_nH_2n

Космічний варіант походження нафти запропонував ще в кінці XIX ст. Н.А.Соколов, а В.Б.Порфир'єв поновив його в 1959р. Причинами виникнення цього варіанта є виявлення вуглеводнів у космічному просторі та метеоритах, що підтверджено новітніми астрофізичними дослідженнями. Нафтові вуглеводні в цьому варіанті розглядаються як первозданна (первісна, одвічна) космічна субстанція з усіма властивостями, характерними для нафти, що входила з самого початку до складу протопланетної хмари, а відтак до складу протопланет.

В.Б.Порфир'єв особливу увагу привертав до зв'язку нафтових родовищ з розломами альпійського часу, що проникають на значні глибини і могли спричинятись до формування значної кількості родовищ нафти.

За магматичною гіпотезою, якої дотримується Н.А.Кудрявцев, нафтоутворення може відбуватися на тій чи іншій, але завжди великій глибині в надрах якого-небуть району незалежно від складу порід, що розвинуті біля поверхні. Механізм утворення вуглеводнів він пов'язує Із взаємодією радикалів СН, СН₂, СН₃, що присутні в космічному просторі та магмі. Вуглець і водень при температурі 6000-12000°С утворюють метан (СН), при температурі 3000-4000°С -метил (СН2), а при нижчих температурах буде утворюватись метил (СНз), а відтак і метан (СН4). Ці вуглеводневі радикали не Існують при звичайних температурах, бо вони мають величезну хімічну активність, При зниженні температури вони легко взаємодіють між собою та воднем, даючи найрізноманітніші вуглеводні. У магмі присутні також сірка, кисень, азот, таму можуть виникнути сірчисті, кисневі та азотисті сполуки, що входять до складу нафти.

Е.Б.Чекалюк, розвиваючи свої погляди на походження нафти І газу, особливо наголошував на тому, що різноманітність хімічних сполук у природі, збудованих нерідко з однакових хімічних елементів, зумовлена не тільки впливом складу навколишнього середовища, але й значною мірою термодинамічними умовами в цьому середовищі.

Уявлення про глибинне походження підтримала ціла група Львівських вчених з Інституту геології та геохімії горючих копалин (Г.Н.Доленко, Е.Б.Чекалюк, І.В.Грінберг, В.В.Колодій, Г.Ю.Бойко, Ю.В.Стефаник), вказуючи при цьому, що великі мантійні джерела нафтогазоутворення мають значний вплив на конфігурацію відповідних геофізичних полів на поверхні землі. Процеси накопичення летких компонентів у локальних зонах нафтоутворення супроводжується практично необмеженим екстремальним розвитком змінного глибинного напруження і закінчується розрядженням джерела накопичення вуглеводнів внаслідок розриву суцільності вищезалягаючих шарів порід.

Формування вогнищ мантійної генерації нафти І газу пов'язано з інверсійними геотектонічними етапами розвитку геосинклінальних областей. Ці етапи розвитку геосинкліналей відповідають часу, коли згідно з плитовою тектонікою океанська кора підповзає під континентальну і досягає астеносфери мантії, активізуючи при цьому в ній різні процеси, в т.ч. генерацію та еміграцію нафти і газу.

А.В. Кудельський, К.І. Лукашев визнають головним джерелом первинної нафти органомінеральний комплекс порід, припускають можливість участі в утворенні нафти глибинних ексгаляцій, що вміщують вуглець, водень та інші елементи і сполуки, що присутні в нафті.

Х.Гедберг, О.Г.Сорохтін та інші пов'язують утворення нафти з тектонікою літосферних плит внаслідок перегонки та термолізу біогенних речовин, що затягнуті в зону підсуву (субдукції), де відбувається утворення вуглеводнів в умовах підвищених температур і тиску.

28. Охарактеризуйте основні нафтогазоносні регіони і сучасний стан видобутку нафти і газу в Україні.

В межах України наявні три нафтогазоносні регіони: східний – Дніпрово-Донецький Донецька западина; Західний – Західно-український регіон: Волино-Подільська газонафтоносна провінція, Передкарпатська нафтогазоносна провінція, Карпатська складчаста нафтогазоносна область, Закарпатська газоносна область, Південний – Кримська нафтогазоносна провінція.

Найкраще досліджений західноукраїнський регіон, в межах якого промисловий видобуток нафти ведеться ще з другої половини ХІХ ст. Ще недавно він займав першще місце по видобутку нафти і газу по Україні. Однак протягом 1958 –1959 рр центр газовидобувної промисловості перемістився в новий нафтогазоносний регіон – Дніпрово-Донецьку западину.

Всі ці регіони перспективні для розвідки на нафту та газ.

В ДДЗ відкрито 180 родовищ нафти і газу, в яких газ становить 74, 5% нафта – 18, 6 % і конденсат – 6, 9 %. В стартиграфічному розрізі ДДЗ виділяється 8 продуктивних комплексів: мезозойська, нижньопермськокамяновугільна, середньокамяновугільна, верхньовізейський, турнейсько-нижньо візейська, девонський, докембрійський.

В західно-українському регіоні нафтогазоносність повязана з Волинсько-Подільським краєм: Східно-Європейської платформи, передкарпатським передовим прогином, складчатими карпатами і Закарпатським внутрішнім прогином. Продуктивні горизонти в цьому регіоні зустрічаються в палеозойських, мезозойських, кайнозойських відкладах. В основному нафта та газ видобуваються у Передкарпатській НГП. Основними продуктивним товщами є теригенні утворення крейди, палеогену і неогену.

Причорноморсько-кримську провінцію складають нижньо і верхній докембрій, палеозой, мезозой.

Нижньокрейдовий комплекс характеризується регіональною нафтогазоносністю і є одним із основних обєктів для пошуку покладів.

В даний час Україна видобуває біля 4 млн т нафти і біля 20 млрд м³ газу. За обсягом використання газу Україна займає 3 місце в Європі, а за імпортом 1 місце. Україна володіє найбільшою потужністю підземних сховищ газу (12 газосховищ, потужністю 32 млрд.) Потужність газопровідної системи 230 млрд м³ газу. Максимальний видобуток нафти в Україні був 1972 році – 14, 5 млн т, а газу в 1970 р – 69 млрд м³. В Україні розроблена і прийнята програма “ Нафта і газ в Україні до 2010 р”.