Методи боротьби з шумом

Норми природного освітлення промислових будівель зведені до нормування КПО, представлені в СНиП ІІ-4-79 Естественное и искусственное освещение. В основі визначення КПО покладено розмір об’єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається, або ж

його частину, а також дефект, який потрібно виявити. Нормоване значення КПО залежить від характеристики зорової роботи, виду освітлення, стійкості снігового покриву і поясів світлового клімату.

Нормами встановлено вісім розрядів зорової роботи – від робіт найвищої точності (І розряд) до робіт, пов’язаних із загальним спостереженням за ходом виробничого процесу (VIII розряд). При бічному природному освітленні нормується мінімальне значення КПО в точці, розташованій на відстані 1 метр від стіни, найбільш віддаленої від світлових отворів.

Найменша освітленість робочих поверхонь встановлюється СНиП ІІ-4-79 в залежності від характеристики зорової роботи, зумовленої найменшим розміром об’єкта розпізнавання, контрасту об’єкта розпізнавання з фоном і характеристики фону. Для І і V розрядів зорової роботи встановлюються різні значення освітленості в залежності від того, застосовується система

загального чи комбінованого освітлення. Ці норми носять міжгалузевий характер. На їх основі розробляються галузеві норми освітленості для машинобудівної, газонафтової, хімічної і інших галузей промисловості.

Білет №22

1. Організація служби ОП на виробництві

Відповідальність за стан ОП на виробництві покладається на роботодавця. На великих підприємствах (НГВУ, УБР) у штаті виробництва передбачається посада заступника з ОП і вводиться відділ ОП. Безпосередньо відділ ОП підпорядковується тільки роботодавцю. Відділ ОП займається:

- Контроль за станом ОП на виробництві;

- Організацією і координацією виконання робіт з ОП;

- Організацією пропаганди і інформації по питаннях ОП;

- Організацією навчання працівників БП;

- Аналіз стану ОП, організація планів покращення умов і ОП;

- Впровадження передового досвіду і наукових розробок з ОП;

- Приймає участь у розслідуванні нещасних випадків, аварій, вибухів,

- Приймає участь в комісії при введенню в експлуатацію нових цехів, установок і проводоть ввідний інструктаж,

- Організовують інструктажі на робочому місці;

- Ведуть контроль по проведенню міроприємств по попередженню професійних захворювань і травматизму.

На підприємстві, де чисельність працівників більше 50 чол., в штат вводиться посада інженера по ОП.Коли менше 50 чол. То його функції виконує по приказу роботодавця один із інженерно-технічних працівників доного підприємства.

2. Як можна класифікувати причини нещасних випадків?

1) Організаційні:

- Недостатній контроль за ОП;

- Порушення вимог, інструкцій, норм, положень;

- Відсутність або неналежне проведення навчань з питань ОП;

- Незадовільні організація та утримання робочого місця;

- Порушення виробничої дисципліни і.т.д.

2) Технічні:

- Несправність виробничого обладнання, інструменту, засобів захисту;

- Зношеність устаткування;

- Конструктивні недоліки обладнання;

- Недосконалість технологічних процесів;

- Незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, споруд, територій, засобів виробництва, транспортних засобів.

3) Санітарно-гігієнічні причини:

- Недостатнє чи нераціональне освітлення;

- Підвищений рівень шуму та вібрації;

- Несприятливі мікрокліматичні умови;

- Наявність на робочих місцях шкідливих речови.

4) Психо-фізіологічні причини:

- Алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння;

- Помилкові дії внаслідок втоми, необережності праці та монотонності праці;

- Незадовільні фізичні дані або стан здоров’я працівника;

- Протиправні дії інших осіб в результаті яких стався нещасний випадок;

- Незадовільний психологічний клімат в колективі і.д.

3. Класифікація токсичних речовин по їх дії на організм(навести приклади)

ГОСТ 12.1.007-78 «Врєдниє вєщєства, класиф. и общиє трєбования»

Чистим повітрям є повітря, яке містить 20, 96 % кисню, 0, 04 % вуглекислого газу, 78 % азоту, 1 % інертних газів і не містить ядовитих агресивних і шкідливих речовин, вибухових газів, парів і твердих включень.

За степенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяють на чотири класи небезпеки: 1 – надзвичайно небезпечні; 2 – високонебезпечні; 3 – помірно небезпечні; 4 – малонебезпечні.

Розрізняють сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) та промислові отрути. До складу СДОР входять спеціальні отруйні речовини, призначені для знищення людей, тварин, сільськогосподарських рослин. Приклади СДОР: аміак, хлор, окис азоту та інші. Приклади промислових отрут: ртуть, свинець, анілін, бензин та інші.

Гранично допустима концентрація – максимальна кількість хімічних речовин в одиниці об’єму, яка при щоденному впливі протягом необмежено тривалого часу не викликає в організмі патологічних відхилень та наступних негативних змін у потомстві – ГДК, мг/м³. Значення ГДК наводять в таблицях.

Дія шкідливих речовин на організм людини може супроводжуватись інтоксікацією, що веде до виникнення професійних та шкірних захворювань.

Токсичні шкідливі речовини ГОСТ 12.1.007-78 „вредниевещества, класификация і общие требования безопасності”

Чисте повітря 20.96% кисню, 0, 04% вуглецю.78%азоту, 1% інертних газів

Забруднене - має дек. шкідл. речовин

Шкідл речов поділ. За:

- токсичністю: ядовиті, неядовиті

- за дією на організм. люд.:

= дратуючі(хлор, кислоти, окисли азоту...)

= удушливі(сірководень, окосли вуглецю)

= наркотичні (бензин, газ, ацетилен, дихлоретан)

=соматичні отруюють організм і окремі його органи (бензол, ртуть, свинець)

- за специфіч.напрямом дії на орг люд.:

= печинкові шкідл. речов.;

= соматичні або мутогенні шкідл. реч.

4. Місцева вентиляція, їх види, розрахунок повітрообміну.

К-сть повітря, яку необхідно подавати або забирати із приміщення розрах.по декільком факторам:

1) по фактору люда

Визначаємо питомий об’єм приміщення, який припадатиме на одну людину в найбільш зайняту зміну роботи:

V_п=V_пр / n, м³ / людину

V_п – питомий об’єм;

V_пр – об’єм приміщення;

n – к-сть людей в найбільш зайняту зміну

Корстуючись нормативним документом БНиП встановлюємо яку к-сть повітря необхідно подавати на 1 людину в годину в залежності від питомого об’ємуі встановлено, якщо V_п буде до 20 м³ / людину то необхідно запроектувати вентилятори, щоб подавали не менше 30 м³ /год повітря в роб. Приміщенні.Якщо V_п більше 20 30 м³ /людину, то необхідно не менше 20 м³ /год повітря.

2) по газам і парам:

Цей розрахунок зводиться до визначення к-сті повітря за формулою:

, м³/год

де G – кількість газів або парів, що виділяються в одиницю часу, мг/год;

С_доп - допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі виробничого приміщення, мг/м³, згідно ГОСТ 12.1-005-88;

С_пр – вміст шкідливих речовин у повітрі яке поступає у виробниче приміщення, мг/м³;

3) розрахунок повітрообміну по тепло надлишкам:

, кг/год

W – к-сть тепла яке виділяється у виробниче приміщення, ккал/год;

0, 24 – коеф.теплоємності;

- температура повітря витяжки із приміщення, ˚ С;

- температура повітря яке поступає ззовні в приміщення, ˚ С;

- густина повітря в приміщення, кг/м³;

Для розрахунку використовують формулу, яка враховує явне тепло у ватах:

,

де — явне тепло, Вт;

3, 6 – коефіцієнт переводу одиниць (Вт в кДж/год)

С - масова питома теплоємність повітря, С=1Дж/кгК;

ρ - густина повітря, що надходить в приміщення, кг/м³;

- температура повітря витяжки із приміщення, ˚ С;

- температура повітря яке поступає ззовні в приміщення, ˚ С;

Розрахунок к-сті повітря по фактору виділення пороху:

,

В – інтенсивність пороховиділення на дільниці в одиницю часу;

- допустима концентрація пороху в повітрі робочої зони;

- концентрація пороху в приміщенні;

Цією ф-лою користуються лише в тих випадках, коли порох виділяється із закритого джерела.

4) по кратності повітрообміну:

Використовується для орієнтовних розрахунків, коли невідомі нам вид і кількість шкідливих речовин, які виділяються в приміщенні:

L=K*V

К – кратність повітрообміну, 1/ год;

V – швидкість руху повітря, м/с.

5. Прилади для заміру вібрації. Принцип роботи.

Для визначення параметрів вібрації використовують прилади, що базуються на механічних та електричних методах вимірювання.

Механічні прилади мають меншу точність, ніж електричні, та використовуються для вимірювання вібрацій амплітудами більшими 0, 05 мм та частотою до 30 Гц.

Електричні прилади використовують для вимірювання широкого частотного діапазону вібрацій, більшої та меншої інтенсивності. Вони дозволяють також здійснювати вимірювання на значних віддалях від об’єкту вібрації.

Параметри процесу вібрації вимірюються за допомогою віброметрів, вібрографів та спеціалізованою осцилографічною апартурою 1 та 2 груп.

В лабораторній роботі використовувався віброметр марки ВИП-2.

Складається з віброперетворювача, вимірювального приладу та з’єднувального кабелю. Віброперетворювач має циліндричну форму і складається з сейсмоприймача, розміщеного в стальному корпусі з основою, на якій є шпилька для накручування наконечника (штиря)ю

Принцип роботи: при контакті штиря з вібруючим об’єктом відбувається зміщення інерційної маси відносно магнітопроводу, при цьому на кінцях обмотки котушки підвісної системи виникає електрорушійна сила, величина якої пропорційна швидкості переміщення, що фіксується за допомогою вимірювального приладу.

Білет№21

1.Права громадян на ОП при укладенні трудового договору Ст.6

Стаття 6. Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору

Умови трудового договору не можуть містити положень, які не відповідають законодавчим та іншим нормативним актам про охорону праці, що діють в Україні.

При укладенні трудового договору громадянин має бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я.

2.Суть статистичного методу аналізу травматизму