Шляхи збереження повтору в перекладі

Практичний аналіз нашого дослідження показав, що у повісті " Аура" більшість повторів було відтворено перекладачем; деякі з них зберегли свою функцію, інші – при перекладі набули інших функцій. Також аналіз показав, що в оригіналі було найбільше лексичних повторів, потім лексико – семантичних і, порівняно незначна з попередньо зазначеними, кількість повторів речення.

Випадки, у яких перекладач зберіг повтор і його функції у перекладі можна умовно поділити на 2 групи. Першу групу складатимуть повтори, що характеризують пряму мову персонажів, другу – ті, що вжито в мовленні автора у структурі повісті.

— Señ ora —dices con una voz monó tona, porque crees recordar una voz de mujer— Señ ora … [ 39 ].

В оригіналі такий лексичний повтор має функцію наголошення, Монтеро звертається вдруге до жінки, тому що стара, мабуть, погано чує. Функція відтворена у перекладі: – Сеньйоро, - тихо кличеш ти, бо той голос здався тобі жіночим. – Сеньйоро … [40; с. 251].

У наступному реченні лексико-синтаксичний контактний повтор відіграє функцію невизначеності почуттів героїні, вона підбирає слова, як висловити те, що хоче, але каже лише одне й те ж, це певним чином характеризує її образ: Yo le informaré de todo. Usted aprenderá a redactar en el estilo de mi esposo. Le bastará ordenar y leer los papeles para sentirse fascinado por esa prosa, por esa transparencia, esa, esa. .. [39].У перекладі цей лексичний повтор відтворено аналогічно і він зберігає ті ж самі функції: Коли ви перечитаєте й приведете до ладу його записи, вас зачарує цей стиль, ця проникливість, ця … ця … [ 40; с. 253 ]. Також в цьому реченні перекладач вдався до такої трансформації, як конверсія: повтор оригіналу para sentirse fascinado por esa prosa він перекладає як вас зачарує цей стиль.

В діалогах ми спостерігаємо також повтор власних назв, а саме імені: — Saga. Saga. ¿ Dó nde esta? Ici, Saga... [ 39 ]. У перекладі відтворено без змін і має ту ж саму функцію підсилення інтенції мовця: – Саго! Саго! Де ж вона? Ісі, Саго … [40; с. 253].

Контактний повтор, що має експресивну функцію підсилення висловлення: Tocas otra vez. Empujas la puerta: ella te espera. Entras con cautela, murmurando: — Señ ora... Señ ora... [39]. Монтеро кличе сеньйору Консуело, тому що стара не чує. Це підтверджує наступний контекст твору: Ella no te habrá escuchado, porque la descubres hincada ante ese muro de las devociones, con la cabeza apoyada contra los puñ os cerrados [39]. В перекладі відтворено аналогічно і має ту ж саму функцію: - Сеньйоро … Сеньйоро …[ 40; с. 251]. На прикладі таких повторів можна зробити окремий висновок, що вони відіграють і підсилювальну функцію звертання до людини, яка має певні фізичні вади (тут проблеми зі слухом).

— Perdó n... Perdó n, señ or Montero... A las viejas solo nos queda... el placer de la devoció n. [39]. Повтор має функцію підсилення виразу (експресивно-емоційна). Хоча, аналізуючи всю повість, можна зробити висновок, що тут повтор може нести в собі і функцію монотонності та, навіть, нагнітання. Стара бурмоче весь час собі під ніс і часто повторює одні й ті ж речі без необхідності на те. На нашу думку завдяки такій функції Карлос Фуентес надає стилю поведінці сеньйори Консуело та окреслює таким чином її образ. У перекладі повтор і його функції збережено: – Даруйте…Даруйте мені, сеньйоре Монтеро…У нас, старих, тільки одна втіха – молитися. [ 40; с. 258].

Ще один приклад повтору, де вони виконують функцію створення образу: No quiero que perdamos tiempo... Debe... debe empezar a trabajar cuanto antes... Gracias... [ 39 ]. Стара постійно повторює якісь слова. Це її стиль мовлення, завдяки якому ми можемо уявити якийсь певний образ старої жінки. У перекладі відтворено без зміни функції: " Я не хочу, щоб ми марнували час. Ви повинні …ви повинні якомога скоріше почати роботу…Дякую…". У перекладі з’являється повтор слова ви, що зумовлено граматичними відмінностями іспанської та української мов. І лексичний повтор переходить у повтор речення.

—Sí, exactamente. No quiero que perdamos tiempo... Debe... debe empezar a trabajar cuanto antes... Gracias...

—Trate usted de descansar.

— Gracias... Tome...[ 39 ].

Дистантний повтор, що має підсилювальну монотонну функцію. Сеньора Консуело вже вкотре повторює слова. Повтор тут характеризує її повільну манеру бесіди. У перекладі відтворено без змін:

- Так, так. Я не хочу, щоб ми марнували час…Ви повинні…ви повинні якомога скоріше почати роботу… Дякую …

- Вам треба відпочити.

- Дякую …Ось, візьміть…[ 40; с. 258].

Експресивно – емоційна функція повтору виражається і в наступному реченні: No, no, qué dese con la llave. [ 39 ]. Персонаж таким чином наполягає на чомусь. У перекладі повтор відтворено без змін, функція збережена: Ні, ні, ключ візьміть з собою. [ 40; с. 258].

Дистантні лексичні повтори та повтор словосполучень, що яскраво виражають функцію передачі монотонності і водночас служать вираженням стану старої, яка майже нічого не розрізняє і все її дивує. У перекладі функції цих повторів збережено перекладачем, і використано метонімічну заміну:

—Señ ora... Hay un nido de ratones en aquel rincó n...

—¿ Ratones? Es que yo nunca voy hasta allá..

—Deberí a usted traer a los gatos aquí.

—¿ Gatos? ¿ Cuá les gatos? Buenas noches" [ 39 ].

- Сеньйоро…В тому кутку мишача нора …

- Мишача нора? Та я давно туди не заглядаю…

- Треба було б пустити сюди котів.

- Котів? Яких котів? На добраніч. [ 40; с. 259 ].

— No, no, no. No me adelante su opinió n. [ ]. Ні. Ні. Не поспішайте, не кажіть поки що нічого. [ 40; с. 260]. Яскраво виражена емоційно – експресивна функція повтору. Надає фразі загострений сенс. У перекладі, відтворено аналогічно, але з випущенням однієї частки " no", що не впливає значно на відтворення самої функції.

—Esta bien, señ ora. ¿ Podrí a visitar el jardí n?

—¿ Cuá l jardí n, señ or Montero? [ 39 ].

Функція повтору уточнювальна. Як і в попередньому випадку таке вживання повтору виявляється властивим діалогічному мовленню. Його стилістична функція – передача невимушеності, розмовності: – Гаразд, сеньйоро. Можна мені виходити в сад? – В який сад, сеньйоре Монтеро? [ 40; с. 261].

—¿ Trae usted la llave?

— Sí... Creo que sí. Sí, aquí está. [ 39 ].

У даному випадку повтор частки " sí " виконує емоційно – експресивну функцію, підкреслює слова, які мають особливе смислове навантаження. У перекладі відтворено майже без змін (випущено одна частка " sí ") із збереженням функції: – Так …Здається, зі мною. Так, ось він. [ 40; с. 264]. Також перекладач використав заміну при перекладі фрази сreo que si (здається, зі мною). Тобто він використав прийом конкретизації.

—¿ No le gustan los animales?

— No. No particularmente. [ 39 ].

Повтор частки " no" має емоційно – експресивну функцію, підсилює заперечення. У перекладі відтворено без змін зі збереженням функції: – Ви не любите тварин? – Ні. Мабуть, ні. [ 40; с. 264].

Aura, encerrada como un espejo, como un icono má s de ese muro religioso, cuajado de milagros, corazones preservados, demonios y santos imaginados. [ 39 ]. Ауру тримають тут під замком, мов чарівне дзеркало, мов ще одну реліквію серед святих скарбів віри – ікон, сердечок, святих і дияволів. [ 40; с. 266]. Синтаксичний, контактний повтор. Відтворений без змін, виконує ту саму функцію, що і в оригіналі – емоційно-експресивну, утворюючи ряд образних порівнянь.

—Ah, mejor, mejor. Puede usted seguir trabajando. Контактний лексичний повтор, що має емоційно – експресивну функцію підсилення вислову. У перекладі відтворено без змін: - Тим краще, тим краще. Працюйте собі далі. [ 40; с. 264]. Перекладач використовує в перекладі прийом додавання - Тим краще, що зумовлено граматичними особливостями української мови.

Está loca, está loca, te repites para adormecerte, repitiendo con las palabras la imagen de la anciana que en el aire despellejaba al cabrio de aire con su cuchillo de aire: "... está loca...", en el fondo del abismo oscuro, en tu sueñ o silencioso, de bocas abiertas, en silencio, la verá s avanzar hacia ti, desde el fondo negro del abismo, la verá s avanzar a gatas[39]. Лексико-синтаксичний контактний повтор, який яскраво виражає емоційно – експресивну функцію збільшення зростання внутрішнього хвилювання героя, висловлення відтворюється і в перекладі, зберігаючи ту саму функцію: Вона просто божевільна, божевільна ", - запевняєш ти сам себе, засинаючи, і в уяві знов і знов постає стара сеньйора, що білує невидиме цапеня… Вона божевільна. [40; с. 267].

Яскравим прикладом поєднання великої кількості лексичних і синтаксичних, контактних і дистантних повторів, що мають емоційно – експресивну функцію підсилення почуттів, в одній фазовій єдності є наступний приклад діалогу в повісті:

—¿ Me querrá s siempre?

— Siempre, Aura, te amare para siempre.

—¿ Siempre? ¿ Me lo juras?

— Te lojuro.

—¿ Aunque envejezca? ¿ Aunque pierda mi belleza? ¿ Aunque tenga el pelo blanco? (автором вжита градація – нагнітання, посилення, нарощування змісту на запитання)

— Siempre, mi amor, siempre.

—¿ Aunque muera, Felipe? ¿ Me amaras siempre, aunque muera?

— Siempre, siempre. Te lo juro. Nadie puede separarme de ti.

— Ven, Felipe, ven...[ 39 ].

- Ти завждикохатимеш мене?

- Завжди, Ауро, я кохатиму тебе завжди.

- Завжди? Присягнись!

- Присягаюсь.

- Навіть коли я постарію? Коли стану негарна, посивію?

- Завжди, кохання моє, завжди!

- Навіть коли я вмру, Феліпе? Ти кохатимеш мене навіть після смерті?

- Так, так. Присягаюсь. Ніщо не розлучить мене з тобою.

- Обніми мене, Феліпе, обніми. [ 40; с. 270].

- Ella tiene má s vida que yo. Sí, es vieja, es repulsiva... Felipe, no quiero volver... no quiero ser como ella... otra...[ 39 ]. Так, вона стара, потворна…Феліпе, я не хочу…не хочу бути такою …Я… [ 40; с. 272]. Яскраво виражена емоційно – експресивна функція повтору. Підсилення висловленого. Лексико – семантичний повтор.

— Hay que morir antes de renacer. No. No entiendes. Olvida, Felipe tenme confianza. [ 39 ]. – Щоб ожити, треба спершу вмерти… Ні, ти не розумієш. Забудь усе, Феліпе, вір мені…[40; с. 272].

Gritaba: Si, si, si, he podido: la he encarnado; puedo convocarla, puedo darle vida con mi vida. [39]. Так, так, так, я змогла, я оживила її, я можу її викликати, можу своєю волею вдихнути в неї життя. [ 40; с. 274].

Y al fin: " Hoy la descubrí, en la madrugada, caminando sola y descalza a lo largo de los pasillos. Quise detenerla. Pasó sin mirarme, pero suspalabras iban dirigidas a mi. 'No me detengas —dijo—; voy hacia mi juventud, mi juventud viene hacia mi. Entra ya, está en el jardí n, ya llega'... Consuelo, pobre Consuelo... Consuelo, tambié n el demonio fue un á ngel, antes... [ 39]. У цій частині повісті цей абзац досить насичений повторами, у перекладі автор вдається до певних трансформацій, з’являються повтори, яких не було в оригіналі, але емоційно – експресивна функція залишається відтвореною: На світанку я знайшов її в передпокої, вона йшла босоніж мені назустріч. Я хотів зупинити її, але вона пройшла, навіть не глянувши в мій бік. Однак її слова були звернені до мене. Не стримуй мене, - сказала вона, - я йду до своєї юності, вона вже близько, вона вже в саду, входить у дім, ось, ось вона…" Консуело, бідна моя Консуело, диявол спочатку теж був ангелом… [ 40; с. 274].

Що стосується повтору речень, в оригіналі ми теж виділили окремі його випадки:

—Felipe Montero. Leí su anuncio.

—Si, ya sé. Perdó n no hay asiento.

—Estoy bien. No se preocupe.

—Está bien. Por favor, pó ngase de perfil. No lo veo bien. Que le dé la luz. — Leí su anuncio ... [ 39 ].

Такий повтор має текстоутворювальну функцію. Він повертає читача до вже вищесказаного, щоб, ніби, знову повернути нас до того, про що йшла мова. Але, частково, виконує і емоційно - експресивну функцію, оскільки Монтеро повторює свої слова сеньйорі задля того, щоб саме в цьому напрямку продовжити розмову і саме таким повтором речення автор створює образ Монтеро – чоловіка, який вбачає саме себе ц прочитаному оголошенні і готовий повторювати одні й ті ж фрази, аби сеньйора взяла його до себе на роботу. У перекладі даний синтаксичний повтор відтворено без трансформацій і він виконує ті ж самі функції:

- Феліпе Монтеро. Я прочитав ваше оголошення.

- Так, я знаю. Вибачте, стільця немає.

- Дарма, не турбуйтеся.

- Гаразд. Будь ласка, станьте до мене боком. Я вас погано бачу.

- Я прочитав ваше оголошення. [ 40; с. 252].

Ще один приклад лексично-синтаксичного повтору речень в діалозі:

—Ah, entonces ya salió.

—Si, ya salió.

Синтаксичний повтор в оригіналі має функцію підсилення інформації, її підтвердження. В перекладі його відтворено з певною зміною граматичної структури речення, але повтор має ту ж саму функцію:

- Он як, виходить, його вже надрукували.

- Так, надрукували.

El hombre caza y lucha. La mujer intriga y sueñ a; es la madre de la fantasí a, de los dioses. Posee la segunda visió n, las- alas que le permiten volar hacia el infinite del deseo y de la imaginació n... Los dioses son como los hombres: nacen y mueren sobre el pecho de una mujer...[39]. Чоловік ходить на полювання і воює. Жінка виношує підступні наміри і мріє; вона – богиня фантазії і мати богів. Жінці відкрито те, що недоступно розуму, їй дано підноситись до межі бажань і мрій… Боги схожі на людей: жінка дає їм життяі на грудях жінки вони вмирають. [40; с. 249]. У перекладі Анатолій Тупиков дещо змінює відтворення повтору(в останніх двох рядках перекладу використовуючи конверсію – тому повтор стає лексико-семантичним(змінюється форма, але відтворено зміст)), хоча, в цілому, перекладає його передаючи ту ж саму функцію повтору – експресивну, яка акцентує увагу читача на слові жінка. Таким чином Фуентес використав цей епіграф с повтором аби ввести читача у жіночу атмосферу повісті, яка пронизана всім жіночним, жіночим, життям Аури та сеньйори Консуело. Перші два речення є синтаксичним повтором. Абсолютно однакова структура речень. Протиставляється чоловіче та жіноче. Проте потім епіграф наповнюється лексичним повтором слова жінка, який вводить нас в атмосферу повісті. Автор акцентує увагу на тому, що повість буде сповнене на жіночими образами більше, аніж чоловічими.

Cuando te separes de la almohada, encontraras una oscuridad mayor alrededor de ti. Habrá caí do la noche. Habrá caí do la noche. [ 39 ]. Коли ти підводиш голову з подушки, вже зовсім темно. Мабуть настала ніч. Мабуть настала ніч. [ 40; с. 275]. Повтор речення тут має функцію уповільнення розповіді, показує втрату орієнтації у часі головного героя. Він вжитий саме в кінці і саме для підкреслення стану Феліпе Монтеро, коли він втрачає Ауру.

…con los dientes de la vieja superpuestos a los suyos, mientras las piernas de Aura, sus piernas desnudas, caen rotas y vuelan hacia el abismo. .. [ 39 ]. Емоційно – експресивна функція, у перекладі відтворено без змін: …і ти бачиш у неї в роті, поверх її власних зубів, зуби старої, і водночас ноги Аури, голі ноги, вони раптом відвалюються від тіла, розпадаються і летять у прірву. [ 40; с. 267]. Рiernas de Aura - sus piernas desnudas є лексико – семантичним повтором.

Le das la espalda: esta vez, hablará s con la anciana, le echaras en cara su codicia, su tiraní a abominable. [ 39 ]. Ну постривай, тепер таки ти поговориш з старою каргою, нехай почує про свою скупість, про свою мерзенну тиранію, про все. [ 40; с. 266]. Застосування перекладачем відповідника " свою" обумовлене конверсною трансформацією присудка (eсhar a su cara – нехай почує), проте сам повтор та його емоційно – експресивна функція відтворені. Про все – додавання, яке підсилює все вищесказане автором в оригіналі.

Pegas esas fotografí as a tus ojos, las levantas hacia el tragaluz: tapas con una mano la barba blanca del general Llorente, lo imaginas con el pelo negro y siempre te encuentras, borrado, perdido, olvidado, pero tú, tú, tú. [39]. Ти підносиш фотографію до вікна, затуляєш рукою сиву бороду генерала Льоренте і уявляєш її чорною, - так, це ти, це твоє обличчя, невиразне, стерте, забуте, але твоє, твоє. [ 40; с. 275]. Функції збережено. Перекладачем застосовано такі трансформації, як перестановка та додавання.

Також в оригіналі повісті Карлос Фуентес дуже часто вживає повтор власних імен – Аури та сеньйори Консусело. Для іспанської художньої літератури повтор власних назв є частотним явищем, проте, саме у повісті повтор цих імен має надзвичайно важливу емоційно – експресивну, підсилювальну функцію. Автор майже не називає імені Феліпе Монтеро, називаючи його " ти" (повтор, який зустрічається майже в кожному реченні в перекладі), проте пише ім’ я Аура навіть там, де його можна легко замінити синонімом. На нашу думку, таким чином автор підкреслює значимість цієї постаті, вона – це і кохання Монтеро, і втілення молодості старої сеньйори Консуело. Також при аналізі оригіналу ми помітили, що дуже часто повтор імені Аура одночасно супроводжується повтором імені сеньйори Консуело. Ми вважаємо, що автор переплітає повтор цих двох імен аби показати тісний зв'язок між цими двома постатями, і що самої Аури – молодої дівчини -взагалі не існує, а вона є лише плодом уяви старої, яка так жалкує про свою молодість.

Отже, можемо зробити висновок, що основним шляхом відтворення більшості лексичних повторів у перекладі був прямий відповідник в українській мові. У перекладі були повтори, які змінили позицію, в основному – лексико – семантичні, або ж взагалі були випущені з тексту перекладачем, проте, були вжиті такі українські кореляти, що відтворили саму функцію повторів. Що стосується функцій, то майже 90% повторів у тексті мають емоційно – експресивну функцію. Серед повторів домінують лексичні та лексико – семантичні. В оригіналі дуже багато повтору власних імен, що всі відтворені при перекладі, так як вони несуть в собі особливе емоційно – експресивне навантаження.