Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Економічні ефекти міжнародної трудової міграції .
|
|
Міжнародна міграція робочої сили – явище складне і неоднозначне, так як може здійснювати позитивний і негативний вплив на економічний та соціальний розвиток країн, що беруть в ній участь.
1. Наслідки міграції робочої сили для країн імміграції.
Позитивні для економіки в цілому:
- полегшуються структурні, галузеві та інші зміни в економіці;
- емігранти сприяють омолодженню нації, так як мігрує зазвичай наймобільніша частина населення у найбільш працездатному віці;
- досягається суттєва економія коштів на навчання робітників та спеціалістів, що іммігрували;
- іммігранти розширюють ємність внутрішнього ринку, а зібрані за їх рахунок кошти використовуються для економіки.
Позитивні для окремої фірми:
- фірма знижує витрати виробництва за рахунок дешевої робочої сили.
Негативні:
- погіршується ситуація на ринку праці у зв’язку із зростанням пропозиції робочої сили та обмеженням робочих місць;
- відбувається зниження цін на національну робочу силу;
- провокуються конфлікти між корінним населенням та емігрантами.
2) Наслідки для країни еміграції:
Позитивні для економіки в цілому:
· еміграція полегшує ситуацію на національному ринку праці;
· із – за кордону в країну повертається кваліфікованіша робоча сила;
· перекази валютних коштів із – за кордону є важливим джерелом доходу країни.;
· при поверненні на батьківщину мігранти привозять із собою матеріальні цінності та заощадження.
Негативні:
- країна втрачає частину трудових ресурсів у працездатному віці і в результаті відбувається старіння нації.
- втрачаються витрати на освіту та професійну підготовку;
- відбувається “відплив інтелекту”.
. Масштаби та напрями міграції робочої сили .
..
На практиці можна виділити певні географічні регіони, які є місцями наймасовішого притягнення робочої сили. До традиційних міграційних центрів відносяться:
1. Країни Західної Європи. Характерною особливістю міжнародного міграційного процесу в цьому регіоні є існування Єдиного ринку праці.
2. США. На сьогодні іноземці, які мігрують у США складають 5% робочої сили країни.
3. Австралія. Ця країна проводить міграційну політику, на основі якої в першу чергу приймаються іммігранти. Які здійснюють інвестиції в економіку країни.
З кінця 60-х – початку 70-х років 20 століття стали появлятися нові нетрадиційні центри притягання робочої сили. В даних центрах спостерігаються високі темпи економічного зростання. Розвиток обробної промисловості, значні об’єми іноземного капіталу. Створення філіалів ТНК, а. відповідно існує висока потреба у додатковій робочій силі. До них відносять:
1. Країни Азіатсько – Тихоокеанського регіону.
2..Нафтодобувні країни Близького Сходу.
3. Країни Латинської Америки. Найпоширенішими міжнародної міграції в цьому регіоні є сільська сезонна міграція та короткотермінова - на роботу у машинозбиральних цехах філіалів відомих автомобільних ТНК.
4. Країни Африки. Для цього регіону характерною є внутрішня міграція.
Третє тисячоліття розпочинається в умовах, коли сформувався світовий ринок робочої сили, для якого характерною рисою є високий ступінь мобільності трудових ресурсів. За приблизними оцінками чисельність мігрантів усередині 1990-х років становила 125 млн. чол., а щорічно з країни в країну переміщується приблизно 20млн.чол. Якщо уявити собі гіпотетичну ситуацію, за якою всі ці мігранти повернуться додому, а подальший рух робочої сили між державами стане неможливим, то можна з абсолютною впевненістю прогнозувати світову кризу з картинами припинення роботи цілих галузей, фінансовим колапсом у багатьох країнах, особливо у яких перекази з-за кордону складають важливе джерело валютних надходжень.
|
|