Налагодження наукової роботи

З початком війни науково-дослідні центри УРСР були передислоковані на Схід. Евакуйовано майже 400 академіків, членів-кореспондентів, інших науковців. Академія Наук УРСР, під керівництвом академіка Олександра Олександровича Богомольця спочатку знаходилася в Уфі, а з 1943 року – у Москві. При АН УРСР було створено Науково-технічний комітет сприяння обороні, який також очолював О.Богомолець. Дослідження проводилися у галузі фізики, хімії, математики, біології. На оборону працювали 8 лабораторій.

Вчені внесли чималий вклад у зміцнення боєздатності Червоної Ар­мії.

Вклад українських вчених в оборону

Швидкісне автоматичне зварювання корпусів танків уперше впровадив на танкових заводах колектив Інституту електрозварювання АН УРСР на чолі з академіком АН УРСР Євгеном Оскаровичем Патоном, який отримав звання Героя Соціалістичної праці. Впроваджувалося дугове електрозварювання і при виготовленні авіабомб. Завдяки цьому значно зріс випуск найкращих у той час танків Т-34 і КВ, інших видів зброї. Інститут чорної металургії випробовував бойові якості нових снарядів. Були розроблені прилади для авіації, радіолокації, пеленгації, різноманітні міни, снаряди нової, більш сучасної конструкції. Група вчених під керівництвом Миколи Доброхотова досліджувала виплавку броньованих сталей. Академік О.Богомолець, разом з колективом Інституту клінічної фізіології винайшов сироватку для лікування ран. Академік Олександр Палладін з Інституту біохімії створив спеціальний препарат для згортання крові. Плідно працювали українські медики. Микола Стражеско вивчав методи лікування ранової інфекції і ранового сепсису. Відомий офтальмолог Воломир Філатов досяг успіхів у пересадці рогівки ока пораненим бійцям. Завдяки досягненням у галузі польової хірургії стали відомі М.Коломійченко, Р.Кавецький, інші. Завдяки досягненням вітчизняних медиків на 15% знизилася смертність серед поранених радянських бійців. Учені врятували життя мільйонам людей.

Український вчений з Житомира Сергій Корольов, (що був незаконно репресований перед війною), у 1941 році, разом з російським вченим Андрієм Туполєвим розпочинає роботу у спецлабораторії Казані над проектом літака-бомбардувальника ТУ-2, а згодом розробив реактивний двигун для пікіруючого бомбардувальника ПЕ-2. У 1944 році С.Корольова включають до складу комісії з вивчення ракетної техніки.

Вчені – суспільствознавці своїми публікаціями зміцнювали моральний стан діючої армії, розвінчували ідеологію фашизму, проводили лекції на воєнно-історичну тематику, збирали матеріал для історичних досліджень. Багато учених воювали на фронтах, брали участь у русі Опору: П.Буйко, Д.Пойда, Л. Павлюченко, М.Бакулін, В.Сиротенко інші.

3. Українська література в роки війни