Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Рейд — (англ. raid) – це бойові дії військ, партизанських загонів у тилу противника, направлені на виконання конкретних воєнних завдань.






У вересні 1942 року, на нараді партизанських командирів і секретарів підпільних обкомів у Москві були поставлені задачі:

  • широка організація диверсійної діяльності в районах Київщини, Житомирщини;
  • розвідати укріплення, що будуються німцями на правому березі Дніпра;
  • провести глибокі рейди в тил противника на Правобережжя, розпалювати полум’я народної війни.

У листопаді 1942- лютому 1943 роках об’єднані партизанські загони С.Ковпака, М.Наумова і О.Сабурова здійснили700 –км рейд з Брянських лісів на Правобережну Україну. Вони вступали в бої з окремими німецькими і угорськими загонами.В листопаді 1942 року партизани розгромили німецький гарнізон у Львові, визволили з полону багато людей.

Провели операцію «Сарненський хрест» по знищенню шляхів сполучень противника. Взимку партизани у Поліссі, на лісовому озері, прямо на кризі, що була досить міцною обладнали аеродром і за одну ніч прийняли шість літаків з Москви з обладнанням, зброєю, ліками, харчами. Прибули й спеціалісти, та урядовці з нагородами героям партизанського руху.

Розвідник Микола Кузнєцов

В тилу ворога хоробро діяли й радянські розвідники. Легендарний розвідник Микола Іванович Кузнєцов(1911-1944), з партизанського загону Д.Медвєдєва діяв у лігві фашистів –м.Рівне. Добре володіючи німецькою мовою, М. Кузнєцов, під виглядом обер-лейтенанта інтендантської служби Пауля Зіберта, здобував цінну для радянського командування інформацію, секретні документи. Він знищив декількох нацистських злочинців, що відзначилися своїми жорсткостями, каральними акціями проти народу України: головного суддю рейхкомісаріата, імперського радника, віце-губернатора Галичини, інших високопоставлених німецьких офіцерів.

Рух Опору в Україні набирав силу. Тільки в партизанському русі брали участь більше 300 тисяч чоловік. На 1943 рік в Україні було 46 великих партизанських з’єднань, близько 2000 загонів і диверсійно-розвідувальних груп.

1943 рік став роком глибоких рейдів партизанських з’єднань в тил противника, на Правобережну Україну. Це були добре підготовлені операції, забезпечені надійним зв’язком, зброєю, вибухівкою, боєприпасами, харчуванням. Це постачання здійснювалося радянською владою з Великої землі(перевозили спеціальні літаки, що сідали на заздалегідь підготовлені партизанами площадки у лісі). З лютого по квітень 1943 року відбувся перший значний рейд кавалерійського партизанського з’єднання Михайла Наумова з Сумщини, через Полтавщину, Кіровоградщину, Одещину, Вінниччину, Київщину, Житомирщину і до Білорусії. За 65 днів було здійснено багато бойових операцій.

З березня по червень 1943 ро ку було здійснено рейд Чернігівського партизанського з’єднання під командуванням Олексія Федорова з Чернігівщини – на Правобережжя, до Волині.

Карпатський рейд з’єднання Сидора Ковпака

Але найбільших успіхів досягло партизанське з’єднання Сидора Артемовича Ковпака. З червня по жовтень 1943 року відбувся знаменитий героїчний Карпатський рейд з’єднання С. Ковпака по західним областям України. За п’ять місяців партизани з боями пройшли Полісся, Рівненську, Львівську, Тернопільську, Станіславську області, форсували р.Случ, Горинь, Збруч, Дністер, Прут. Партизани дотримувалися правил: 1)вирушати в похід з настанням темноти, вдень – відпочивати в лісах чи глухих селах, здійснювали розвідку; 2)не йти довго в одному напрямку, надавати перевагу обхідним шляхам перед прямими; 3) натраплячи на великі гарнізони, застави, засідки німців – знищувати їх до останку; 4) нікому не виходити з колони, не порушувати стрій; 5) завжди бути готовими через 2 хвилини, після появи ворога, зайняти кругову оборону і відкривати вогонь з усіх видів зброї тощо. Завдяки залізній дисципліні, блискучій організації, професійності, що ґрунтується на часто гіркому досвіді ковпаківці мали значний успіх. Вони розгромили німецькі гарнізони в Скалаті, Галичі, Росиліні, Солотвині, Рафалівці. Злітали в повітря ворожі нафтопромисли, залізниці, німецькі штаби, мости; горіли танки, автомобілі німців. Героєм-розвідником загону став Іван Архипов – винахідливий боєць – жартун, до того ж блискучий шахіст. Він переодягався в німецьку форму, сідав на мотоцикл, заїжджав до якогось села і був настільки серйозним і вимогливим, що місцеві поліцаї виструнчувались перед ним як перед начальством. Він суворо розпитував у них про пости, охорону, лаяв за недбалість і їхав до лісу. Якось він у цивільному одязі здійснював розвідку, але село виявилось зайняте німцями. Щоб пройти через село, Архипов зайшов до місцевого млина, обсипав одяг і обличчя мукою і спокійно пройшов селом, рахуючи німців та їх техніку – його приймали за місцевого жителя. Не меншими героями були командири відділень у Ковпака – українець Федот Матюшенко, грузин Давид Бакрадзе (артилерист), начальник штабу український поет Платон Воронько і угорець Габор Туровці (який більш за все на світі ненавидів угорського диктатора Хорті). Життєрадісний, щиросердий Габор часто ходив у ризиковані і складні розвідки. Але з одного завдання він не повернувся. Як дізналися вже після війни, Габор Туровці, під час виконання завдання, попав в полон до ворога. Два тижні його катували, а потім стратили.

4 серпня 1943 року ковпаківці розгромили німецький гарнізон в Делятині, підірвали мости, залізниці, нафтові вишки. Німці кинули проти Ковпака величезні сили вермахту, поліції, підпалили ліси. На жаль, виснажливими для партизан були й бої з загонами УПА на Галичині. 11 разів загін Ковпака проривався з оточень, зазнав великих втрат. Загинув прославлений комісар Семен Руднєв. Усе це змусило ковпаківців розділитися на невеликі групи і відходити. З великим труднощами партизани повернулися на Житомирщину, але завдання рейду було виконане. Рейди провели також загони О.Сабурова, Я.Мельника, П.Вершигори. Не менш хоробро діяли в тилу у німців загони П.Куманька, Ф.Рижикова, І.Бовкуна, І.Хитриченка, М.Попудренка.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.